Справа № 209/939/25
Провадження № 2/209/789/25
26 травня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючої судді - Левицької Н.В.,
за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Дніпровського районного міста Кам'янського з позовною заявою звернулося Акціонерного товариства «Акцент Банк», в особі представника - Шкапенко О.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.03.2019 у розмірі 20821,28 грн станом на 14.01.2025 та судові витрати у розмірі 3028,20 грн.
Стислий виклад позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.03.2019 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Відповідно до п.2.1.1.2.2-2.1.1.2.4 Умов та Правил клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Однак відповідач своїх обов'язків за угодою не виконує, оскільки не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 14.01.2025 має заборгованість у розмірі 20821,28 грн, яка складається з: 12966,60 грн заборгованість за кредитом; 7854,68 грн заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. штрафи.
Позиції учасників справи.
08.05.2025 представником відповідача до суду скеровано відзив на позовну заяву, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму за тілом кредиту у розмірі 12966,60 грн, у відсотках у розмірі 7854,68 грн відмовити. В обґрунтування відзиву вказав, що умови та правила надання банківських послуг у АТ «Акцент Банк відповідачем не підписано та у зв'язку з їх мінливим характером не можна вважати складовою кредитного договору.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 03 березня 2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін про слухання справи на 27 березня 2024 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 березня 2025 рокусудовий розгляд цивільної справи відкладено на 15 квітня 2025 року на підставі заяви представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року розгляд справи відкладено на 08 травня 2025 року, на підставі заяви представника відповідача про перенесення розгляду справи.
Ухвалою суду від 08 травня 2025 року розгляд справи відкладено на 26 травня 2025 року.
У судове засідання сторони не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача АТ «Акцент Банк» Шкапенко О.В. в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Також представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача ОСОБА_1 -адвокат Юрочкін Ю.В. в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду скерував заяву, в якій зазначив, що просить суд розглянути справу без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги визнають в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
Відповідно до ч.1ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, позицію представника відповідача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, назначає наступне.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У частинах першій, третій статті 509ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Судом встановлено, що з метою отримання банківських послуг в АТ «А-Банк» ОСОБА_1 19.03.2019 підписав власноручним підписом анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк. У анкеті-заяві погодився, що дана заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, становлять між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Також у підписаній відповідачем анкеті-заяві вказано, що ОСОБА_1 ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення та погодився з його умовами, примірник договору погодився отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту Банку. До того ж відповідач зобов'язався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також самостійно знайомитися з їх змінами на сайті Банку (а.с.18).
Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані відповідача, водночас, в анкеті відсутні дані про розмір встановленого кредитного ліміту, строк кредитування, процентну ставку за користування кредитними коштами, суму та порядок нарахування комісії, наслідки порушення умов кредитування, тощо.
Між позивачем та відповідачем також укладений Паспорт споживчого кредиту, в якому визначені процента ставка в розмірі 46,8 % річних для картки «Універсальна» та 44,4 % річних для картки «Універсальна голд», а також інші умови кредиту. Зазначена заява підписана відповідачем простим електронним підписом (а.с.8-оберт)
На підставі укладеного договору банк відкрив відповідачу рахунок № НОМЕР_1 та видав кредитну картку: № НОМЕР_2 строком дії до квітня місяця 2027 року, що підтверджується довідкою А-Банку за картами (а.с.16).
Згідно з довідкою за лімітами за кредитним договором б/н від 19.03.2019 за період з 19.03.2019 по 14.01.2025, ОСОБА_1 19.03.2019 встановлено кредитний ліміт у розмірі 4000,00 грн; 19.11.2020 кредитний ліміт збільшено до 19000 грн; 01.03.2022 кредитний ліміт зменшено до 18059 грн; 28.06.2023 кредитний ліміт зменшено до 12966.60 грн, згодом 26.10.2023 кредитний ліміт збільшено до 13000,00 грн (а.с.17).
З наданої виписки по картці за період з 19.03.2019 по 14.01.2025 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, розраховувався у терміналах, приймав перекази, поповнював готівкою, вносив кошти на погашення кредиту (а.с.9-15 оберт).
Відповідно до наданої позивачем виписки по картці, відповідач користувався наданим кредитним лімітом, остання операція ним здійснена 30.09.2022.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за договором № б/н від 19.03.2019 станом на 14.01.2025 становить 20821,28 грн, яка складається з: 12966,60 грн заборгованість за тілом кредиту, 7854,68 грн заборгованість за відсотками; 0,00 грн. штрафи (а.с. зворотній бік 5 -7 оберт).
З наданого розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачу з 31.03.2023 банком нараховувалися відсотки за ставкою 40,8% річних, що не передбачено умовами договору.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, тобто їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент - Банк» та Витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена», як невід'ємні частини договору (а.с.20-27).
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил та Тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент - Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.
Суд зазначає, що в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме доданий до позовної заяви витяг з Умов та правил і Тарифи, які надав банк, відповідач розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент - Банк».
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) і підстав від її відступу суд не вбачає.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частин 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Анкета-заява від 19.03.2019, яка підписана відповідачем, не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в цій заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, процентної ставки, строку повернення кредиту та інші істотні умови.
Надання позивачем паспорту споживчого кредиту, підписаного простим електронним підписом позичальником ОСОБА_1 , не має правового значення для вирішення цих позовних вимог, оскільки у цьому паспорті зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо, у зв'язку з чим цей паспорт не можна вважати складовою кредитного договору від 19 березня 2019 року.
За змістом статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» на кредитодавця покладається відповідальність щодо інформації споживача про умови кредитування до укладення між сторонами самого договору. Така інформація надається споживачу у письмовому вигляді та надає йому можливість визначитися з кредитним продуктом, який у подальшому він може обрати та укласти споживчий кредит на визначених сторонами умовах.
Відповідно до висновку Об'єднаної палати ВС в складі КЦС, зробленого у постанові від 23 травня 2022 року під час розгляду справи № 393/126/20, під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Таку форму правочину потрібно розмежовувати від способу підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Отже, наданий банком паспорт споживчого кредиту не може вважатися погодженням позичальником ОСОБА_1 умов договору кредитування, так як лише засвідчує виконання позивачем свого обов'язку у розумінні статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Надана позивачем довідка за картками не містить інформації про те, який саме вид картки, відповідно до умов договору, отримав відповідач.
У суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Враховуючи наведені обставини справи, суд погоджується з доводами представника відповідача щодо необґрунтованості нарахування відсотків та приходить висновку, що правові підстави для нарахування та сплати процентів за користування коштами, що надані банком відповідачу в якості кредиту, відсутні.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 7854,68 грн.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12966 грн 60 коп.
Розподіл судових витрат.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.38).
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості з відповідача в загальному розмірі 12966,60 грн.
Отже, процентне співвідношення задоволених вимог становить 62,27, % ((12966,60 грн. задоволені вимоги) / ( 20821,28 грн. заявлені позовні вимоги )*100%).
З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 1885 грн. 53 коп. (3 028,00 грн. сплачений судовий збір * 62,27 %), який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст .2, 5, 10-13, 76-81,141, 247, 258-259, 263-265, 272, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.03.2019 станом на 14.01.2025 у розмірі 12966 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) гривень 60 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам у розмірі 7854 грн 68 коп. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 1885 (одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 53 копійки.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд міста Кам'янського шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, рах. № НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Дата складання судового рішення 26 травня 2025 року.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА