26 травня 2025 року
м. Київ
справа № 546/689/22
провадження № 51 - 1896 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 15 травня 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року щодо нього,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п.п. 4, 5 ч. 2, ч. 3 зазначеної статті.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі засуджений зазначає про незаконність вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду щодо нього у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При цьому не вказує таких порушень КПК, які з огляду на положення 370, 412, 413, 414 КПК слугували б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Разом з цим, заявляючи вимогу про скасування ухвали апеляційного суду, засуджений не зазначає, яких саме порушень допустив суд апеляційної інстанції в аспекті положень статей 404, 405 КПК, та не вказує, які конкретно доводи його апеляційної скарги, в порушення ст. 419 цього Кодексу, зазначений суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім того, засуджений ОСОБА_4 в касаційній скарзі вказує на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції при постановленні вироку щодо нього було допущено порушення таємниці нарадчої кімнати, проте скаржник не деталізує свою скаргу в цій частині та не зазначає, як це вплинуло на законність та обґрунтованість судового рішення.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають узгоджуватися із приписами ст. 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Проте, у прохальній частині касаційної скарги, засуджений просить скасувати оскаржувані рішення щодо нього та постановити новий вирок, яким виправдати його, однак такі вимоги не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК, якою визначені повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, а відтак підлягають уточненню.
До того ж, в касаційній скарзі не зазначено, чи бажає засуджений брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження, як це передбачено ч. 3 ст. 427 КПК, з урахуванням положень ч.ч. 1, 7 ст. 336 КПК.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши скаржнику достатній строк для усунення недоліків.
Водночас, Суд роз'яснює, що для складання та подання касаційної скарги засуджений може скористатись правовою допомогою. У разі недостатності коштів скаржник може звернутись до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 02 червня 2011 року.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 15 травня 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року щодо нього, залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3