Справа № 199/887/25
(2/199/2143/25)
Іменем України
29 квітня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Кошля А.О.,
за участю секретарясудового засідання Кахикало А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До суду надійшла позовна заява ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальному розмірі 72450,06 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.09.2021 АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 22034000533874, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.
Клієнт, підписанням Кредитного договору підтвердив, що він акцептував УДБО шляхом підписання Заяви-згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі (з урахуванням всіх змін та доповнень), такі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Кредитний договір разом з УДБО та Заявою-згодою складають єдиний договір.
Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у відділенні банку шляхом підписання з боку клієнта власноручним підписом, а з боку банку, відповідно до п. 2.6. Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб, шляхом нанесення на нього типографськими засобами відбитка печатки Банку та підпису уповноваженої особи банку (факсиміле), зокрема, з цим погодився відповідач, про що вказано в розділі 5 Кредитного договору.
За умовами Кредитного договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 1.1, 1.2 Кредитного договору банк зобов'язується надати Клієнту грошові кошти (Кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 37200 гривень, а Клієнт зобов'язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання. Відповідно до умов Кредитного договору - п.1.3 Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок Клієнта, що відкритий у AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
У п. 1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяці з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 21.09.2023 року. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена Сторонами у відсотках від суми Кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування.
Одночасно з укладенням Кредитного договору Клієнт уклав з ПрАТ "УАСК АСКА-ЖИТТЯ" договір добровільного страхування життя від 21.09.2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 7200 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк. За умовами Кредитного договору, а саме п. 2.1, Клієнт доручив Банку в дату надання Кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку Клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування.
В розділі 3 Кредитного договору сторонами узгоджено порядок погашення заборгованості за договором. Так, згідно з п. 3.1 - 3.2 Кредитного договору зазначено, що платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів обов'язків платіж. У розділі 4 договору зазначений графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором, де визначена щомісячна сума платежу за кредитом, яка складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом, та платежів за додаткові та супутні послуги (за ведення рахунку, розрахунково-касове обслуговування, комісія за надання кредиту, інші послуги банку, послуги страхування).
У відповідності до приписів Закону України «Про споживче кредитування» при укладенні Кредитного договору Банком була доведена до відома Клієнта інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується власноручним підписом Клієнта під текстом Кредитного договору, а також під текстом Паспорту споживчого кредиту.
Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок Клієнта грошові кошти в сумі 37200 гривень, з яких сплатив на рахунок ПрАТ "УАСК АСКА-ЖИТТЯ" страховий платіж від імені Клієнта в сумі 7200 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Клієнта.
У подальшому Клієнт виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково. Згідно виписок по рахунку Клієнта, за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом, Клієнт сплатив Банку лише 6600 гривень. Останній платіж проведено 21.12.2021 року. Строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати всіх нарахованих Банком платежів за кредитом мав остаточно спливати в погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту, а саме 21.09.2023 року.
Однак, у зв'язку з початком війни на підставі самостійного рішення Банку, як кредитора у кредитному зобов'язанні, з 01.03.2022 року були запроваджені «кредитні канікули», умови яких передбачали перенесення строку платежів за кредитом на погашення суми основного боргу (тіла кредиту) на майбутні періоди. Тривалість «кредитних канікул» визначалась Банком індивідуально для кожного Клієнта і відображена у виписках по рахунках відповідача. Зокрема протягом строку дії «кредитних канікул» Банк:
- не здійснював операцію по нарахуванню і винесенню на прострочку щодо сум належних з Клієнта платежів на погашення основного боргу за договором;
- комісія і проценти за користування кредитом нараховувалась Банком і підлягали сплаті в строки, передбачені графіком погашення, що наведений у розділі 4 Кредитного договору, проте також не виносились на прострочку до закінчення строку «кредитних канікул».
З урахуванням наведеного вище, зазнав фактичних змін графік платежів Клієнта з повернення основного боргу (тіла кредиту). У зв'язку із тим, що протягом строку дії «кредитних канікул» Клієнт правомірно не сплачував кошти на погашення основного боргу, кінцевий строк виконання зобов'язань Клієнта перед Банком з повернення основного боргу продовжився і мав спливати не в дату закінчення строку кредитування, що була встановлена Кредитним договором, а пізніше - пропорційно строку тривалості «кредитних канікул», але лише за умови належного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за Кредитним договором.
Однак, Клієнт ні протягом строку «кредитних канікул», ні після його закінчення належним чином умови Кредитного договору не виконував і не сплачував всі узгоджені платежі на його погашення. У зв'язку з невиконанням Клієнтом своїх зобов'язань за Кредитним договором, Банк на підставі положень підрозділу Особливості надання та користування Банківською послугою «Кредит готівкою» розділу УМОВИ НАДАННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТІВ, що викладені в УДБО, прийняв рішення вимагати дострокового погашення всієї заборгованість за Кредитним договором, шляхом відправки ОСОБА_2 повідомлення на Основний номер телефону Клієнта, як це передбачено УДБО. Клієнт зобов'язаний в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання зазначеного повідомлення Банку погасити заборгованість за Кредитним договором у повному обсязі. З урахуванням зазначеного, термін виконання зобов'язань Клієнта з погашення всієї заборгованість за Кредитним договором настав достроково 27/09/2023 року. Після вказаної дати Банк не здійснював нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту та не нараховував штрафні санкції.
У зв'язку із зазначеним, 27.09.2023 року сформувалася наступна заборгованість Клієнта перед Банком за Кредитним договором: залишок простроченого кредиту: в сумі 35808,06 грн. залишок прострочених комісій: в сумі 36642 грн., що разом становить 72450,06 грн. і підтверджується виписками з рахунку Клієнта та розрахунком заборгованості, що здійснений Банком і доданий до даного позову. В подальшому сума заборгованості не змінювалась.
11.04.2024 року між AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) був укладений договір факторингу №11/04/24.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) відповідно до Реєстру Боржників згідно додатку №1.
Внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними Договорами, включаючи право вимагати від Боржників виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними Договорами - пункт 1.2 Договору.
Оформлення відступлення Права Вимоги відбувається в порядку, визначеному п.6.2 Договору, а саме: ,
- п. 6.2.2 Права Вимоги переходять до Фактора з моменту у набрання чинності даним Договором та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги (Додаток №3), після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Даний Акт приймання- передачі підписаний сторонами 11.04.2024 року.
Згідно п. 6.3 Договору факторингу з моменту переходу до Фактора Права Вимоги, відповідно до умов п. 6.2.2 цього Договору, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) Клієнта за цими Кредитними Договорами.
Відповідно до п. 7.1 Договору факторингу Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом купівлі у нього Права Вимоги. Розмір фінансування становить 5 400 004,00 гривень без ПДВ і був сплачений Фактором Клієнту, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 18 від 11.04.2024 р. на суму 5 400 004,00 грн.
Також Клієнт і Фактор підписали додатки до договору факторингу, зокрема Реєстр Боржників і Акт приймання-передачі прав вимоги. Таким чином Фактор набув право вимоги до Боржників за Кредитними Договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22034000533874 від 21.09.2021 року.
Згідно до Розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22034000533874 від 21.09.2021 року, сформованої AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на 10.04.2024 року (дата, що передує дню відступлення права вимоги) заборгованість Боржника/Відповідача становить: залишок простроченого кредиту: в сумі 35808,06 грн., залишок прострочених комісій в сумі 36642 грн., що разом складає 72450,06 грн.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В позові міститься клопотання представника позивача, відповідно до якого, просив справу розглядати без участі представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотання про розгляд справи за його відсутності від відповідача до суду не надходило. Відзиву на позов відповідач не подав.
Тому суд, за письмової згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.09.2021 АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 22034000533874, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.
Клієнт, підписанням Кредитного договору підтвердив, що він акцептував УДБО шляхом підписання Заяви-згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі (з урахуванням всіх змін та доповнень), такі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Кредитний договір разом з УДБО та Заявою-згодою складають єдиний договір.
Відповідно до п. 1.1, 1.2 Кредитного договору банк зобов'язується надати Клієнту грошові кошти (Кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 37200 гривень, а Клієнт зобов'язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання. Відповідно до умов Кредитного договору - п.1.3 Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок Клієнта, що відкритий у AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
У п. 1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяці з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 21.09.2023 року. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена Сторонами у відсотках від суми Кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування.
Одночасно з укладенням Кредитного договору Клієнт уклав з ПрАТ "УАСК АСКА-ЖИТТЯ" договір добровільного страхування життя від 21.09.2021 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 7200 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк. За умовами Кредитного договору, а саме п. 2.1, Клієнт доручив Банку в дату надання Кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку Клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування.
11.04.2024 року між AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) був укладений договір факторингу №11/04/24.
Згідно платіжної інструкції № 18 від 11.04.2024 ТОВ «Санфорд Капітал» здійснило оплату АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» згідно договору факторингу № 11/04/24 від 11.04.2024.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 11/04/24 від 11.04.24, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 72450,06 грн, з яких: 35808,06 заборгованість за основним боргом; 36642 грн сума заборгованість за комісіями.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22034000533874 від 21.09.2021 станом на 10.04.2024 заборгованість складає 72450,85 грн.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).
Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третястатті 656 ЦК України); (б) дарування (частина другастатті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За таких обставин, ураховуючи вищенаведені норми права та зважаючи на відсутність в матеріалах справи даних щодо сплати відповідачем заборгованості за кредитними договорами кредитору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача комісії, суд виходить з такого.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
При цьому, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Ураховуючи те, що відповідачу встановлено плати за послуги банку щодо обслуговування кредиту, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення кредитного договору щодо сплати комісії, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивачем на підтвердження позовних вимог в частині стягнення заборгованості по простроченими комісією, суду не було надано належних та допустимих доказів того, що відповідач звертався до банку частіше одного разу на місяць.
Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог свідчить про їх недоведеність та необґрунтованість, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях та є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Разом з тим, відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Санфорд Капітал" та адвокатським об'єднанням "АЛЬЯНС ДЛС" укладений договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024.
Для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 7200,00 грн. позивач надав копію договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3332 на ім'я Маслюженко М.П., копію Ордера на надання правничої допомоги серія АЕ № 1310920, копію акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 4 від 16.12.2024 року.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 7200 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим представником обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для нього, що суперечить принципу розподілу таких витрат, також беручи до уваги часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3600 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Оскільки позивач звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» і подав документи в електронній формі, при стягненні судових витрат у справі, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають покладенню на відповідача, та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У зв'язку з чим сплачений позивачем судовий збір необхідно покласти на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 949,58 гривень (2422,40 грн х 49% : 100% х 0,8).
Керуючись ст.2-13,76-81,141,259,263-265,352 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 22034000533874 від 21.09.2021 у розмірі 35808 (тридцять п'ять тисяч вісімсот вісім) гривень 06 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 949 (дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 58 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст заочного рішення складено 05.05.2025 року.
Сторони у справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, м. Дніпро, 49005.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя А.О. Кошля