36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
17.09.2010 р. Справа №21/135
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт", вул.Колгоспна, 51, с.Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра", вул.Київська, 101а, с.Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701
про стягнення 38322,25 грн.
Суддя: Тимченко Б.П.
Представники до перерви в судовому засіданні:
від позивача: Таранкова О.О., довіреність № б/н від 25.03.2010 р.;
від відповідача: Порубльов С.В., довіреність № 23 від 23.10.2010 р.
Представники після перерви в судовому засіданні:
від позивача: Чорнуха Ю.В., довіреність № б/н від 25.03.2010 р.;
від відповідача: Порубльов С.В., довіреність № 23 від 23.10.2010 р.
Рішення прийнято в умовах перерви, оголошеної в судовому засіданні 09.09.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суть справи: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" про стягнення 38322,25 грн.
Представник позивача на позові наполягає.
Представник відповідача проти позову заперечує.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
01.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" було укладено договір оренди № 2/08.09, згідно якого позивач зобов"язався передати в тимчасове платне користування на умовах оренди відповідачу складське приміщення площею 300 м. кв., розташоване за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Київська, 101. Факт передачі Орендарю складського приміщення підтверджується актом приймання-передачі від 02.09.2010 р.
25.08.2009 р. позивачем (Орендодавцем) було розірвано Договір оренди достроково в зв"язку з невнесенням відповідачем оплати за користування орендованим приміщенням протягом трьох місяців, про що було направлено відповідачеві вимога від 21.08.2009 р. Вимога отримана відповідачем 25.08.2009 р. (підтверджується підписом на повідомленні про отримання поштового відправлення).
П. 4.2 Договору встановлено, що Орендар зобов"язується повернути орендоване майно Орендодавцю протягом 10 днів з дня припинення дії Договору, про що сторони протягом одного дня з дня повернення орендованого майна складають акт приймання-передачі.
Складське приміщення (об"єкт оренди) було повернуто Орендодавцеві 17.03.2010 р. відповідно до акту про обмеження доступу до приміщення від 17.03.2010 р.
Позивачем відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України за преіод з 05.09.2009 р. (дата з якої мало бути повернуте орендоване майно) по 17.03.2010 р. (дата фактичного отримання орендованог майна) нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном за час прострочення, що становить 38322,25 грн. (розрахунок в матеріалах справи).
Суд вважає позовні вимоги позивача необгрунтованими, безпідставними, а відтак такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 4.2 Договору оренди, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра", № 2/08.09 Орендар зобов"язується повернути орендоване майно Орендодавцю протягом 10 днів з дня припинення дії Договору, про що сторони протягом одного дня з дня повернення орендованого майна складають акт приймання-передачі, який є єдиним належним доказом.
Позивачем не було надано суду в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України такий акт приймання-передачі.
Крім того згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; вини; причинного зв'язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв"язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Позивчем не доведено належними засобами доказування наявність вини та протиправної поведінки відповідача, та причинно-наслідкового зв"язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача у розмірі, заявленому до стягнення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. В позові відмовити.
2. Копії рішення надіслати сторонам за адресами, вказаними у вступній частині рішення.
Суддя Б.П. Тимченко
Повний текст рішення підписано 22.09.2010 р. о 10 год. 00 хв.