79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
21.05.2025 Справа № 914/293/25
За позовом: Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк», м. Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шандри Миколи Михайловича, м. Львів
про стягнення 255 505, 67 грн
Суддя Никон О.З.
Секретар судового засідання Жовток Х.І.
За участю представників:
від позивача (в режимі відеоконференції): Жарський І.Р. - представник;
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк» до Фізичної особи-підприємця Шандри Миколи Михайловича про стягнення 265 505, 67 грн за неналежне виконання кредитного договору № 3066700415-КД-1 від 02.09.2021.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 11.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 05.03.2025.
Ухвалою суду від 05.03.2025 розгляд справи відкладено на 19.03.2025.
Ухвалою суду від 19.03.2025 закрито провадження у справі в частині заявлених до стягнення 10 000, 00 грн основного боргу, розгляд справи відкладено на 30.04.2025.
Однак у зв'язку з оголошенням на території Львівської області повітряної тривоги та подальшим надходженням повідомлення про замінування приміщення суду, судове засідання не відбулось.
Ухвалою суду від 30.04.2025 судове засідання призначено на 21.05.2025.
21.05.2025 на адресу суду від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання судового рішення терміном на 1 рік. До заяви долучено виписки з банку про рух коштів та витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2025 по 19.05.2025.
У судовому засіданні 21.05.2025 представник позивача ствердив, що на його адресу не надходила заява про відстрочку виконання судового рішення. Також повідомив, що така відсутня у Електронному кабінеті позивача. Тому позивач зазначив про порушення відповідачем норм процесуального кодексу в частині обов'язку надіслання заяв іншій стороні.
Суд, дослідивши заяву відповідача, встановив, що до такої долучено додаткові докази, а докази надіслання такої заяви з додатками позивачу - відсутні.
Відповідачем у справі є фізична особа-підприємець, який не має зареєстрованого електронного кабінету.
Згідно з частиною 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Також у статті 170 Господарського процесуального кодексу України викладено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Слід зазначити, що неподання відповідачем доказів надіслання заяви позивачу безпосередньо впливає на можливість реалізації ним своїх прав і фактично унеможливило висловлення позиції щодо поданої заяви та долучених доказів. Більше того, така заява подана суду безпосередньо перед судовим засіданням.
Враховуючи викладене, заява про відстрочку виконання судового рішення з долученими до неї доказами повертається відповідачу без розгляду.
Надалі у судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити.
Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча повідомлений належним чином (у заяві про відстрочку виконання судового рішення зазначено про дату судового засідання).
Аргументи сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 02.09.2021 сторони у справі уклали кредитний договір № 3066700415-КД-1 для поповнення обігових коштів, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти на суму 600 000, 00 грн. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати відсотків та повернення суми кредиту не виконав повністю, станом на 31.01.2025 заборгованість становила 268 505, 67 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
02 вересня 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк/кредитор) та Фізична особа - підприємець Шандра Микола Михайлович (далі - Позичальник) уклали кредитний договір №3066700415-КД-1 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого Кредитор надав у користування Позичальнику кредитні кошти в обмін на зобов'язання щодо їх повернення та сплати відсотків за користування коштами, а також інші платежі, які передбачені кредитним договором.
У пункті A.1. погоджено вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія; у пункті A.2. погоджено ліміт цього Договору: 602 160, 00 грн, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 600 000, 00 грн - на поповнення обігових коштів та у розмірі 2 160, 00 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору.
Термін повернення кредиту - 01.09.2024 (пункт А.3. кредитного договору).
Пунктом А.6. сторони погодили, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 13,93 % від суми залишку непогашеної заборгованості.
Додатком № 1 до договору є графік платежів.
Також 02.09.2021 сторони уклали додаткову угоду №1 до Кредитного договору, відповідно до підпункту а) пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку Кредиту, зазначеного в п. А.3. договору, за умови належного виконання Позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, Позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.
Згідно з пунктом 2.1. додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 13,93 % річних.
Відповідно до пункту 2.2. додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов'язань по погашенню Кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Додатком до додаткової угоди є графік платежів.
19 липня 2022 року сторони уклали договір про внесення змін до кредитного договору № 3066700415-КД-1 від 02.09.2021, відповідно до розділу 1 якого сторони дійшли згоди внести зміни до умов кредитування Позичальника перед Банком на наступних умовах: 1). Позичальник підтверджує свої зобов'язання перед Банком щодо погашення заборгованості за Договором, яка складається з: суми неповернутого кредиту - 465 816, 95 грн; суми нарахованих до 18.07.2022 та не сплачених Позичальником процентів за користування кредитом - 0 гривень; 2). Погашення Позичальником заборгованості за Договором, розмір якої визначено згідно п.п. 1). п. І. цього Договору про внесення змін, здійснюється наступним чином: повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченим процентами за користування кредитом здійснюється в строки/терміни встановлені в Графіку погашення заборгованості, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін (що є Додатком №1 до Договору, з урахуванням змін внесених цим Договором про внесення змін. 3). З моменту набрання чинності цього Договору про внесення змін проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються Позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені цим Договором про внесення змін.
Додатком до договору про внесення змін є графік погашення заборгованості.
На виконання договірних зобов'язань відповідач отримав кредит на рахунок в розмірі 600 000, 00 грн для поповнення обігових коштів, а також 2 160, 00 грн на сплату страхових платежів.
Сторони у договорі про внесення змін до кредитного договору підтвердили розмір неповернутого кредиту станом на дату підписання договору - 19.07.2022, зокрема, на суму 465 816, 95 грн.
Проте відповідач порушив свої зобов'язання за Кредитним договором та припинив вчасно та у повному обсязі здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіком платежів. Останній платіж відповідач провів 07.01.2025 на суму 5 000, 00 грн та під час розгляду справи - 10 000, 00 грн.
Тому позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 243 520, 16 грн основного боргу та 24 985, 51 грн заборгованості за відсотками.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ФОП Шандра М.М. уклали кредитний договір №3066700415-КД-1 від 02.09.2021, додаткову угоду №1 до кредитного договору від 02.09.2021, в подальшому - договір про внесення змін до кредитного договору (19.07.2022).
Позивач надав відповідачу кредит на суму 600 000, 00 грн, а також 2 160, 00 грн на сплату страхових платежів.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Сторони погодили строк повернення кредиту - 01.09.2024 та розмір процентів за його користування - 13, 93%.
Відповідач не виконав обов'язку щодо повного та своєчасного повернення кредиту.
Останній платіж відповідач провів 07.01.2025 на суму 5 000, 00 грн та під час розгляду справи - 10 000, 00 грн, які позивач зарахував в рахунок погашення тіла кредиту.
Перевіривши розрахунок позивача, суд погоджується з визначеними сумами.
Враховуючи часткову сплату заборгованості під час розгляду справи на суму 10 000, 00 грн та закриття в цій частині провадження, до стягнення підлягає 233 520, 16 грн заборгованості за тілом кредиту, 24 985, 51 - заборгованість за відсотками.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шандри Миколи Михайловича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код (номер): НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 233 520, 16 грн заборгованості за тілом кредиту, 24 985, 51 - заборгованість за відсотками та 3 222, 07 грн на відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 26.05.2025.
Суддя Никон О.З.