26 травня 2025 року
м. Київ
справа № 761/27484/22
провадження № 51 - 1926 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року щодо нього,
встановив:
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 185 ч. 4, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вироком Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року задоволено апеляційну скаргу прокурора. Вирок місцевого суду скасовано в частині призначення покарання та ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_4 призначено покарання за ст. 185 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, а в решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вироку апеляційного суду в касаційному порядку.
12 травня 2025 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на вирок Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року.
Відповідно до ст. 426 ч. 2 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
При цьому правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення власної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Статтею 117 частиною 1 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Водночас, положення кримінального процесуального закону не передбачають права суду касаційної інстанції вирішувати питання поновлення пропущеного строку за власної ініціативи без відповідної заяви заінтересованої особи.
Оскаржуваний вирок апеляційного суду постановлено 03 травня 2023 року, проте засуджений звернувся із касаційною скаргою 12 травня 2025 року, тобто через 1 рік і 9 місяців після закінчення строку касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 подана після закінчення тримісячного строку на касаційне оскарження вироку апеляційного суду від 03 травня 2023 року і відповідне клопотання про поновлення цього строку засуджений не заявляє.
Згідно з ст. 429 ч. 3 п. 3 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи наведене, касаційна скарга засудженого відповідно до вимог ст. 429 ч. 3 п. 3 КПК України підлягає поверненню.
Керуючись ст. 429 ч. 3 п. 3 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Повернути касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3