21 травня 2025 року
м. Київ
справа № 336/11635/23
провадження № 61-5317ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 на судове рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та
24 квітня 2025 року ОСОБА_1 подала близькі за змістом касаційні скарги на судове рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
05 травня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційні скарги залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, а саме для уточнення вимог касаційних скарг і зазначення оскаржуваного судового рішення із точною датою його ухвалення.
Заявниці детально роз'яснено, в чому полягають недоліки касаційних скарг, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду.
Водночас роз'яснено, що після усунення вказаних недоліків касаційні скарги ОСОБА_1 буде перевірено на дотримання інших вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо форми і змісту касаційної скарги.
Копію ухвали направлено ОСОБА_1 до її електронного кабінету в системі «Електронний суд» та доставлено 06 травня 2025 року.
Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
07 травня 2025 року ОСОБА_1 направила до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційних скарг.
Зазначила, що нею подані касаційній скарги «не на рішення а на ухвалу судді Боєв по справі № 336/11635/23 про залишення справи без руху…» (мову оригіналу збережено).
Таким чином, встановлені Верховним Судом недоліки касаційної скарги в ухвалі від 05 травня 2025 року заявницею не виконано, оскільки нею не зазначено точної дати ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Указане перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Тому касаційні скарги підлягають поверненню.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.
Частинами п'ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційні скарги ОСОБА_1 на судове рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя вважати неподаними та повернути заявниці.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська