вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"20" травня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/301/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (33000, м. Рівне, вул. Вишенського Івана,4, код ЄДРПОУ 45182059)
до Приватного підприємства «БАДІЙ-КО» (33000, м. Рівне, вул. Юрія Горліса - Горського,2, код ЄДРПОУ 32881242)
про стягнення 312 824.44 грн
у судове засідання представники сторін не з'явилися:
Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою наявних технічних засобів
Заяви і клопотання сторін, процесуальні рішення.
02 квітня 2025 року через підсистему "Електронний суд ЄСІТС" до Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" надійшов позов до Приватного підприємства «БАДІЙ-КО» про стягнення 312 824.44 грн.
Ухвалою від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/301/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 06.05.2025. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Повідомлено Приватне підприємство «БАДІЙ-КО» про наявність у нього обов'язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Ухвалою від 06.05.2025 оголошено перерву у судовому засідання з розгляду справи по суті на 20.05.2025.
20 травня 2025 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Процесуальні дії у судовому засіданні з розгляду справи по суті.
20 травня 2025 року судом встановлено, що позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання з розгляду справи по суті.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку 07.05.2025 о 17:49 год. до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" ухвали від 06.05.2025.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 06.05.2025 яка направлялась на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та позовній заяві, а саме: 33000, м. Рівне, вул. Юрія Горліса - Горського, 2.
Із адреси Приватного підприємства «БАДІЙ-КО» повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.05.2025 (поштове відправлення за трек-номером 0610251206778) із зазначенням причин повернення "13.05.2025". Одержувач відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою від 06.05.2025 для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця знаходження, відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу 13.05.2025 належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою, а також з огляду на вчинене позивачем клопотання в порядку ст. 196 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача та відповідача.
Ухвалою від 07.04.2025 встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву і всіх доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності) - 15-ть днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала від 07.04.2025 направлялась на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та позовній заяві, а саме: 33000, м. Рівне, вул. Юрія Горліса - Горського, 2.
Із адреси Приватного підприємства «БАДІЙ-КО» повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.04.2025 (поштове відправлення за трек-номером 0610245563712) із зазначенням причин повернення "15.04.2025. Одержувач відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою про відкриття провадження у справі для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця знаходження, відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу 15.04.2025 належним чином.
Оскільки відповідач вважається таким, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 15.04.2025 , відтак 01.05.2025 сплинув процесуальний строк на подання відповідачем відзиву, який тривав до 30.04.2025 включно.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Правова позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач є споживачем послуг розподілу природного газу за договором приєднання № РА-87 від 01.02.2024. 07.10.2024 під час обстеження вузла обліку газу на об'єкті відповідача виявлено порушення - пропуск строку періодичної повірки лічильника, про що складено акт про порушення № 0217 від 07.10.2024, акт про демонтаж та розпломбування лічильника. Пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим відповідно до пункту 2.4. глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем належить до правопорушень, внаслідок яких оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів розподіленого природного газу споживачу. Порушення строку повірки лічильника з вини споживача, що не є побутовим, є самостійним правопорушенням та підставою для здійснення перерахунку об'єму спожитого газу. 07.11.2024 комісія позивача підтвердила порушення та здійснила розрахунок необлікованого обсягу газу згідно з Кодексом ГРМ. У зв'язку з цим позивачем здійснено розрахунок необлікованого об'єму природного газу згідно з актом-розрахунком від 07.11.2024 - із 00 год. 00 хв. 01.01.2024 (початку здійснення ліцензійної діяльності Рівненської філії) по 13:15 год. 07.10.2024, виходячи із номінальної потужності газового обладнання, що складає 18 718,44 м куб на суму 312 824,44 грн.
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Судом встановлено, що Приватним підприємством «БАДІЙ - КО» підписано заяву - приєднання № РА - 87 від 01.02.2024 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на підставі типового договору розподілу природного газу, який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи, надається послуга з розподілу природного газу Приватному підприємству «БАДІЙ - КО».
Відповідно до 1.3. Договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк.
Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
За цим Договором (п.2.1 розділу ІІ) Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Згідно із пп. 4 п. 7.2. Договору Рівненська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті Споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.
Відповідно до гл.6 розділу X Кодексу газорозподільних систем, власник комерційного вузла обліку природного газу або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ВТВ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах. Засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу.
Пунктом 2 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб'єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.
У главі 7 розділу X Кодексу газорозподільних систем встановлений порядок періодичної повірки ЗВТ по об'єктах споживачів, що не є побутовими, відповідно до якого власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ (вузол обліку природного газу), зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацією проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок. Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен: завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником оператора ГРМ розпломбування ЗВТ.
Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати; забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування; у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити оператора ГРМ та забезпечити присутність представника оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ. У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або не допуск до ЗВТ представників оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ Кодексу. Відповідно до статті 1 розділу 1 Кодексу, вузол обліку природного газу / вузол обліку / ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством.
Комерційним вузлом обліку / комерційним ВОГ є вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об'єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/ постачання) природного газу в точці комерційного обліку.
Лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку. Повіркою лічильника газу є встановлення придатності до застосування лічильника газу на підставі результатів контролю його метрологічних характеристик, що здійснюється в установленому законодавством порядку.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів, встановлюються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Відповідно до пункту 3 Порядку встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1195, міжповірочні інтервали за категоріями законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - категорії) встановлюються Мінекономіки для забезпечення надійних результатів вимірювань протягом визначеного проміжку часу.
За однією категорією може бути встановлено кілька міжповірочних інтервалів залежно від групи таких засобів, що мають однакове призначення, але відрізняються за принципом дії, конструкцією, метрологічними характеристиками, умовами експлуатації.
Пунктом 13 Розділу 2 цього Порядку передбачено, що заявники зобов'язані подавати ЗВТ на періодичну повірку з дотриманням міжповірочних інтервалів, установлених Мінекономрозвитку.
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, який набув чинності 29.11.2016 (далі - наказ № 1747), для лічильників газу та пристроїв перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5 - 8 років.
Відтак періодична повірка лічильників газу проводиться один раз на 2 чи 8 років, залежно від типу лічильника і виробника. У кожного приладу є паспорт, де вказано термін повірки і міжповірочний інтервал. Якщо в паспорті лічильника вказано міжповірочний інтервал 8 років, то це означає, що лічильник підлягає періодичній повірці кожні 8 років з дати його первинної повірки на заводі виробника. Саме у відповідача встановлений побутовий лічильник, що підлягає періодичній повірці через вісім років, що підтверджується самим споживачем, яким була подана заява про проведення планової повірки лічильника газу на об'єкті споживача, за адресою: вул. Князя Острозького, 22, м. Рівне.
При проведенні планової повірки до 10.12.2023, заява споживачем про її проведення подана лише 01.10.2024.
Таким чином, Кодексом встановлено, що у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу XI цього Кодексу.
Перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб'єкта природного газу) або його представника.
Споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу), на території якого знаходиться комерційний ВОГ, має забезпечити безперешкодний доступ представникам Оператора ГРМ (іншого суб'єкта ринку природного газу, а саме ініціатора перевірки) за їх посвідченнями (документами, які уповноважують особу) до комерційного ВОГ та його складових для проведення їх перевірки або контрольного огляду вузла обліку.
Згідно розділу XI глави 2, п.п.2.4 Кодексу, до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.
Як встановлено судом, 07.10.2024 Рівненською філією було проведено обстеження вузла обліку природного газу на об'єкті відповідача та встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: порушення пп.4, п2, глава 2, розділ ХІ Кодексу ГРМ (порушення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим) про що складено акт про порушення № 0217 про пропущення строку періодичної повірки лічильника Самгаз RS/2001 -1 № 2980109.
Відтак споживачем не було дотримано належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5. 8 Глави 5, Порядок оформлення акта про порушення Розділу XI Кодексу ГРМ, порядок перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу у разі виявлення порушень Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.
Пунктом 4 даної глави передбачено, що у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою.
Відповідачем акт про порушення підписаний без будь-яких зауважень.
Представниками позивача за участю відповідача до акта про порушення № 0217 лічильника Самгаз RS/2001 -1 № 2980109 було складено акт про демонтаж та розпломбування засобу вимірювальної техніки від 07.10.2024.
В подальшому у відповідності до п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, акти про порушення № 0217 від 07.10.2024 було передано на розгляд комісії Рівненської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу газорозподільних систем (далі - Комісія).
Згідно із п. 11 глави 5 розділу ХІІ Кодексу ГРМ за результатами розгляду акта про порушення на засіданні Комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
Комісією, протокол засідання комісії № 0217 від 07.11.2024, було задоволено акт про порушення 0217 від 07.10.2024, який складений про порушення п.п.4 п.2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Зокрема, в протоколі засідання Комісії зазначено, що споживачем пропущений строк періодичної повірки ЗВТ та споживачем пропущені міжповірочні інтервали повірки, а заява про повірку подана з пропуском встановленого строку для подачі такої заяви.
Згідно з п. 12 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
З огляду на наявність вказаної норми Кодексу ГРМ, 28.11.2024 листом № Рвф/100/10.2- ВИХ -1295-24 доведено до відома відповідача про рішення Комісії позивача від 07.11.2024 та надано акт - розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу № 0217 від 07.11.2024 та рахунок на оплату № 11247 від 22.11.2024
Відповідно до пп.1 п.4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу перерахунок об'єму природного газу проводиться за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання з дати початку прострочення періодичної повірки до моменту встановлення повіреного ЗВТ.
Враховуючи вказане Рівненською філією було здійснено розрахунок необлікованого об'єму природного газу згідно з актом-розрахунком № 0217 від 07.11.2024 з 00 год. 00 хв. 01.01.2024 (початку здійснення ліцензійної діяльності Рівненської філії) по 13:15 год. 07.10.2024 , виходячи із номінальної потужності газового обладнання, що складає 18 718,44 м куб на суму 312 824,44 грн.
Як підтверджується матеріалами справи, факт вчинення відповідачем правопорушення у вигляді пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, є доведеним, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що споживач не дотримався належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно не здійснив організацію проведення їх періодичної повірки.
Пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим відповідно до пункту 2.4. глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем належить до правопорушень, внаслідок яких оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів розподіленого природного газу споживачу.
Порушення строку повірки лічильника з вини споживача, що не є побутовим, є самостійним правопорушенням та підставою для здійснення перерахунку об'єму спожитого газу. Чинним законодавством не встановлено взаємозв'язку між пропуском строку періодичної повірки ЗВТ та непридатності їх до застосування як підстави для перерахунку об'єму розподіленого природного газу, що підтверджується судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.10.2024 у справі № 912/2326/23 у якій встановлено, що "передбачене підпунктом 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС порушення строку повірки лічильника з вини споживача, що не є побутовим, є самостійним правопорушенням та підставою для здійснення перерахунку об'єму спожитого газу, позаяк чинним законодавством не встановлено взаємозв'язку між пропуском строку періодичної повірки ЗВТ та непридатності їх до застосування як підстави для перерахунку об'єму розподіленого природного газу. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що проведення перевірки та складення за її результатами акту про порушення 09.08.2023 є правомірним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства. У відповідності до п.2 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу. Посилання Скаржника в апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 927/153/22, від 18.11.2022 по справі № 914/993/21, від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки правові позиції Верховного Суду, викладені у названій постанові, не є релевантними до обставин цієї справи та відповідне судове рішення приймалося за іншої фактично-доказової бази. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши зібрані в справі докази в їх сукупності, зважаючи на недоведеність, дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог та зумовлену цим відмову в їх задоволенні в повному обсязі".
За змістом підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу.
Підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого:
- при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ».
Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, зокрема; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Крім того, слід зауважити, що ч. 1 ст. 175 ГК України визначено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи наведене судом встановлено, що Приватне підприємство «БАДІЙ-КО» має перед позивачем заборгованість з оплати вартості необлікованого об'єму природного газу в сумі 312 824 грн 44 коп.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом із наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати вартості необлікованого об'єму природного газу в сумі 312 824 грн 44 коп.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС з вимогою про стягнення коштів у сумі 312 824 грн 44 коп.
Законом 2147 до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. «б» підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).
Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи через підсистему «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).
Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 312 824 грн 44 коп. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС позивачу слід було сплатити судовий збір в розмірі 3 753 грн 90 коп. (так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору від 4 692,37 грн).
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у необхідному розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією № 9227 від 01.04.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено повністю, судовий збір в розмірі 3 753 грн 90 коп. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 196, 231, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Приватного підприємства «БАДІЙ-КО» про стягнення 312 824,44 грн задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «БАДІЙ-КО» (33000, м. Рівне, вул. Юрія Горліса - Горського,2, код ЄДРПОУ 32881242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (33000, м. Рівне, вул. Вишенського Івана,4, код ЄДРПОУ 45182059) 312 824 (триста дванадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 44 коп. заборгованості з оплати вартості необлікованого об'єму природного газу та 3 753 (три тисячі сімсот п'ятдесят три) грн 90 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано "26" травня 2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О.Пашкевич