15 травня 2025 року
м. Київ
Справа № 925/663/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник Акціонерного товариства "Банк Альянс" - Білан О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова компанія" (вх. № 1541/2025)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025
у складі колегії суддів: Сотнікова С. В. - головуючого, Отрюха Б. В., Остапенка О. М
у справі № 925/663/24
за заявами: 1) Акціонерного товариства "Банк Альянс";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова компанія"
про банкрутство,
Предметом судового розгляду у цій справі стали вимоги кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та наявність/відсутність підстав для відмови у відкритті цієї справи внаслідок стверджуваного боржником "спору про право" з підстав наявності двох судових справ позовного провадження
Обставини справи
1. 23.05.2024 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява Акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - АТ "Банк Альянс", банк) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова компанія" (далі - ТОВ "Міжнародна газова компанія").
2. На обґрунтування заяви зазначалося, що у боржника наявна заборгованість перед банком за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії на загальну суму 155 316 815,04 грн, з яких: 135 580 000,00 грн - сума простроченої заборгованості за кредитом, 19 736 815,04 грн - сума простроченої заборгованості за процентами. Наявність боргу у вказаній сумі визнана рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі № 910/2493/24, яке на момент звернення із цією заявою не набрало законної сили.
3. 31.05.2024 Господарський суд Черкаської області постановив ухвалу у справі № 925/663/24 про прийняття заяви АТ "Банк Альянс" до розгляду.
4. Надалі до Господарського суду Черкаської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (далі - ТОВ "Євроенерготрейд") про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія", яку суд прийняв до розгляду та об'єднав в одне провадження із заявою АТ "Банк Альянс".
5. Боржник проти вимог банку заперечував з підстав наявності спору про право, який, за доводами боржника, полягав у наявності двох судових справ, в одній з яких вирішувався позов АТ "Банк Альянс" про стягнення з боржника кредитної заборгованості за договором, на підставі якого банк заявив свої грошові вимоги, а в іншій - позов ОСОБА_1 про визнання цього ж договору недійсним.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
6. 28.01.2022 між АТ "Банк Альянс" як кредитором та ТОВ "Міжнародна газова компанія" як позичальником був укладений договір про надання овердрафту за поточним рахунком № 57827-О/02 (далі - Кредитний договір), за умовами якого сторонами узгоджений ліміт овердрафту (кредиту) в розмірі 135 000 000 грн зі строком користування до 26.01.2023 (включно), процентна ставка (плата за користування овердрафтом) встановлюється у розмірі 17 процентів річних (пункти 1.2, 1.4, 1.6 Кредитного договору).
7. За визначенням термінів Кредитного договору, овердрафт/кредит - кредит, що надається банком позичальнику для покриття тимчасового дефіциту коштів на його поточному рахунку для проведення платежів, шляхом оплати платіжних документів позичальника понад фактичний залишок коштів на вказаному рахунку.
8. За умовами пункту 3.1 Кредитного договору моментом (днем) надання/отримання овердрафту вважається момент (день) виникнення дебетового сальдо за поточним рахунком.
9. 27.01.2023 сторони уклали договір № 1 про внесення змін до договору № 57827-О/02, згідно з яким Кредитний договір викладено у новій редакції, зокрема, змінено і його назву, а саме: на договір № 57827-О/02 про відкриття відновлювальної кредитної лінії.
10. За умовами Кредитного договору в редакції договору про внесення змін № 1, Кредитор надає позичальнику кредит на таких умовах: ліміт кредитної лінії - 142 580 000,00 грн, кінцевий термін повернення заборгованості - 25.01.2024, процентна ставка - 17 процентів річних.
11. За умовами пункту 5.1.1 Кредитного договору в редакції договору про внесення змін № 1 кредитор зобов'язався відкрити позичальнику позичковий рахунок для обліку заборгованості за кредитом, рахунок для нарахування і сплати процентів та рахунки для сплати комісій.
12. 13.03.2023 сторони внесли зміни до Кредитного договору щодо порядку сплати процентів за користування кредитними коштами.
13. Оскільки боржник не виконував взяті на себе за Кредитним договором зобов'язання, банк звернувся позовом до суду про стягнення боргу за цим договором.
14. 21.05.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/2493/24, яким стягнув з ТОВ "Міжнародна газова компанія" на користь АТ "Банк Альянс" заборгованість за кредитом за договором від 28.01.2022 № 57827-О/02 про надання овердрафту за поточним рахунком в розмірі 135 580 000,00 грн та заборгованість за процентами в розмірі 19 736 815,04 грн.
15. На час подання заяви про відкриття провадження у цій справі про банкрутство зазначене рішення не набрало законної сили.
16. Крім того, 03.07.2024 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі № 925/581/24 про відмову у позові ОСОБА_1 до ТОВ "Міжнародна газова компанія", за участю АТ "Банк Альянс" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, про визнання недійсним договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.01.2022 № 57827-О/02. На час проведення підготовчого засідання рішення суду у справі № 925/581/24 також не набрало законної сили.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
17. 22.08.2024 Господарський суд Черкаської області постановив ухвалу у справі № 925/663/24, якою, зокрема, відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" за заявою АТ "Банк Альянс" та відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника за заявою ТОВ "Євроенерготрейд".
18. Суд першої інстанції, розглянувши заяву АТ "Банк Альянс", дійшов висновку, що грошові вимоги банку до боржника у заявлених розмірі та структурі належним чином не обґрунтовані та не підтверджені належними і достатніми доказами - первинними документами. Крім того, за висновком суду, щодо цих вимог існує спір про право.
19. За висновком суду першої інстанції, на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор не надав належних і достатніх доказів тому, що існує заборгованість у сумах 135 580 000,00 грн простроченої заборгованості по тілу кредиту та 19 736 815,04 грн простроченої заборгованості за процентами, оскільки подані банком виписки з рахунків не є допустимим доказом.
20. Так, суд першої інстанції виснував, для того, щоб бути рівнозначним платіжній інструкції доказом виписка (як витяг з документа) повинна містити обов'язкові реквізити платіжної інструкції, яких є мінімум 7 згідно зі статтею 40 Закону України "Про платіжні послуги" і не менше 12 (які мають включати ці 7) згідно з пунктом 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018, та повинна бути підписана працівником банку як уповноваженою на це внутрішнім розпорядчим документом чи посадовою інструкцією особою.
21. Тож спір про право у цьому випадку, як зазначено судом, полягає у наявності неоднозначності стосовно вирішення питань щодо суті (предмету) зобов'язання (суми основного боргу) та структури заборгованості (розміру процентів, яка обчислюється сторонами і перевіряється судом виходячи із суми основного боргу).
22. За наведених обставин суд першої інстанції відмовив АТ "Банк Альянс" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" на підставі частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), оскільки вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
23. АТ "Банк Альянс" не погодившись з цією ухвалою у частині розгляду поданої ним заяви, оскаржило ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку.
24. Отже, предметом апеляційного перегляду була ухвала суду першої інстанції лише у частині розгляду заяви АТ "Банк Альянс".
25. 26.02.2025 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу АТ "Банк Альянс" задовольнив частково; скасував ухвалу Господарського суду Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 у частині відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" за заявою АТ "Банк Альянс" та повернення авансування грошової винагороди арбітражного керуючого в сумі 72 000 грн (пункти 1, 2 резолютивної частини ухвали). Справу № 925/663/24 у скасованій частині направив для розгляду до Господарського суду Черкаської області на стадію підготовчого засідання.
26. Суд апеляційної інстанції зазначив, що банківськими виписками з позичкового рахунку боржника підтверджується факт надання кредитором позичальнику грошових коштів в сумі 142 580 000 грн, а саме банк переоблікував раніше використаний позичальником овердрафт в сумі 132 264 755,18 грн з поточного рахунка боржника на його позичковий рахунок, видав додатково кредитні кошти в сумі 10 315 244,82 грн (розпорядження від 27.01.2023). В свою чергу, боржник повернув банку кредитні кошти лише в сумі 7 000 000 грн, у зв'язку з чим сума основного боргу станом на день звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за Кредитним договором становить 135 580 000 грн, які боржник зобов'язаний був повернути до 25.01.2024.
27. Суд зазначив, що докази виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів в повному обсязі боржник не надав. При цьому, у відзиві боржник не заперечував обставин отримання від банку грошових коштів у позику, а лише посилався на обставини, які, на його думку, свідчать про наявність спору про право у зв'язку зі зверненням банку до суд із позовом до боржника про стягнення заборгованості (справа № 910/2493/24) та зверненням учасника ТОВ "Міжнародна газова компанія" із позовом до цього товариства (боржника) про визнання недійсним Кредитного договору (справа № 925/581/24).
28. Втім, за висновком суду апеляційної інстанції, такі обставини не свідчать про наявність спору про право між банком та боржником, оскільки підставою для звернення банку із позовом про стягнення заборгованості з боржника були обставини прострочення останнім виконання зобов'язань за Кредитним договором, а в справі № 925/581/24 банк не є стороною, оскільки позов пред'явлений учасником господарського товариства до самого товариства з приводу укладення товариством оспорюваного правочину.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
29. У касаційній скарзі ТОВ "Міжнародна газова компанія" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 925/663/24 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024.
30. 21.03.2025 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Міжнародна газова компанія" надійшли доповнення до касаційної скарги, які подані у строк та порядку, визначені частинами першою та другою статті 298 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а тому враховуються судом.
31. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки ТОВ "Міжнародна газова компанія" стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував частину шосту статті 39 КУзПБ без врахування висновків щодо її застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20, від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20, від 24.09.2020 у справі № 916/3619/19, від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 28.01.2025 у справі № 927/531/24.
32. ТОВ "Міжнародна газова компанія" зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що між кредитором та боржником існує спір про право у зв'язку з наявністю двох судових справ: про стягнення з боржника 155 316 815,04 грн за договором про надання овердрафту за поточним рахунком від 28.01.2022 № 57827-0/02 (рішення не набрало законної сили) та № 925/581/24 про визнання недійсним договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.01.2022 № 57827-0/02. Від ухвалених у цих справах рішень (та їх перегляду судами вищих інстанцій) залежить питання наявності чи відсутності правової підстави для заявлення банком вимог, а також визначення конкретного їх розміру; спір про право існує саме у частині розрахунків і правильності нарахувань на суму основного боргу, суть якого полягає у безпідставному зарахуванні сплачених боржником коштів у погашення суми основного боргу, в той час як згідно з Кредитним договором і Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) сплачені боржником кошти мали б зараховуватись у погашення процентів, а решта у погашення основного боргу; у зв'язку з цим розрахунки нарахувань здійснені на неправильні суми основного боргу, тому не можуть бути визнані правильними.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
33. У відзиві АТ "Банк Альянс" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
34. Банк вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин апеляційний суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у вказаних у касаційній скарзі постановах Верховного Суду.
35. АТ "Банк Альянс" спростовує твердження боржника про наявність спору про право щодо грошових вимог банку, оскільки в межах справи № 925/581/24 вирішується спір між фізичною особою ОСОБА_1 та боржником, а не між боржником та банком (останній навіть відсутній у складі відповідачів), а тому вказану справу не можна розцінювати як заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову.
36. Також, за доводами банку, ініціювання ним позову про стягнення заборгованості не може вважатись спором про право, оскільки зазначене є одним з дозволених механізмів кредитора захистити свої права поряд з поданням заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. У даному випадку відсутня процесуальна форма спору про право, оскільки відсутні заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора.
В. Розгляд клопотань
37. 14.05.2025 до Верховного Суду надійшло клопотання представника скаржника - адвоката Татаринова О. С. про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю явки у судове засідання у цій справі у зв'язку із необхідністю його участі як представника іншої особи в судовому засіданні у справі, яка розглядаються Господарським судом Сумської області.
38. Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
39. За змістом частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
40. За змістом статті 56 ГПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника. Особиста участь особи у справі не позбавляє її права мати в цій справі представника. При цьому кількість представників, яким надається право представляти особу у судовому процесі, законодавчо не обмежена.
41. Крім того, відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
42. З огляду на наведені вище приписи законодавства, а також враховуючи, що позиція ТОВ "Міжнародна газова компанія" щодо спірних правовідносин викладена письмово у поданій ним касаційній скарзі та доповненнях до неї, скаржник не був позбавлений можливості із залученням іншого представника взяти участь у судовому засіданні, з огляду на те, що явка в судове засідання учасників справи не визнавалася обов'язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, беручи до уваги суб'єктивне право представника учасника справи щодо визначення пріоритетності судових проваджень, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення цього клопотання.
43. До початку судового засідання до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Міжнародна газова компанія" про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
44. ТОВ "Міжнародна газова компанія" вважає, що ця справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права, оскільки більшість питань стосується застосування (тлумачення) самої категорії "спір про право" щодо наслідків (наявності спору про право) в разі одночасного звернення ініціюючого кредитора, як із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, так і з позовною заявою щодо непогашеної грошової вимоги, як альтернативних способів захисту та таких, що однозначно свідчать про наявність спору про право. У цьому контексті стверджує про необхідність уточнення висновків, викладених у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21.
45. Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, відмовила у його задоволенні з огляду на таке.
46. Згідно з частиною першою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
47. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 303 ГПК України).
48. Основним завданням Верховного Суду є забезпечення сталості та єдності судової практики (частини перша статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів").
49. Тобто з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій, Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення або підходи застосовані в цих рішеннях мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці Європейського суду з прав людини; існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.
50. Необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 та постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 904/3860/19, від 28.09.2021 у справі № 910/8091/20, від 24.06.2021 у справі № 914/2614/13).
51. У поданому клопотанні ТОВ "Міжнародна газова компанія" вказує на наявність правових підстав для уточнення висновків, викладених у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21.
52. Так, у постанові від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21 судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, вирішуючи питання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій частини шостої статті 39 КУзПБ, керувалася раніше сформованими правовими позиціями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо такої категорії як "спір про право", зокрема, тими, що наведено у постановах від 24.11.2021 у справі № 902/560/20, від 20.07.2022 у справі № 904/6023/21, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21, від 22.02.2022 у справі № 922/3369/21, від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20.
53. Сформовані у наведених постановах правові висновки є усталеними та неодноразово підтримані Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у багатьох інших справах, що розглядали і після ухвалення постанови від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21.
54. Водночас, проаналізувавши доводи клопотання скаржника та норми права, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи актуальну судову практику Верховного Суду (аналіз якої свідчить про відсутність суперечливої та різної практики у питаннях визначення категорії "спору про право" як підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, чи неоднозначності у розмінні відповідної правової норми), беручи до уваги необхідність дотримання принципу юридичної визначеності, як складового елементу верховенства права, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для передачі цієї справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в порядку частини першої статті 302 ГПК України.
55. Крім того, до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Євроенерготрейд" про залучення до участі у цій справі Акціонерного товариства "Укргазбанк".
56. Ураховуючи, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 у цій справі, серед іншого, ТОВ "Євроенерготрейд" було відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія"; зазначена ухвала у частині розгляду заяви ТОВ "Євроенерготрейд" набрала законної сили та не оскаржувалася жодним учасником справи, колегія суддів залишає це клопотання без задоволення.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
57. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
58. Предметом касаційного перегляду у цій справі постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про відмову банку у відкритті провадження у справі про банкрутство позичальника, а справу у скасованій частині направлено до суду першої інстанції на стадію проведення підготовчого засідання.
59. Отже, перед касаційним судом постало питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції приписів частини шостої статті 39 КУзПБ.
60. Так, згідно з наведеною нормою (у редакції, що діяла на момент проведення підготовчого засідання у цій справі), господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
61. Суд першої інстанції відмовив АТ "Банк Альянс" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія", зазначивши, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
62. Натомість суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які б вказували на те, що кредитора свідчать про наявність спору про право, а тому скасував ухвалу суду першої інстанції про відмову банку у відкритті провадження у справі про банкрутство позичальника.
63. Як було вказано вище, мотивуючи наявність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судових рішень, скаржник обґрунтував свої доводи неврахуванням судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи висновків, викладених у постановах Верховного Суду, викладених від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20, від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20, від 24.09.2020 у справі № 916/3619/19, від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 28.01.2025 у справі № 927/531/24.
64. Однак Суд відхиляє такі доводи з огляду на таке.
65. За змістом положень статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ загальними правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:
- наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
66. Згідно зі статтею 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
67. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
68. Підставою для відмови у відкритті провадження у справі, положення частини шостої статті 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
69. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак і про відсутність спору між сторонами про право.
70. Такі висновки наведені у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20, від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20, від 24.09.2020 у справі № 916/3619/19, на які посилається скаржник.
71. Встановлення господарським судом у підготовчому засіданні обставин наявності відкритого позовного провадження з розгляду спору щодо дійсності грошового зобов'язання, на підставі якого заявлено вимоги ініціюючого кредитора до боржника, зумовлює обов'язок суду відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство за такою заявою кредитора в порядку частини шостої статті 39 КУзПБ (постанова Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 916/3619/19).
72. У постанові від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19 Верховний Суд наголосив, що частина шоста статті 39 КУзПБ жодним чином не визначає підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство існування рішень, які набрали законної сили, отже наявність остаточного рішення у цьому спорі не є обов'язковою.
73. Правова категорія "спору про право", яку з'ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
74. Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
75. При цьому наявність спору про право, згідно з правовими висновками Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:
- процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);
- матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника).
76. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21, спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків і неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може спостерігатися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
77. При ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором.
78. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов'язань.
79. Одним з методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
80. Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 927/531/24, на яку послався скаржник у доповненнях до касаційної скарги.
81. Суди обох інстанцій встановили, що 28.01.2022 між сторонами був укладений договір про надання овердрафту за поточним рахунком, за умовами якого сторонами узгоджений ліміт овердрафту (кредиту) в розмірі 135 000 000 грн зі строком користування до 26.01.2023 (включно) та процентною ставкою у розмірі 17 процентів річних.
82. Надалі сторони вносили зміни до цього договору та виклали його у новій редакції, зокрема, змінили назву на договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії; встановили ліміт кредитної лінії у сумі 142 580 000,00 грн та кінцевий термін повернення заборгованості на 25.01.2024, процентна ставка за кредитом залишилася на тому ж рівні.
83. За умовами Кредитного договору у новій редакції кредитор зобов'язався відкрити позичальнику позичковий рахунок для обліку заборгованості за кредитом, рахунок для нарахування і сплати процентів та рахунки для сплати комісій.
84. 13.03.2023 сторони внесли зміни до Кредитного договору, згідно з якими змінили порядок сплати процентів за користування кредитними коштами.
85. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
86. За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
87. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
88. Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з банківськими виписками з позичкового рахунку боржника кредитор надав позичальнику грошові кошти на загальну суму 142 580 000,00 грн, з яких боржник повернув лише 7 000 000,00 грн.
89. Тож, як встановив суд апеляційної інстанції, сума основного боргу станом на день звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за Кредитним договором становить 135 580 000 грн, оскільки боржник не повернув кредитні кошти у строк по 25.01.2024. Доказів виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів в повному обсязі боржник суду не надав.
90. До підготовчого засідання боржник подав до суду першої інстанції відзив на заяву банку, в якому заперечував проти відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав наявності спору про право, який, за доводами боржника, полягав у наявності двох судових справ, в одній з яких вирішувався позов АТ "Банк Альянс" про стягнення з боржника кредитної заборгованості за договором, на підставі якого банк заявив свої грошові вимоги, а в іншій - позов ОСОБА_1 про визнання цього ж договору недійсним.
91. Тобто ТОВ "Міжнародна газова компанія" стверджувало про наявність спору про право, вираженого у процесуальній формі.
92. Як встановили суди попередніх інстанцій, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/2493/24 за позовом АТ "Банк Альянс" про стягнення з ТОВ "Міжнародна газова компанія" заборгованості за кредитом за договором від 28.01.2022 № 57827-О/02 про надання овердрафту за поточним рахунком в розмірі 135 580 000,00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 19 736 815,04 грн.
93. 21.05.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про задоволення цього позову, однак на момент звернення банку до суду із заявою про відкриття справи про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" зазначене рішення не набрало законної сили.
94. Також у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 925/581/24 за позовом учасника ТОВ "Міжнародна газова компанія" - фізичної особи ОСОБА_1 із позовом до самого Товариства (боржника) про визнання недійсним Кредитного договору.
95. Разом з тим суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що такі обставини не свідчать про наявність спору про право між банком та боржником, оскільки підставою для звернення банку до суду з позовом були обставини прострочення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, а в справі № 925/581/24 - банк не є навіть стороною, оскільки позов пред'явлений учасником господарського товариства до самого товариства з приводу укладення товариством оспорюваного правочину.
96. Окрім того, як вбачається із матеріалів справи та правильно зауважив суд апеляційної інстанції, у відзиві боржник не навів будь-яких заперечень щодо отримання від банку грошових коштів у позику, а лише формально посилався на дві вказані вище судові справи, предмети позовів у яких не свідчать про оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора.
97. Верховний Суд неодноразово зазначав, що суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право", який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин (обставин). У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника (див. постанови від 29.08.2024 у справі №910/2423/23, від 16.11.2023 у справі № 910/2423/23, від 02.08.2023 у справі № 910/4288/22, від 06.04.2023 у справі № 902/560/20, від 09.03.2023 у справі № 911/931/22, від 24.11.2021 № 910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 08.11.2023 у справі № 922/854/23).
98. За встановлених у цій справі обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив про недоведеність того, що вимоги кредитора є такими, що свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, як підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, а тому дійшов правомірного висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у частині розгляду заяви АТ "Банк Альянс".
99. Тож наведена скаржником підстава касаційного оскарження, визначена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України не підтвердилася, що виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
100. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
101. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
102. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалена у справі постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
103. Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова компанія" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 925/663/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік