19 травня 2025 року
м. Київ
справа № 757/55933/24-ц
провадження № 61-5681ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника Громадської організації «ДРУКАРМІЯ» - Тарасенка Анатолія Володимировича на ухвалу Київського апеляційного суду
від 01 травня 2025 року в справі за позовом Громадської організації «ДРУКАРМІЯ» до рф, ОСОБА_4, білорусі, ОСОБА_5, Ірана, ОСОБА_1 , кндр, ОСОБА_3, ОСОБА_2 , треті особи: Кабінет Міністрів України, уряд Сполучених Штатів Америки, уряд Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, уряд Французької Республіки, уряд Китайської Народної Республіки, Організація Об'єднаних Націй, Європейська комісія, Alphabet Inc, ICANN, про відшкодування моральної шкоди та
02 січня 2025 року позовну заяву Громадської організації «ДРУКАРМІЯ»
(далі - ГО «ДРУКАРМІЯ») залишено без руху.
Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, представник
ГО «ДРУКАРМІЯ» - Тарасенко А. В. подав апеляційну скаргу.
01 травня 2025 року ухвалою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ГО «ДРУКАРМІЯ» - Тарасенка А. В. на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 січня 2025 року про залишення позову без руху повернуто заявнику, оскільки ухвала суду першої інстанції про залишення позову без руху не входить до переліку ухвал, передбачених статтею 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
01 травня 2025 року представник ГО «ДРУКАРМІЯ» - Тарасенко А. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду
від 01 травня 2025 року, якою повернуто його апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 січня 2025 року про залишення позову без руху.
На обґрунтування доводів касаційної скарги вказує, що судове рішення було ухвалено в неробочий (святковий) день 01 травня 2025 року та без наявності матеріалів цивільної справи.
Вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справ, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до частини першої статті 353 ЦПК України встановлено вичерпний перелік ухвал, на які подаються апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Ухвала про залишення заяви без руху відсутня в переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, на які може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повертаючи апеляційну скаргу представника ГО «ДРУКАРМІЯ» - Тарасенка А. В. на ухвалу суду першої інстанції про залишення заяви без руху на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виснував, що стаття 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал, на які може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня ухвала про залишення заяви без руху.
Щодо ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору, то Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 червня 2023 року в справі № 607/23244/21 (провадження № 14-116цс22) наголосила, що апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції в цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити під час звернення до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Тобто суд апеляційної інстанції та суд касаційної інстанції не вирішують питання про правомірність вимог суду першої інстанції щодо сплати судового збору, а вирішують питання про можливість чи неможливість оскарження ухвали суду про залишення позовної заяви без руху з підстав необхідності сплати судового збору, яка не є ухвалою про визначення розміру судових витрат, оскарження якої в апеляційному порядку передбачено пунктом 13 частини першої статті 353 ЦПК України, що підтверджує правова позиція Великої Палати Верховного Суду, яка має бути врахована під час розгляду цього питання.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд правильно висновував про повернення апеляційної скарги.
Доводи касаційної скарги про те, що ухвалу апеляційного суду постановлено в неробочий день 01 травня 2025 року, то вони є безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до статті 73 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено такі святкові дні, зокрема, 1 травня - День праці.
У дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу.
Робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Водночас відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої-п'ятоїстатті 67, статей 71, 73, 78-1 КЗпП України та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки».
Отже, додаткові вихідні, святкові та неробочі дні скасовуються.
Тому помилковим є посилання заявника на те, що Київський апеляційний
суд 01 травня 2025 року постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги в неробочий (святковий) день.
Інші наведені в касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Оскільки правильне застосування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження в справі необхідно відмовити.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі наведеного, колегія суддів висновує, що застосування судами норм матеріального та процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтею 390, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Громадської організації «ДРУКАРМІЯ» - Тарасенка Анатолія Володимировича на ухвалу Київського апеляційного суду
від 01 травня 2025 року в справі за позовом Громадської організації «ДРУКАРМІЯ» до рф, ОСОБА_4, білорусі, ОСОБА_5, Ірана, ОСОБА_1 , кндр, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: Кабінет Міністрів України, уряд Сполучених Штатів Америки, уряд Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, уряд Французької Республіки, уряд Китайської Народної Республіки, Організація Об'єднаних Націй, Європейська комісія, Alphabet Inc, ICANN, про відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська