26 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/19537/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юфітекс"
про роз'яснення постанови Верховного Суду від 09 квітня 2025 року
у справі №910/19537/23
за заявою арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гапоненко Роман і партнери"
про банкрутство
Постановою Верховного Суду від 09 квітня 2025 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юфітекс" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 (в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Юфітекс" з грошовими вимогами до боржника) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 910/19537/23 залишено без змін.
28.04.2025 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юфітекс" надійшла заява про роз'яснення постанови Верховного Суду від 09 квітня 2025 року у справі №910/19537/23, а саме:
- з яких підстав та з урахуванням яких норм чинного законодавства Верховним Судом не враховано Угоду щодо внесених змін про призначення платежу в платіжній інструкції №593 від 19.08.2022?
- з яких підстав та з урахуванням яких норм чинного законодавства Верховним Судом нічого не зазначено про Лист від 01.09.2022 (про підтвердження ТОВ «АК «Гапоненко Роман і партнери» - існування у нього заборгованості)?
- з урахуванням яких норм чинного законодавства Верховним Судом не зазначено про Роздруківку банківських операції, засвідчених АТ «ОТП Банк»?
-з урахуванням яких норм чинного законодавства Верховним Судом не враховано та не застосовано правові висновки зроблені у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 809/34/17, від 01.07.2020 у справі № 824/74/19-а, постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у cправі № 917/1283/21, у якій викладено такий комплексний висновок щодо застосування норми ст. 23 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні": «Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, тобто особі, що здійснює відповідний платіж. У випадку ж, якщо грошові кошти вже були списані з рахунку платника та зараховані на рахунок отримувача, переказ набуває статусу завершеного (п. 30.1 ст. 30 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Отже, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов'язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін банком до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим. А питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті "Призначення платежу" виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене підтверджується листом Національного Банку України від 09.06.2011 р. №25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу", яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами без участі банку. Визначальним у змісті наведених законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжного доручення, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час, як зміна волевиявлення у розпорядженні коштами є господарськими правовідносинами та визначається цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами".
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юфітекс" передано на розгляд колегії суддів Верховного Суду у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.
Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/19537/23, які стосуються розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юфітекс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 (в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Юфітекс" з грошовими вимогами до боржника) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 910/19537/23 та містять постанову Верховного Суду від 09 квітня 2025 року.
22.05.2025 матеріали справи №910/19537/23 надійшли на адресу Касаційного господарського суду.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юфітекс" про роз'яснення судового рішення колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Виходячи зі змісту наведеної норми роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають ті рішення, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Такі висновки про застосування норм процесуального права викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09.07.2018 у справі №911/2050/16.
У постанові Верховного Суду від 09 квітня 2025 року у справі №910/19537/23 суд касаційної інстанції не ухвалював судове рішення, яке підлягає виконанню у порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
З урахуванням приписів частини другої 245 Господарського процесуального кодексу України та висновків про застосування норм права, які викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09.07.2018 у справі №911/2050/16, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юфітекс" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 09 квітня 2025 року у справі №910/19537/23.
Керуючись статтями 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юфітекс" про роз'яснення постанови Верховного Суду від 09 квітня 2025 року у справі №910/19537/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
В.Я. Погребняк