Іменем України
13 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/76/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114, в інтересах держави в особі
позивача: Чернігівської обласної ради, пр-т Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код 25618741
до відповідача-1: Сосницької селищної ради, вул. Грушевського, 15, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, код 04412656
до відповідача-2: Фермерського господарства “Агропартнер-2019», пр-т Петра Калнишевського, 44, кв. 26, смт. Петриківка, Дніпропетровська область, 51800, код 42838770
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Сосницьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство “Сосницярайагролісгосп», вул. Промислова, 3, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, 16100, код 05435398
про витребування земельної ділянки з незаконного володіння
за участю представників сторін:
від прокуратури: Лепська Н.П., прокурор;
від позивача: Кравченко Д.В., довіреність від 05.06.2023;
від відповідача-1: не прибув;
від відповідача-2: не прибув;
від третьої особи: не прибув.
Чернігівська обласна прокуратура звернулась до суду в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради з позовом до Сосницької селищної ради та Фермерського господарства “Агропартнер-2019», у якому просить суд витребувати з незаконного володіння Сосницької селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропартнер-2019» на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 площею 12,802 га, що розташована на території Сосницької селищної ради.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 09.12.2020 № 34-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» на підставі акту приймання-передачі від 09.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області передало відповідачу-1 земельну ділянку 7424987500:06:000:0698 площею 12,802 га. Спірна земельна ділянка повністю накладається на 14 квартал земель лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні Сосницького районного дочірнього спеціалізованого підприємства “Сосницярайагролісгосп». Отже, на думку прокурора, включення земельної ділянки лісогосподарського призначення до складу земель сільськогосподарського призначення є фактичною зміною цільового призначення земельної ділянки і її незаконним вилученням у лісового господарства; між Сосницькою селищною радою та Фермерським господарством “Агропартнер-2019» укладено договір оренди спірної земельної ділянки, що призводить до порушення майнових прав держави.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2025 відкрите загальне позовне провадження у справі №927/76/25, підготовче засідання призначено на 25.02.2025, 14:15; залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Сосницьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство “Сосницярайагролісгосп» (вул. Промислова, 3, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, 16100, код 05435398) (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 31.01.2025 о 19:31, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
13.02.2025 від відповідача-1 через систему “Електронний суд» у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, у якому відповідач-1 наголошує на пропуск прокурором строку позовної давності на звернення з даним позовом до суду та за відсутності клопотання про його поновлення, що є підставою для відмови у позові. За доводами відповідача-1 посилання на карантинні обмеження та умови воєнного стану не є абсолютними підставами, що унеможливили своєчасне звернення прокурора з даним позовом до суду. Відповідач-1 просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову; справу просить розглядати без участі його повноважного представника.
17.02.2025 від Чернігівської обласної прокуратури через систему “Електронний суд» надійшла заява, яка є фактично відповіддю на відзив, у якій прокурор заперечує проти доводів відповідача-1 про пропуск позовної давності на звернення з даним позовом до суду; вважає, що порушене право держави підлягає захисту у судовому порядку. Прокурор зазначає, що позивач не наділений наглядовими чи контрольними функціями з перевірки законності наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, не є учасником з надання і отримання адміністративної послуги у вигляді державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, відсутні підстави вважати, що зазначений орган міг довідатися про порушення права власності територіальних громад сіл, селищ, міст області до вивчення вказаного питання обласною прокуратурою. Щодо відліку позовної давності прокурор посилається на те, що відповідачем-1 жодним доказом не доведено про обізнаність позивача у порушенні вимог земельного законодавства та вибуття з власності держави земель лісового фонду. Прокурор наголошує на тому, що у період дії карантину, а потім воєнного стану строки позовної давності, як загальної, так і спеціальної не сплинули, а продовжені на строк дії відповідних правових режимів.
17.02.2025 від відповідача-2 через систему “Електронний суд» у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, у якому відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позову; вважає, що земельні торги відбулися з дотриманням законодавства, спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності відповідача-1. Відповідач-2 зазначає, що візуальний огляд наданих прокурором доказів ставить під сумнів факт накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду; не зрозуміло, в яку категорію земель віднесена спірна земельна ділянка з видом угідь “рілля»; прокуратура та позивач мали можливість дізнатися про порушення права держави ще в 2020 році, з моменту видачі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №34-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», у зв?язку з чим відповідач-2 просить застосувати строки позовної давності та відмовити у позові.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України відповідач-2 просить суд залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, посилаючись на наявність виданого ним наказу №34-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», а також те, що позитивне рішення суду може вплинути на права та обов?язки вказаної особи.
Крім того, відповідним письмовим клопотанням відповідач-2 вважає за необхідне здійснити обстеження спірної земельної ділянки за місцем її знаходження як одного з доказів, оскільки ця дія необхідна для об?єктивного та неупередженого розгляду справи, дослідження доказів та позицій сторін, а також залучити до участі в огляді експерта чи спеціаліста з питань землеустрою та топографо-геодезичної діяльності Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Відповідач-2 просить провести виїздне судове засідання з метою дослідження спірної земельної ділянки за її місцезнаходженням на території Хлоп?яницької сільської ради.
Відповідач-2 вказує орієнтований розрахунок судових витрат, які планує понести в майбутньому під час розгляду справи, що складає 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Документа на підтвердження таких витрат будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Просить залучити його представника - адвоката Тібеж К.І. до доступу до матеріалів електронної справи.
19.02.2025 від відповідача-1 через систему “Електронний суд» у встановлений судом строк надійшла відповідь на заяву прокуратури, у якій відповідач-1 зазначає, що селищна рада не наділена наглядовими чи контрольними функціями з перевірки законності наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, а також наголошує на пропуску прокурором строку позовної давності на звернення з даним позовом до суду. Посилання на карантинні обмеження та умови воєнного стану вважає неприйнятими з підстав, викладених у відзиві. Просить застосувати позовну давність за його клопотанням.
У зв'язку із перебуванням судді Демидової М.О. на навчанні у період з 24.02.2025 по 28.02.2025 підготовче засідання у справі №927/76/25, призначене на 25.02.2025, 14:15, не відбулося.
Ухвалою суду від 19.02.2025 підготовче судове засідання у справі №927/76/25 призначено на 11.03.2025, 14:15 (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 20.02.2025 о 14:11, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
21.02.2025 від Чернігівської обласної прокуратури через систему “Електронний суд» надійшла заява, яка є фактично відповіддю на відзив, у якій прокурор спростовує доводи відповідача-2, викладені у відзиві, вважає подані прокурором докази у справі достовірними та належними, а заперечення відповідача-2 безпідставними; зазначає, що спірна земельна ділянка лісового фонду неправомірно вибула із володіння держави та землекористувача “Сосницярайагролісгосп», оскільки при її вилученні не було дотримано вимог ст.149 Земельного кодексу України та ст. 57 Лісового кодексу України. Прокурор також заперечує щодо пропуску ним строків позовної давності для звернення з даним позовом до суду. Вказує на те, що вільний доступ до документів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області жодним чином не підтверджує можливість ідентифікувати земельну ділянку як таку, що сформована за рахунок земель лісового фонду; відомості державного земельного кадастру є закритими. Прокурор наголошує, що у період дії карантину, а потім воєнного стану строки позовної давності як загальної, так і спеціальної не сплинули, а продовжені на строк дії відповідних правових режимів. Проти залучення до участі у справі як третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області прокурор заперечує з огляду на незазначення відповідачем-2, яким саме чином рішення у справі може вплинути на права, свободи та інтереси або обов?язки Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Також прокурор вважає клопотання про здійснення виїздного судового засідання необґрунтованим, а вимоги ст.82 Господарського процесуального кодексу України такими, що не підлягають застосуванню. З огляду на зазначене прокурор просить задовольнити позов.
25.02.2025 від позивача через систему “Електронний суд» надійшла заява, у якій позивач заперечує щодо застосування строків позовної давності; зазначає, що про порушення своїх прав на земельну ділянку дізнався з листа Чернігівської обласної прокуратури №15/3/1091вих-24 від 09.09.2024 та повідомив прокуратуру листом №01-05/878 від 14.10.2024; оскільки початком перебігу строку позовної давності є день, коли позивач та прокурор дізналися про порушення права, то встановлений у ч.1 ст. 257 Цивільного кодексу України трьохрічний загальний строк позовної давності для подання позову не пропущений. Позивач просить суд розглянути справу без участі її представника на підставі наявних у матеріалах справи документів; позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
У підготовче засідання 11.03.2025 прибули прокурор, представники відповідача-2 та третьої особи; позивач та відповідач-1 не прибули; про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.
Клопотання позивача та відповідача-1 про розгляд справи без участі їх представників задоволено судом, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом, а не обов?язком сторони.
Подані учасниками справи заяви по суті залучено до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 11.03.2025 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі № 927/76/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.03.2025, 13:40, про що прокурор, відповідач-2 та третя особа повідомлені розписками, позивач та відповідач-1 - ухвалою суду від 11.03.2025 (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу-1 до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 12.03.2025 о 17:30, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
Щодо поданих учасниками справи клопотань суд зазначає таке.
Клопотання відповідачів про застосування строків позовної давності для звернення з даним позовом до суду прийняті до розгляду та будуть вирішуватися під час ухвалення рішення у даній справі.
Щодо клопотання відповідача-2 про залучення до участі у справі третьої особи.
У відзиві на позов відповідачем-2 заявлено клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Подане клопотання обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №34-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», а також те, що ухвалення позитивного рішення суду в справі може вплинути на права та обов?язки Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
Відповідно до частин 1, 3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити в справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження в справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, в разі, коли рішення в справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін; їх може бути залучено до участі в справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі в справі.
Предметом спору у даній справі є вимога про витребування з незаконного володіння земельної ділянки з державної у комунальну власність і відповідач-2 у поданому клопотанні про залучення третьої особи не зазначає, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права чи обов'язки Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо однієї сторін у справі, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про залучення третьої особи.
Щодо клопотання відповідача-2 про здійснення обстеження спірної земельної ділянки за місцем її знаходження, залучення до участі в огляді експерта чи спеціаліста з питань землеустрою та топографо-геодезичної діяльності Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та проведення виїздного судового засідання суд зазначає таке.
За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов'язаний надати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
Відповідно до ст. 71 Господарського процесуального кодексу України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз'яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу.
Подане відповідачем-2 клопотання не містить жодного належного обґрунтування та підстав залучення експерта чи спеціаліста з питань землеустрою та топографо-геодезичної діяльності Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до участі в огляді спірної земельної ділянки, а також переліку питань, які ставляться на їх розгляд відповідачем-2, щодо яких експерт чи спеціаліст зобов?язані надати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про залучення експерта чи спеціаліста з питань землеустрою та топографо-геодезичної діяльності Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до участі в огляді спірної земельної ділянки.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.
Огляд доказів за їх місцезнаходженням передбачено ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.
Відповідачем-2 не наведено доводів, за яких необхідне проведення виїздного судового засідання для огляду спірної земельної ділянки, яка є предметом спору, не вказано, які саме обставини у справі допоможе встановити візуальний огляд спірної земельної ділянки.
У судовому засіданні 11.03.2025 представник відповідача-2 усно пояснила, що наразі є необхідним з'ясування, чи відбулося накладення у землевпорядчій документації спірної земельної ділянки із будь-якою іншою земельною ділянкою. При цьому представник відповідача 2 не пояснила, чому саме візуальний огляд земельної ділянки, а не дослідження відповідних письмових документів (доказів) можуть сприяти встановленню того чи іншого факту у справі.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що клопотання відповідача-2 про дослідження доказів у місці їх знаходження (візуальний огляд спірної земельної ділянки) є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Клопотання відповідача-2 про проведення виїздного судового не підлягає задоволенню у зв?язку з його необґрунтованістю.
За результатами вирішення вищезазначених клопотань суд постановив ухвалу від 12.03.2025, якою також закрив підготовче провадження у справі № 927/76/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.03.2025, 13:40 (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 14.03.2025 о 19:30, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
25.03.2025 від відповідача-2 через систему «Електронний суд» надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку з неможливістю явки повноважного представника в судове засідання.
Учасники справи у судове засідання 25.03.2025 не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 25.03.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 08.04.2025, 12:30.
Ухвалою суду від 26.03.2025 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи по суті на 08.04.2025, 12:30 (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 26.03.2025 о 18:25, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
08.04.2025 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про витребування інформації, у якому відповідач-2 просить суд витребувати від Чернігівської обласної прокуратури інформацію та документи у підтвердження: «чи відкрите кримінальне провадження по факту незаконного заволодіння земельної ділянки з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698, площею 12,802 га, яка розташована на території Хлоп?яницької сільської ради Сосницького району Чернігівської області? Якщо таке кримінальне провадження відкрите, то вкажіть заявника, підстави відкриття, номер кримінального провадження та дату внесення відомостей до ЄДРДР, підозрюваного, а також результати досудового розслідування».
В обґрунтування поданого клопотання посилається на обставини справи та позицію позивача про незаконну передачу спірної земельної ділянки.
08.04.2025 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про витребування інформації, у якому відповідач-2 просить суд витребувати від Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» інформацію та документи: «копію запиту Чернігівської обласної прокуратури, з відповідними додатками, відносно земельної ділянки з кадастровим номером: 7424987500:06:000:0698, площею 12,802 га, яка розташована на території Хлоп'яницької сільської ради Сосницького району Чернігівської області; особу яка здійснювала накладання координат поворотних точок на спірній земельній ділянці? - джерело походження всіх координат поворотних точок, які брались виконавцем для здійснення накладення? коли та яким чином було здійснено це накладення? чи здійснювався виїзд виконавця на місцевість для винесення точок на місцевості та проставлення відповідних координат? Якщо так, вказати хто і коли виїздив на місцевість, який прилад застосовувався для визначення точок на місцевості? у разі здійснення виїзду на спірну земельну ділянку надайте документи, що підтверджують повноваження відповідних осіб, а також документи щодо такого виїзду (накази про відрядження, відшкодування їх витрат тощо); чи відбувалось винесення даних точок на місцевість? яким чином здійснювалось накладення даних точок? чи володіє виконавець, який підписав даний фрагмент Бондарчук В.І. відповідними знаннями у сфері землеустрою та топографо-геодезичної діяльності? Якими документами підтверджуються ці знання?».
В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 посилається на те, що в додатках до позовної заяви позивачем надавалася відповідь Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» з додатком «фрагмент накладки на ортофотоплан межі кв. 11, 12, 14 ДАСП «Сосницярайагролісгосп» та меж земельних ділянок згідно наданих координат поворотних точок за станом на 01.01.2015» за вих.№02/1052-24 від 27.09.2024. Крім цієї відповіді позивач не надав суду копію свого запиту з вказівкою про джерело походження поворотних точок спірної земельної ділянки. Оскільки позиція позивача базується на цьому доказі, відповідач-2 ставить його під сумнів та хоче витребувати для уточнення інформації з метою встановлення істини та об?єктивності у даній справі.
08.04.2025 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про витребування інформації, у якому відповідач-2 просить суд витребувати від Чернігівської обласної ради інформацію та документи: «Штатний розпис працівників Чернігівської обласної ради в період часу з 19.02.2016 до 31.01.2025 з вказівкою про вакантні посади в тому числі в юридичному та земельному відділах; копії посадових обов'язків працівників юридичного та земельного відділів в період часу з 19.02.2016 по 31.01.2025; чи були факти несвоєчасної виплати, затримки чи взагалі не виплати заробітної плати працівникам Чернігівської обласної ради за період часу з 19.02.2016 по 31.01.2025? на кого з працівників чи окремий відділ Чернігівської обласної ради покладені обов'язки щодо виконання функцій держави з земельних питань за період часу з 19.02.2016 по 31.01.2025? на кого з працівників чи який відділ Чернігівської обласної ради покладені обов'язки представництва в судах за період часу з 19.02.2016 по 31.01.2025? яка службова особа Чернігівської обласної ради чи відділ відповідав за облік земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні Чернігівської обласної ради за період з 19.02.2016 по 31.01.2025? чи мала Чернігівська обласна рада доступ до мережі інтернет та чи були не сплати чи відключення мережі інтернет за період часу з 19.02.2016 по 31.01.2025? чи були наявні в Чернігівській обласній раді грошові кошти для звернення до суду, в порядку самопредставництва, для захисту порушених прав та інтересів за період часу з 19.02.2016 по 31.01.2025? чи зверталась Чернігівська обласна рада через своїх працівників до прокуратури, суду чи правоохоронних органів із заявою про незаконне відібрання спірної земельної ділянки чи її викрадення? Якщо так, які результати такого звернення?».
В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 посилається на те, що Чернігівська обласна рада, будучи розпорядником спірної земельної ділянки з кадастровим номером: 7424987500:06:000:0698, площею 12,802 га, яка розташована на території Хлоп'яницької сільської ради Сосницького району Чернігівської області мала можливості та обов'язок здійснювати контроль за земельними ділянками, що перебували в їх розпорядженні. Відповідно до вимог законодавства України в органах місцевого самоврядування є працівники, які відповідають за виконання тих чи інших функцій держави та за виконання органом покладених на нього обов'язків. Враховуючи заперечення Чернігівської обласної ради, щодо відомостей останній про передання земельної ділянки державної власності у комунальну (від Чернігівської обласної ради до Сосницької селищної громади), не вжиття нею жодних дій щодо встановлення факту передання такої ділянки чи захисту порушених прав та інтересів держави, а також для спростування заперечення позивача про не порушення строків позовної давності, відповідач-2 вважає за необхідне витребувати зазначену інформацію.
08.04.2025 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про витребування інформації, у якому відповідач-2 просить суд витребувати від Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код 39764881) інформацію та документи, що стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698, площею 12,802 га, яка розташована на Території Хлоп'яницької сільської ради Сосницького району Чернігівської області: «копії проектної документації із землеустрою; документи, які стали підставою для формування даної земельної ділянки та виділення кадастрового номеру; документи, які були надані розробнику проектної документації для формування кадастрового номеру ділянки та розроблення такої документації; інформацію про розробника проектної документації та всі документи про здійснення розробником такої документації (заява, договір, оплата тощо).
В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 посилається на те, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області є володільцем інформації, яку необхідно долучити до матеріалів справи та дослідити в судовому засіданні. На запит Чернігівської обласної прокуратури Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області надано: поземельні книги, акти приймання-передачі земельних ділянок, проектні документації із землеустрою; наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, проте прокуратурою додано до позову не всі вказані документи. На думку відповідача-2 дослідження документів, які не були долучені до матеріалів справи за ініціативою прокуратури, є необхідним для прийняття об'єктивного та законного рішення.
У судове засідання 08.04.2025 прибули прокурор та представник відповідача-2; позивач, відповідач-1 та третя особа не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши подані представником відповідача-2 клопотання про витребування інформації та доказів (документів), суд доходить висновку про відмову у їх задоволенні з таких підстав.
Відповідно до положень ч.1-4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За приписами ч.1,2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Тобто, необхідність подання клопотання про витребування доказів обумовлюється відсутністю у сторони певних доказів у справі, що мають підтвердити або спростувати певні обставини та аргументи.
У порушення вимог, встановлених ч.4 ст.80, ч.2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем-2 не подано доказів, які підтверджують, що відповідач-2 здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказів/інформації, зазначених у клопотаннях про витребування інформації. Зокрема, відповідачем-2 не подано доказів на підтвердження того, що відповідач-2 дійсно звертався до Чернігівської обласної прокуратури, Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ», Чернігівської обласної ради та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із запитами про отримання зазначених доказів/інформації; не зазначено заходів, яких відповідач-2 вжив для отримання цих доказів/інформації самостійно; доказів неможливості самостійного отримання наведених доказів/інформації.
Виходячи з приписів ч.3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву, а якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, повинен про це письмово повідомити суд із зазначенням причин неподання таких доказів.
Всі чотири клопотання про витребування інформації подані відповідачем-2 поза межами строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України для подання відзиву та без клопотання про його поновлення.
Враховуючи вищевикладене, суд у судовому засіданні 08.04.2025 протокольно відмовив у задоволенні клопотань відповідача-2 про витребування інформації.
У судовому засіданні 08.04.2025 суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 22.04.2025, 12:30, про що позивача, відповідача-1 та третю особу повідомлено ухвалою суду від 08.04.2025 (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 09.04.2025 о 18:39, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
У зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові, судове засідання 22.04.2024 не відбулося, про що складено Акт №39-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 22.04.2024.
22.04.2025 від представника відповідача-2 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку з тривалою повітряною тривогою на території Чернігівської області; представник відповідача-2 просить визнати причини неявки в судове засідання 22.04.2025 поважними та відкласти розгляд справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 22.04.2025 учасників справи повідомлено про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 13.05.2025, 12:00 (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 20.04.2025 о 20:14, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
13.05.2025 від представника відповідача-2 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку з неможливістю явки в судове засідання через зайнятість в інших судових розглядах справ; просить визнати причини неявки в судове засідання 13.05.2025 поважними та відкласти розгляд справи на іншу дату.
У судове засідання 13.05.2025 прибули прокурор та представник позивача. Відповідачі та третя особа не прибули; про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача-2 про відкладення розгляду справи та визнання поважними причин неявки в судове засідання 13.05.2025 за необґрунтованістю та відсутністю належних доказів, які підтверджують неможливість направити в судове засідання іншого представника відповідача-2, а також доказів неможливості участі у судовому засіданні представника, що брав участь у минулих судових засіданнях.
У судовому засіданні 13.05.2025 суд продовжив розгляд справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.
У зв?язку з тим, що учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі представників відповідачів та третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 19.02.2016, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яку планувалося виставити на земельні торги. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 12,8020 га з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698, з метою продажу права оренди на земельних торгах, затверджено наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 17.05.2016 (а.с. 70-73, 83).
Проект землеустрою розроблено на замовлення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у відповідності до ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій».
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 19.02.2016 №34-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Сосницькій селищній раді Сосницького району Чернігівської області у комунальну власність Сосницької територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 5030,0208 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Сосницької територіальної громади Сосницького району Чернігівської області (а.с.22).
09.12.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та Сосницькою селищною радою підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, у якому зазначено, що цей акт разом із наказом є підставою для державної реєстрації права комунальної власності Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області на земельні ділянки, зазначені у додатку.
Згідно з додатком до акту Сосницькій селищній раді передано 520 земельних ділянок, в тому числі земельну ділянку під порядковим номером 466, кадастровий номер якої 7424987500:06:000:0698, площею 12,8020 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Хлоп?яницької сільської ради Сосницького району Чернігівської області (а.с.23-37).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Сосницької селищної ради Чернігівської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57458154, від 03.04.2021, відповідно до якого 31.03.2021 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698, площею 12,8020 га, власник - територіальна громада в особі Сосницької селищної ради, номер відомостей про речове право 41326834 (а.с.14).
Наказом Комунального підприємства “Чернігівоблагроліс» від 30.08.2022 №37 створено Сосницьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство “Сосницярайагролісгосп».
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2 Статуту Сосницького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Сосницярайагролісгосп» метою діяльності Підприємства є охорона та відновлення лісових ресурсів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та супутніх послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу. Предметом діяльності Підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства, лісозаготівля, тощо.
Як зазначає прокурор у позові, згідно з рішенням Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 “Про надання в постійне користування земель лісового фонду» земельні ділянки лісового фонду, які були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили своє існування в процесі реформування, і належать до земель запасу, надано в постійне користування підприємствам для ведення лісового господарства. Відповідно до додатку №1 до вказаного рішення ДАСП “Сосницярайагролісгосп» на території Сосницького району надано в постійне користування 10690,6 га земель лісового фонду, до складу яких увійшла спірна земельна ділянка.
Матеріали справи містять Технічну документацію з виготовлення державного акту на право постійного користування землею Сосницькому районному дочірньому спеціалізованому підприємству “Сосницярайагролісгосп» на території Хлоп?яницької сільської ради Сосницького району.
15.08.2002 видано Державний акт на право постійного користування землею І-ЧН №002349, згідно з яким ДП “Сосницярайагролісгосп» передано в постійне користування 2821,5 га в межах з планом землекористування на території Хлоп?яницької сільської ради.
У 2015 році Київською лісовпорядною експедицією виготовлено Проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Сосницярайагролісогосп», згідно з яким установлено, що спірна земельна ділянка, повністю накладається на 14 квартал земель лісового фонду ДАСП «Сосницярайагролісогосп» (а.с.47-49).
Накладення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 на землі лісового фонду підтверджується інформацією ВО “Укрдержліспроект» та доданим до неї фрагментом накладки на ортофотоплані межі кв. 11, 12, 14 ДАСП «Сосницярайагролісогосп» та меж земельних ділянок згідно наданих координат поворотних точок станом на 01.01.2015 (а.с.59-60).
Прокурор зазначає про те, що Українське Державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання «Укрдержліспроект» засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.1991 за № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. Відповідно до п. 3.2.8. статуту ВО «Укрдержліспроект», окрім інших його функцій, забезпечує при лісовпорядкуванні лісового фонду формування повидільних й інтегрованих банків даних, які містять лісотаксаційну, топографо-геодезичну і картографічну інформацію, з наступним формуванням і веденням державного лісового кадастру.
Таким чином, інформація, надана ВО «Укрдержліспроект» щодо факту накладення спірної земельної ділянки на землі ДП «Сосницярайагролісгосп» з доданим викопіюванням з публічної кадастрової карти є належним підтвердженням вказаних обставин, оскільки надана уповноваженим суб'єктом, який безпосередньо володіє необхідними знаннями та технічними можливостями для обробки інформації з державних лісового та земельного кадастрів.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №10-25-0.3-5350/2-24 від 20.09.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 площею 12,8020 га відноситься до земель сільськогосподарського призначення, угіддя - 12,8020 га рілля (а.с.21).
Матеріали справи містять копію поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698, відкриту 06.05.2016 (а.с.39-46).
Чернігівська обласна рада у листі №02-03/793 від 18.09.2024 зазначила, що облрадою не приймалися рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698; рішення про передачу (погодження передачі) земельних ділянок лісогосподарського призначення, переданих у постійне користування ДП «Сосницярайагролісгосп» іншим суб?єктам господарювання та органам місцевого самоврядування не приймалися (а.с.16).
За доводами прокурора, зважаючи на те, що розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Сосницярайагролісогосп» не віднесено до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, включення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення до складу земель сільськогосподарського призначення з порушенням вимог ст. 20, 21, 122 та 149 Земельного кодексу України є фактично незаконною зміною цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення і її незаконним вилученням у комунального лісового господарства. Як наслідок, прокурор стверджує про наявність підстав для повернення земельної ділянки власнику.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі, виходячи з такого.
Щодо підстав представництва інтересів держави Чернігівською обласною прокуратурою у даній справі суд зазначає таке.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття “інтерес держави».
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що “інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
“Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави», особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
За частинами 4, 7 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У даній справі Чернігівською обласною прокуратурою поданий позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради
Виходячи з приписів ст.1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт “б» частини першої статті 164 Земельного кодексу України).
Прокурор у позовній заяві зазначає, що порушення інтересів держави в даному випадку обґрунтовується тим, що землі лісового фонду, внаслідок незаконно проведеної інвентаризації (в частині включення вказаного лісового масиву до земель сільськогосподарського призначення) лісогосподарських земель під виглядом сільськогосподарських, земельна ділянка лісового фонду, з порушенням порядку встановленого законом, вибула з управління Чернігівської обласної ради та постійного користування ДП «Сосницярайагролісгосп», яке, в свою чергу, не може забезпечувати її охорону та належне обслуговування.
Частиною 2 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Виходячи з приписів ст.8 Земельного кодексу України, до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить, зокрема: розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Статтею 30 Лісового кодексу України визначено, зокрема, що обласні ради у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на відповідній території: забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин; забезпечують виконання загальнодержавних і державних програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів і затверджують регіональні (місцеві) програми з цих питань; передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки на землях спільної власності відповідних територіальних громад та припиняють права користування ними; приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок на землях спільної власності відповідних територіальних громад.
За доводами прокурора у цій справі інтереси держави потребують невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу (зміна цільового призначення землі, передання її у приватну власність фізичних осіб тощо).
Чернігівська обласна прокуратура листом №15/3/1-908вих-24 15/3/1-1529-24 від 26.09.2024 поінформувала Чернігівську обласну раду про виявлені порушення з проханням повідомити, чи вживала облрада заходи з метою витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та чи планує захищати інтереси держави з даного питання у судовому порядку (а.с.19-20).
Чернігівська обласна рада у листі №01-05/878 від 14.10.2024 повідомила Чернігівську обласну прокуратуру про те, що заходи претензійно позовного характеру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 не вживалися; через обмежене фінансування обласної ради на судові витрати не заперечує проти вжиття заходів представницького реагування прокуратурою (а.с.15).
Чернігівська обласна прокуратура в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» повідомила Чернігівську обласну раду про підготовку до Господарського суду Чернігівської області позовної заяви в інтересах держави в особі останньої про витребування земельної ділянки (а.с.38).
Представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави.
З огляду на невжиття самостійно уповноваженим органом у спірних правовідносинах, ефективних заходів щодо усунення виявлених порушень, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради та звернення до суду із вказаним позовом у даній справі.
За наведених обставин суд доходить висновку про те, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради у суді при зверненні із цим позовом.
Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
Оскільки спірна земельна ділянка та права на неї є об'єктом земельних правовідносин, то суб'єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21.01.2015 у справі № 6-224цс14).
Статтями 7, 8 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт г) ч.4 ст. 83 Земельного кодексу України).
Виходячи з приписів ст. 57 Земельного кодексу України, ч.1 ст.17 Лісового кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
Як встановлено судом, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 перейшла до комунальної власності Сосницької селищної ради та перебуває у постійному користуванні ДП “Сосницярайагролісгосп».
З огляду на норми ст.45, 54 Лісового кодексу України основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створенім, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами.
Земельні ділянки, що охоплені матеріалами лісовпорядкування державного підприємства, що передані на підставі відповідних рішень органів влади, можуть перебувати лише у державній власності, відтак їх передача до земель комунальної власності є неправомірною.
Відповідно до ч. 4, 8 ст. 122 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області № 34-ОТГ від 09.12.2020) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вилучати земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб мав право виключно Кабінет Міністрів України. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Матеріали справи не містять доказів прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну цільового призначення чи передачу спірної земельної ділянки до земель запасу сільськогосподарського призначення за рахунок земель лісового фонду.
Згідно з ст. 151, ч. 1 ст. 20, ч. 4 ст. 122 та ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області № 34-ОТГ від 09.12.2020) територіальні органи Держгеокадастру не наділені повноваженнями щодо вилучення та зміни цільового призначення земель державного лісового фонду для нелісогосподарських потреб.
Дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 призвели до вилучення земель державного лісового фонду та зміни їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також подальшої передачі їх у комунальну власність Сосницької територіальної громади на підставі наказу № 34-ОТГ від 09.12.2020 “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», що є порушенням вимог чинного законодавства.
Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області всупереч закону здійснено зміну цільового призначення та вилучення земель державного лісового фонду за відсутності на те повноважень, визначених чинним законодавством, а в подальшому спірну земельну ділянку передано до земель комунальної власності.
Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 34-ОТГ від 09.12.2020 “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», на підставі якого земельна ділянка лісогосподарського призначення віднесена до земель сільськогосподарського призначення та передана до комунальної власності, є незаконним, тобто прийнятим всупереч вимогам чинного законодавства.
Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (п.85,86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).
Вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 Цивільного кодексу України є ефективним способом захисту права власності (п.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Між Сосницькою селищною радою та Фермерським господарством «Агропартнер-2019» за результатами торгів 19.06.2024 укладено договір оренди на спірну земельну ділянку, інше речове право на яку 19.07.2024 зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно. Право оренди є похідним від права власності, витребування майна у спільну власність сіл, селищ, міст Чернігівської області від Сосницької селищної ради припиняє правомочності відповідача як власника землі та є підставою для витребування земельної ділянки у орендаря - Фермерського господарства «Агропартнер-2019». Дії Фермерського господарства «Агропартнер-2019» з утримання земельної ділянки призводять до порушення майнових прав держави.
Право оренди - це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Орендар як володілець і користувач земельною ділянкою фактично утримує її у себе та використовує.
Таким чином, в порядку віндикаційного позову власник має право витребувати земельну ділянку від її орендаря, який набув це право на підставі укладеного з добросовісним набувачем договору оренди.
У Фермерського господарства «Агропартнер-2019» існує безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, а його дії з утримання спірної земельної ділянки призводять до порушення майнових прав держави.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога прокурора про витребування з незаконного володіння Сосницької селищної ради та Фермерського господарства «Агропартнер-2019» на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 площею 12,802 га, що розташована на території Сосницької селищної ради.
Зазначена матеріально-правова вимога заявлена до відповідачів - Сосницької селищної ради та Фермерського господарства «Агропартнер-2019».
Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Позивачем у спорі про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України є власник майна, а відповідачем - добросовісний набувач (титульний власник спірного майна), що володіє ним на момент звернення позивача до суду з таким позовом, тоді як особи, які набували та втрачали відповідне право у ланцюгу перепродажів, не є відповідачами у такому спорі, так як на час пред'явлення вимоги про витребування майна з володіння не є ані власниками, ані володільцями, ані користувачами спірного майна.
На час звернення прокурора до суду з позовом про витребування земельної ділянки право комунальної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 зареєстровано за Сосницькою селищною радою (номер відомостей про речове право 41326834).
Разом з тим за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 площею 12,8020 га перебуває в оренді Фермерського господарства «Агропартнер-2019» на підставі договору оренди землі від 19.06.2024, укладеного між Сосницькою селищною радою та Фермерським господарством «Агропартнер-2019» (інше речове право на яку 19.07.2024 зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 55957221).
Згідно з ч.3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 по справі №183/1617/16 дійшла висновку, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову.
Отже, належним відповідачем за позовом про витребування земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України). Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
Державним реєстратором Сосницької селищної ради Чернігівської області Кузьович Н.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57458154 від 03.04.2021, відповідно до якого 31.03.2021 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698, площею 12,8020 га, власник - територіальна громада в особі Сосницької селищної ради.
Державним реєстратором Менської міської ради Чернігівської області Рачковим В.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 74230391 від 23.07.2024, відповідно до якого 19.07.2024 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право оренди Фермерського господарства «Агропартнер-2019» земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 19.06.2024, укладеного між Сосницькою селищною радою та Фермерським господарством «Агропартнер-2019» (а.с.14).
Враховуючи викладене вище, Сосницька селищна рада та Фермерське господарство «Агропартнер-2019» є належними відповідачами у спорі, оскільки повинні виконати вимогу прокурора, заявлену у позові - повернути з незаконного володіння на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 площею 12,802 га.
Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогу прокурора про витребування на користь держави в особі Чернігівської обласної ради з незаконного володіння Сосницької селищної ради та Фермерського господарства «Агропартнер-2019» земельної ділянки з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 площею 12,802 га.
Щодо клопотань відповідачів про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.
Відповідачі у відзивах на позов просять суд застосувати строк позовної давності на звернення прокуратури з даним позовом до суду, посилаючись на те, що прокуратура та позивач мали можливість дізнатися про порушення прав держави ще в 2020 році, з моменту видачі 09.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області наказу №34-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність»; прокуратура, як і будь-які інші державні органи, ще влітку 2022 року повністю відновила свою діяльність і могла виконувати свої функції своєчасно та без затягування; передача спірної земельної ділянки у комунальну власність була опублікована та публічні торги щодо продажу права оренди спірної земельної ділянки відбувалися публічно, інформація перебувала у вільному доступі, тому прокуратура та Чернігівська обласна рада мали можливість своєчасно дізнатися про порушення права держави. Посилання на карантинні обмеження та умови воєнного стану не є абсолютними підставами, що унеможливили своєчасне звернення прокурора з даним позовом до суду.
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.
Виходячи з приписів ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатися про це порушення) чинники. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №904/3405/19, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/248/20.
При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16 зазначено, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 зазначала про те, що: "якщо в передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого поданий позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог".
У постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 Велика Палата Верховного Суду констатувала таке: "у разі якщо держава вступає в цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, в цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави в цих відносинах. Тому в відносинах, в які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов'язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу в відповідних відносинах (пункти 4.19., 4.20. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що і в судовому процесі, зокрема, в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах (п. 35 постанови від 27.02.2019 справа № 761/3884/18). Такий же висновок справедливий щодо господарського процесу.
Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною в справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною в справі певний орган.
Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави в разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.
Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною в справі.
У даній справі прокурор пред?явив вимогу про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, подавши позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради, тобто фактичним позивачем у цій справі є держава.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід?ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод, правомірність вимог щодо яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні.
Судом встановлено, що Чернігівською обласною прокуратурою належно обґрунтовано та визначено правильний спосіб захисту порушеного права шляхом пред'явлення вимоги про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов), який відповідає порушеному праву, є належним та ефективним.
Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно дійсно є в відкритому доступі, натомість, до обов'язків обласної ради не віднесені контрольні функції по відстеженню реєстраційних дій, які здійснюють суб'єкти реєстрації; обласна рада не наділена наглядовими функціями з перевірки законності наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, не є учасником з надання і отримання адміністративної послуги у вигляді державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, у зв?язку з чим відсутні підстави вважати, що зазначений орган міг довідатися про порушення права власності територіальних громад сіл, селищ, міст області до вивчення вказаного питання обласною прокуратурою.
Чернігівська обласна рада у листі №02-03/793 від 18.09.2024 на лист прокуратури №15/3/1091вих-24 від 09.09.2024 повідомила про те, що нею не приймалися рішення про передачу (погодження передачі) спірної земельної ділянки іншим суб?єктам господарювання та органам місцевого самоврядування, а також рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 (а.с.16).
Відповідно до листа Чернігівської обласної ради від 14.10.2024 №01-05/878 про факт неправомірного набуття Сосницькою селищною радою Корюківського району Чернігівської області у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 Чернігівській обласній раді стало відомо з листа Чернігівської обласної прокуратури №15/3/1091вих-24 від 09.09.2024 (а.с.15).
З урахуванням установлених обставин суд дійшов висновку про те, що Чернігівська обласна рада дізналася про порушення речових прав держави - факт неправомірного набуття Сосницькою селищною радою права комунальної власності на спірну земельну ділянку, починаючи з дати отримання листа Чернігівської обласної прокуратури №15/3/1091вих-24 від 09.09.2024.
Згідно із Законом України від 30.03.2020 № 540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У п. 12 розділ “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину.
Враховуючи норми права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, п. 12 Перехідних і прикінцевих положень Цивільного кодексу України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, підлягає застосуванню з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних і прикінцевих положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Зазначене спростовує доводи відповідачів про пропуск позовної давності на звернення з даним позовом до суду. Суд не вбачає правових підстав для застосування наслідків спливу позовної давності до заявлених вимог. Порушене право держави підлягає захисту у судовому порядку.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За статтею 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин суд доходить висновку про те, що вимоги прокурора ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних доказах у розумінні статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню судом в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, сплачений прокуратурою судовий збір у розмірі 2422,40 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідачів у рівних частинах та підлягає стягненню по 1211,20 грн з кожного.
Керуючись статтями 13, 14, 53, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Витребувати з незаконного володіння Сосницької селищної ради (вул. Грушевського, 15, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, код 04412656) та Фермерського господарства “Агропартнер-2019» (проспект Петра Калнишевського, 44, кв. 26, смт. Петриківка, Дніпропетровська область, 51800, код 42838770) на користь держави в особі Чернігівської обласної ради (пр-т Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код 25618741) земельну ділянку з кадастровим номером 7424987500:06:000:0698 площею 12,802 га, що розташована на території Сосницької селищної ради.
3. Стягнути з Сосницької селищної ради (вул. Грушевського, 15, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, код 04412656) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114) 1211,20 грн судового збору.
4. Стягнути з Фермерського господарства “Агропартнер-2019» (проспект Петра Калнишевського, 44, кв. 26, смт. Петриківка, Дніпропетровська область, 51800, код 42838770) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114) 1211,20 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 13.05.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2025.
Суддя М.О. Демидова