65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/925/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
справу № 916/925/25
за позовом: Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 219 971,79 грн.
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 219 971,79 грн., з яких: 125 068,69 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 44 928,10 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 41 475 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою, 1000 грн. - штраф (фіксована складова), 7500 грн. - штраф (змінна складова), а також стягнення судових витрат у розмірі 3299,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором №20.57.0000000340 від 28.07.2021 щодо повного та своєчасного погашення кредиту та сплати процентів.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Господарським судом здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та отримано відповідь, згідно з якою за вказаними параметрами особу не знайдено.
Також, господарським судом надіслано на електронну адресу Державної міграційної служби України та Управління державної міграційної служби у Херсонській області запит від 14.03.2025 щодо надання відомостей про місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Голопристанським РВУМВС України в Херсонській обл. 22.10.2001, адреса реєстрації місця проживання згідно паспорту: АДРЕСА_1 ) з метою розгляду справи №916/925/25.
20.03.2025 за вх.№9162/25 господарським судом одержано відповідь Управління державної міграційної служби у Херсонській області, в якій зазначено, що за відомостями відомчої інформаційної системи ДМС станом на 18.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованою з 10.02.2021 за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2025 позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі сторонам встановлено строки на подання суду заяв по суті справи, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 ГПК України.
При цьому, ухвалу суду від 31.03.2025 не було направлено відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 , яка вказана у відповіді Управління державної міграційної служби у Херсонській області від 20.03.2025 за вх.№9162/25, у зв'язку із тим, що поштове відділення не працює в умовах воєнного стану, про що у справі наявна відповідна інформаційна довідка.
Разом з тим, на виконання вимог ч.1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України № 1207-VII від 15.04.2014 відповідача про розгляд даної справи повідомлено судом шляхом розміщення відповідних оголошень на веб-порталі «Судова влада України». Тобто, в силу вимог абз.3 ч.1 ст.12-1 вказаного Закону України відповідач вважається повідомленим про розгляд даної справи судом.
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Обставини справи, встановлені судом.
28.07.2021 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (Банк, позивач) та фізичною особою-підприємцем Бутенко Ніною Олексіївною (Позичальник, відповідач) укладений кредитний договір №N20.57.0000000340, згідно з яким Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Строковий кредит (кредит) надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Відповідно до п.п.А.1,А.2 договору вид кредиту - строковий кредит. Ліміт цього Договору: у розмірі 150 000 грн. на фінансування поточної діяльності.
Згідно з п.А.3 договору термін повернення кредиту 26.07.2024. Позичальник здійснює погашення Кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток №1 цього Договору).
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
Сума щомісячного ануїтетного платежу = Сума кредиту за Договором*((1+Процентна ставка за місяць)строк кредитування(міс.)*Процентна ставка за місяць)/((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
Сума щомісячного платежу за %=(залишок заборгованості за Кредитом*річна Процентна ставка/кількістьднів поточного року)* Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом=Сума щомісячного погашення Кредиту-Сума щомісячного платежу за %.
Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Позичальником будь- якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за. цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 26.07.2024.
Відповідно до п.п.А.6,А.7 договору за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані процента у розмірі 20,90% річних.
Згідно з п.А.8 договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення Кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів “факт/360»). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за Кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
Відповідно до п.А.10 договору Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Сплата винагороди здійснюється згідно з Графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з Графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту.
Згідно з п.2.1.2 договору Банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів Позичальнику на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п.1.1 цього Договору, а також за умови виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.12 цього Договору. Зобов'язання з видачі кредиту на сплату судових витрат та/або інших платежів виникають у Банку у випадку непред'явлення Позичальником документів, підтверджуючих сплату судових витрат, та/або інших платежів за рахунок інших джерел.
Відповідно до п.п.2.2.2, 2.2.3, 2.2.5, 2.2.13 договору Позичальник зобов'язується:
- сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.2., 4.3 цього Договору;
- повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору ;
- сплатити Банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13цього Договору
- щомісячно направляти, на поточний рахунок у Банку, обсяг надходжень від господарської діяльності, що становить не менше подвоєної суми щомісячного внеску по кредиту, наведеного в графіку погашення (Додаток N81 до договору).
Згідно з п.п.4.1-4.6 договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3,2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього Договору.
У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
Відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному у п.А.7 цього Договору (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов цього Договору встановленого п.А.3 цього Договору).
Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього Договору, здійснюється згідно до п. А.8 цього Договору.
Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку згідно з п.А.9 цього Договору.
Позичальник сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п.А.10 цього Договору.
Позичальник сплачує Банку винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п.А.11 цього Договору.
Відповідно до п.5.8 договору у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Згідно з п.п.6.1,6.2 договору цей Договір вважається укладеним з моменту підписання його Сторонами. Цей Договір у частині п. 4.4 цього Договору набуває чинності з моменту підписання цього Договору, в решті частин - з моменту надання Позичальником розрахункових документів на використання кредит у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.
Додатком №1 до договору № N20.57.0000000340 від 28.07.2021 є графік погашення, в якому сторонами встановлено строки погашення кредиту, процентів за користування кредитом та комісійних винагород.
Також господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач 28.07.2021 надав відповідачу кредит в розмір 150 000 грн., про що свідчить наявний у справі меморіальний ордер TR.18611626.26191.70198 від 28.07.2021.
В свою чергу наявна у справі виписка з особового рахунку з 28.07.2021 по 05.03.2025 свідчить, що станом на 05.03.2025 відповідачем здійснено повернення частини кредиту в сумі 24 931,31 грн., сплачено проценти за користування кредитом в сумі 14 858,69 грн. та сплачено комісійну винагороду в сумі 7 110 грн.
Решту наданого кредиту, нарахованих процентів та комісії за договором відповідачем не оплачено.
12.08.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Бутенко Ніни Олексіївни, про що в матеріалах справи наявна відповідна відповідь з реєстру №1202280 від 17.03.2025.
Позивачем станом на 05.03.2025 нараховано відповідачу заборгованість за договором у загальному розмірі 219 971,79 грн., яка складається з:
- 125068,69 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 44928,10 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами;
- 41475 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою;
- 1000 грн. - штраф (фіксована складова);
- 7500 грн. - штраф (змінна складова).
Висновки суду
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.2 ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вище встановлено господарським судом, між АТ «Акцент-Банк» та ФОП Бутенко Н.О. укладено кредитний договір №N20.57.0000000340 від 28.07.2021, за умовами якого позивач надав відповідачу строковий кредит з лімітом у розмірі 150 000 грн. на фінансування поточної діяльності з терміном повернення кредиту 26.07.2024, а відповідач зобов'язався повернути позивачу суму кредиту, сплатити проценти та комісію.
При цьому згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.08.2024 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Бутенко Ніни Олексіївни.
З цього приводу господарським судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, згідно з якою за змістом статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 202 - 208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності), її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею, як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Правовідносини у даній справі виникли з кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем як фізичною особою-підприємцем при час здійснення ним господарської діяльності із визначенням цілей кредитування - фінансування поточної діяльності, а відтак, спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням сторонами господарської діяльності, а тому припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Бутенко Ніни Олексіївни не припиняє зобов'язань відповідача за кредитним договором №N20.57.0000000340 від 28.07.2021.
Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За кредитним договором обов'язку позикодавця (кредитодавця) передати позичальнику грошові кошти кореспондує обов'язок позичальника повернути позикодавцю (кредитодавцю) грошові кошти або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплатити проценти, якщо це передбачено договором.
З огляду на наведене, кредитний договір вважається виконаними в момент повернення позичальником грошових коштів такої ж кількості речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплати процентів, якщо це передбачено договором.
За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вище встановлено господарським судом, відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання перед позивачем за кредитним договором №N20.57.0000000340 від 28.07.2021 щодо повернення кредитних коштів, які були видані позивачем відповідачу за меморіальним ордером TR.18611626.26191.70198 від 28.07.2021 на суму 150 000 грн., внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 125068,69 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Щодо заявлених до стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 44 928,10 грн. та заборгованості за винагородою у розмірі 41 475 грн. господарський суд виходить з наступного.
Згідно з розрахунком позивача, який доданий до позовної заяви, заявлені до стягнення з відповідача проценти за користування кредитом та комісія нараховані за період з 28.07.2021 о 28.02.2025.
При цьому встановлений договором строк термін повернення кредиту становить до 26.07.2024.
Отже, виходячи з розрахунку, позивачем здійснено нарахування процентів за користування кредитом та суми комісійної винагороди також у період з 27.07.2024 по 28.02.2025, тобто після визначеного у пункті А.3. кредитного договору терміну повернення кредиту 26.07.2024, у зв'язку з чим розмір нарахованих позивачем процентів та суми комісійної винагороди є більшим, ніж було погоджено сторонами у Графіку погашення.
З урахуванням положень ст.530 ЦК України умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 викладено висновок, що за змістом "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
При цьому, надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.
Уклавши договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 911/3728/20.
За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №916/2196/24, від 04.03.2025 у справі №915/679/22, від .18.02.2025 у справі №916/2893/24, від 30.07.2024 у справі №916/5693/23.
За таких обставин, господарський суд зазначає про можливість нарахування банком відсотків за користування кредитом за кредитним договором виключно до моменту спливу визначеного договором загального строку кредитування - тобто, до 26.07.2024, після чого позивач втрачає можливість нарахування та стягнення з відповідача процентів за користування кредитом.
При цьому зазначення у договорі про те, що проценти за користування кредитом нараховуються до дня погашення кредиту, не спростовують того факту, що сторонами погоджено розмір процентів саме за користування кредитом, тобто, за правомірне користування кредитом. З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави для застосування вказаних вище положень договору до нарахування процентів за неправомірне користування процентів.
Аналогічні умови сплати винагороди за кредитне обслуговування (комісії) визначені у пункті А.10. кредитного договору, згідно з яким сплата винагороди здійснюється згідно з Графіком платежу, та в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з Графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту.
Водночас, можливість нарахування винагороди за кредитне обслуговування за період після закінчення терміну кредитування умовами кредитного договору не передбачена, у зв'язку з чим господарський суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, як і обов'язок позичальника оплачувати комісію за управління кредитом, припиняються після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.
Отже, перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок заявлених до стягнення процентів та комісії, згідно з яким за період з 28.07.2021 до 28.02.2025 відповідачу нараховано проценти за користування кредитом у загальному розмірі 44 928,10 грн. та винагороду за банківське обслуговування у розмірі 41 475 грн., господарським судом встановлено, що позивачем неправомірно нараховано відповідачу проценти за користування кредитом винагороду за банківське обслуговування після 26.07.2024.
За таких обставин, судом самостійно здійснено розрахунок процентів за користування кредитом, та винагороди за банківське обслуговування за період з 28.07.2021 по 26.07.2024 , тобто в межах строку кредитування, з урахуванням відображених у відповідній виписці по рахунку оплат відповідача, виходячи з визначених пунктами А6, А10 кредитного договору ставок, згідно з яким розмір процентів за користування кредитом становить 44 454,88 грн., розмір винагороди за банківське обслуговування становить 35 550 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Щодо заявлених до стягнення з відповідача штрафу (фіксована складова) у розмірі 1000 грн., та штрафу (змінна складова) у розмірі 7500 грн., господарський суд дійшов наступних висновків.
17.03.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року.
Вказаним Законом було внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов'язань.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (із змінами), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (із змінами), який триває до цього часу.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23 зазначено, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, та банківської виписки по рахунку відповідача вбачається, що заборгованість відповідача виникла після введення в Україні воєнного стану, таким чином штраф не нараховується, оскільки його нарахування заборонене законом.
За таких обставин, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафу (фіксована складова) у розмірі 1000 грн., та штрафу (змінна складова) у розмірі 7500 грн. слід відмовити.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» частково задоволені господарським судом.
На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 125 068 (сто двадцять п'ять тисяч шістдесят вісім) грн. 69 коп., заборгованість за процентами у розмірі 44 454 (сорок чотири тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 88 коп., заборгованість за винагородою у розмірі 35 550 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3076 (три тисячі сімдесят шість) грн. 10 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 26.05.2025
Суддя Г.Є. Смелянець