Справа № 210/2444/25
Провадження № 2-а/210/32/25
іменем України
26 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови №д/3477/3 від 15.04.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, -
28 квітня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови №д/3477/3 від 15.04.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №д/3477/3 від 15.04.2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що він не прибув по повістці до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для визначення призначення на особливий період. Вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки в березні 2025 року він отримав повістку про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 28 березня 2025 року, з'явившись по повістці 28 березня 2025 року співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено відносно протокол про адміністративне правопорушення. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП йому стало відомо, що 23 листопада 2024 року на його адресу було направлено повістку для уточнення даних. Вказану повістку від 23 листопада 2024 року він не отримував і про її існування йому не відомо. Також посилаючись на вимоги ст. 38 КУпАП зазначив, що строк притягнення його до адміністративної відповідальності сплив, оскільки, відповідач виявив факт нез'явлення за повісткою саме 05.12.2024 року, а протокол про адміністративне правопорушення було складено 28 березня 2025 року, оскаржувану постанову 15 квітня 2025 року. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 29 квітня 2025 року за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику осіб.
13 травня 2025 року від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування чого, посилаючись на вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, зазначив, що представником відділення пошти №50074 м. Кривий Ріг з 26.11.2024 року по 04.12.2024 року здійснювались заходи з вручення рекомендованого повідомлення №0610210154410 з повісткою №1348723 на прибуття 05.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. 04.12.2024 року було проставлено відмітку на поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою. В присутності позивача 28 березня 2025 року було здійснено складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності позивача та за його особистою згодою призначено розгляд справи на 09.00 год. 31.03.2025 року позивач прибув на розгляд та просив перенести розгляд справи на 04.04.2025 року, 04.04.2025 року позивач прибув на розгляд справ, подав заяву про перенесення розгляду на 15.04.2025 року. 15.04.2025 року позивач прибув на розгляд справи, подав клопотання про винесення постанови без його присутності.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З протоколу про адміністративне правопорушення №378 від 28.03.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вбачається, що 28 березня 2025 року о 09 год. 00 хв. в ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено факт порушення Закону України «Про оборону України» та абзацу 2 частини 1 та 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадянин зобов'язаний з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Військовозобов'язаному було надіслано засобами потового зв'язку «Укрпошта» за адресою зазначеною в облікових даних військовозобов'язаного Представниками відділення пошти здійснювались заходи з вручення рекомендованого повідомлення з повісткою на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. 04.12.2024 року було проставлено відмітку на поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою. Чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Згідно з постановою №уп/3477/3 від 15.04.2025, складеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. В даній постанові зазначено, що 28.03.2025 року о 09 годині 00 хвилин посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено факт перебування військовозобов'язаного в розшуку в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» за порушення вимог чинного законодавства. Військовозобов'язаному 26.11.2024 року Міноборони було надіслано повістку поштовим зв'язком «Укрпошта» за адресою: АДРЕСА_1 (адреса вказана в облікових даних військовозобов'язаного). Представниками відділення пошти №50027 м. Кривий Ріг з 26.11.2024 року по 04.12.2024 року здійснювались заходи з вручення рекомендованого повідомлення №0610210154410 повістки №1348723 на прибуття 05.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.
04.12.2024 року було проставлено відмітку про відсутність особи за адресою. Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Повідомлень про зміну задекларованого/зареєстрованого місця проживання до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило.
Будучи належним чином оповіщеним про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 , останній про поважні причини не повідомив, у встановленому законодавством термін не прибув.
Під час розгляду адміністративної справи було встановлено порушення вимог абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Громадяни зобов'язані з'являтись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Однак останній не прибув по повістці про наявність поважних причин не повідомив. Доказів відсутності складу правопорушення не надав. В діях військовозобов'язаного наявний склад адміністративного правопорушення, який підтверджений належними доказами (повістка №1348723 та накладна №0610210154410). Чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
З копії конверта з довідкою про причини повернення вбачається, що такий було скеровано за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 . В довідці Ф.20 наявні відмітки в графах Повертається, адресат відсутній за вказаною адресою, заявою відправника адресат, за закінченням терміну зберігання.
Натомість, відповідно до трекінгу 0610210154410 з сайту «Укрпошта» , вказане поштове відправлення прибуло до відділення 28.11.2024 року та повернула відправну з підстав одержувач відсутній за вказаною адресою 04.12.2024 року.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згіднозі ст. 2 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та з'ясуванні всіх обставин у справі.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
За приписами абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз.2, 3 п.34 Порядку (в редакції, чинній з 27.08.2024 згідно з постановою КМУ № 951 від 16.08.2024) у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з пп.2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , в особливий період -тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, згідно абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнногостану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно ч.7 ст.1 вказаного Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З огляду на матеріали справи, відповідно до положень Порядку № 560 на ім'я ОСОБА_1 було сформовано повістку № 1348723 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією. З копії повістки встановлено, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09:00 год. 05.12.2024 з метою уточнення даних. Вказану повістку направлено засобами поштового зв'язку (номер відправлення 0610210154410) на адресу АДРЕСА_2 . Згідно трекінгу з сайту Укрпошта, причини повернення зазначено "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд звертає увагу, що адреса АДРЕСА_2 є зареєстрованим місцем проживання позивача. Отже, фактично направлення повістки відбулося за належним адресом, повістка направлена 26.11.2024, що підтверджується даними поштового відстеження 0610210154410 на сайті "Укрпошта" та після невдалої спроби вручення 04.12.2024 та проставлення 04.12.2024 про це відмітки в довідці про причини повернення повернулася 09.12.2024 на адресу відправника.
За таких встановлених обставин, оповіщення позивача про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних відбулося з дотримання норм Порядку № 560.
Доводів в позовній заяві про неналежне повідомлення, так само і доказів того, що працівниками АТ "Укрпошта" не було дотримано порядку вручення поштового відправлення, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже, з огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, надаючи правову оцінку аргументам позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано з дотриманням вимог чинного законодавства, наявності доказів вчинення адміністративного правопорушення, визнано винуватим ОСОБА_1 за ч.3 ст .210-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу, а тому в задоволенні позову належить відмовити.
Щодо тверджень позивача про не дотримання відповідачем вимог ч.2 ст. 254, 268 КУпАП, суд зазначає, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 2 ст.254 КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:
дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;
відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є;
пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч. 1 ст. 256 КУпАП).
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (ч. 2 ст. 256 КУпАП).
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (ч. 3 ст. 256 КУпАП).
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (ч. 4 ст. 256 КУпАП).
Оскільки диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є банкетною, то в протоколі та постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинні бути зазначені конкретні приписи нормативно-правових актів, які були порушені особою.
Аналізуючи наявну в матеріалах справи копію протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та надаючи йому оцінку як доказу в контексті зазначених вище приписів норм КУпАП суд доходить висновку, що вказаний протокол складений відповідно до приписів КУпАП.
Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП позивачу роз'яснені.
У поясненнях, доданих до протоколу, позивач зазначив, що з протоколом не згоден, оскільки повістки за вказаною датою не отримував, просив перенести розгляд справи 31.03.2025 року на 04.04.2025 року, з 04.04.2025 року на 15.04.2025 року. 15.04.2025 року, просив винести постанову без його присутності.
Відповідно до приписів ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право:
знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП).
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено (ч. 1 ст. 285 КУпАП).
З вказаного слідує, що будь яких процесуальних порушень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідачем не вчинено.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог позивача, відсутністю витрат відповідача, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243, 246, 250, 255, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови №д/3477/3 від 15.04.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н. Ю. Вікторович