26 травня 2025 року
м. Київ
Справа № 206/546/24
Провадження № 61-5109ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою, яку від імені ОСОБА_1 (далі - скаржник) подала адвокат Іванова Валерія Михайлівна (далі - адвокат),
на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 5 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року
у справі за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради (далі - заявник) про надання скаржнику психіатричної допомоги в примусовому порядку і
1. 28 лютого 2025 року адвокат подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. 19 березня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою повернув касаційну скаргу скаржникові. Мотивував тим, що адвокат не підтвердила повноваження на представництво інтересів скаржника, а саме подала видане 2 лютого 2024 року Дніпровським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр) доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 033-02-9/121 (далі - доручення), згідно з яким адвокат має забезпечити надання безоплатної вторинної правової допомоги скаржнику «в межах повноважень, визначених довіреністю». Однак такої довіреності для підтвердження повноважень, зокрема подати касаційну скаргу, не надала.
3. 21 квітня 2025 року адвокат повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Проте знову не підтвердила повноваження представляти інтереси скаржника у Верховному Суді.
4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
5. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частина четверта статті 62 ЦПК України).
6. Повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону (частина друга статті 21 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»).
7. За змістом наведених приписів доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, має відповідати Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», і для підтвердження повноважень адвоката разом із дорученням залежно від змісту останнього може бути необхідною довіреність.
8. Адвокат знову подала те саме доручення, яке центр видав 2 лютого 2024 року. Верховний Суд в ухвалі від 19 березня 2025 року вже зазначив, що за змістом цього доручення центр уповноважив адвоката представляти інтереси скаржника у цій справі в судах до використання всіх національних засобів правового захисту, а у випадку складання процесуальних документів - до моменту їх передання скаржнику (пункт 3 доручення); проте у пункті 2 доручення центр прямо вказав, що адвокат має забезпечити надання безоплатної вторинної правової допомоги скаржнику «в межах повноважень, визначених довіреністю, а у разі здійснення захисту … - в межах процесуальних прав і обов'язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України…».
9. Оскільки адвокат у цій справі представляє інтереси скаржника у цивільній справі за заявою про надання скаржнику психіатричної допомоги в примусовому порядку, а не здійснює захист скаржника у кримінальному провадженні, то згідно з отриманим дорученням межі повноважень адвоката (зокрема щодо права подати від імені скаржника касаційну скаргу) мали бути визначені у довіреності, якої адвокат повторно Верховному Суду не надала. Інакше кажучи, за змістом того доручення, яке надала адвокат, для представництва інтересів скаржника у цивільній справі його довіреність є необхідною саме для визначення повноважень адвоката (тоді як для здійснення захисту у кримінальному провадженні межі повноважень окреслені правами й обов'язками сторони захисту, визначеними у Кримінальному процесуальному кодексі України).
10. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати.
11. Повторно повертаючи касаційну скаргу, Верховний Суд зауважує, що він не відповідає за зміст доручення, яке адвокат отримала від центру. Для останнього закон передбачає як можливість видати доручення, за яким додатково довіреність не є необхідною, так і можливість видати таке, за яким довіреність буде потрібною (частина друга статті 21 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»). З огляду на це адвокат має зважати на зміст отриманого доручення, зокрема для визначення її повноважень, що не окреслені безпосередньо у тексті доручення.
12. Верховний Суд нагадує адвокатові та скаржнику про обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами та про неприпустимість зловживання ними (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України), зокрема шляхом повторного подання касаційної скарги, не усунувши причини, які стали підставою для її повернення Верховним Судом раніше.
13. За змістом частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
14. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
15. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
16. За змістом пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами вперше. А відповідно до частини другої цієї статті у випадку повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
повернути подану адвокатом Івановою Валерією Михайлівною від імені ОСОБА_1 касаційну скаргу на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 5 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у справі за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про надання ОСОБА_1 психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима