21.05.2025 Справа № 914/1/25
м. Львів
за позовом: Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури, м. Золочів Львівської області
в інтересах держави
до відповідача 1: Фермерського господарства «Лагодів», м. Броди, Золочівського району Львівської області
до відповідача 2: Бродівської міської ради Львівської області, м. Броди, Золочівського району Львівської області
до відповідача 3: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів
про визнання недійсними додаткових угод, визнання незаконними та скасування в частині рішень міської ради, скасування та поновлення запису в Державному земельному кадастрі, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ
Представники сторін:
прокурор: Леонтьєва Н.Т.;
від відповідача-1: Миколайчук О.І. - представник;
від відповідача-2: Данильчук А.Р.- представник;
від відповідача-3: не з'явився.
Суть спору: Перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Фермерського господарства «Лагодів», Бродівської міської ради Львівської області та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просить:
- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 02.09.2012 до Договору оренди землі від 14.12.2005 на земельну ділянку з кадастровим номером 4620388600:15:005:0001 площею 7,5371 га, укладену між Бродівською районною державною адміністрацією та ФГ «Лагодів»;
- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 08.08.2024 до Договору оренди землі від 14.12.2005 на земельну ділянку з кадастровим номером 4620388600:15:005:0001 площею 7,5371 га, укладену між Бродівською міською радою Львівської області та ФГ «Лагодів»;
- визнати незаконним та скасувати рішення в частині підпунктів 1.6. та 2.6. рішення Бродівської міської ради №1730 від 16.08.2024 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення».
- скасувати запис в Поземельній книзі Державного земельного кадастру щодо категорії (землі рекреаційного призначення) та цільового призначення (07.01 Для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення) земельної ділянки за кадастровим номером 4620388600:15:005:0001 площею 7,5371 га, яка розташована на території Бродівської територіальної громади Золочівського району Львівської області.
- поновити запис в Поземельній книзі шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо категорії (землі водного фонду) та цільового призначення (10.07 Для рибогосподарських потреб) земельної ділянки 4620388600:15:005:0001 площею 7,5371 га, яка розташована на території Бродівської територіальної громади Золочівського району Львівської області;
- припинити дію Договору оренди землі від 14.12.2005 шляхом його розірвання, щодо земельної ділянки площею 7,5371 га, з кадастровим номером 4620388600:15:005:0001, укладеного між Бродівською районною державною адміністрацією Львівської області (код ЄДРПОУ 04056440) та ФГ «Лагодів» (код ЄДРПОУ 32954514);
- зобов'язати Фермерське господарство «Лагодів» (код ЄДРПОУ 32954514) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 4620388600:15:005:0001 площею 7,5371 га, на користь Бродівської територіальної громади Золочівського району Львівської області в особі Бродівської міської ради Львівської області, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому одержано її в оренду.
Ухвалою від 06.01.2025 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.01.2025.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду, зокрема 07.05.2025 підготовче засідання відкладено на 21.05.2025.
В підготовче засідання 21.05.2025 з'явилися прокурор, представники відповідача-1 та відповідача-2. Відповідач-3 явки представника в підготовче засідання не забезпечив.
Відповідач-1 підтримав подане 09.04.2025 клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх.№1495/25), просив його задоволити.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач-1 зазначає, що як вбачається з позову прокурора будівля сторожівки загальною площею 22, 2 м2 із реєстраційним №480781246203 та будівля сауни загальною площею 35, 9 м2 із реєстраційним №480759946203 перебувають в межах визначеної у Генеральному плані с. Лагодів від 2018 року прибережної захисної смуги земельної ділянки з кадастровим №4620388600:15:005:0001, яка передана в оренду ФГ “Лагодів» і що зумовило порушення істотних умов Договору оренди землі від 14 грудня 2005 року, а також норм земельного та водного законодавства України.
Проте, Відповідач-1 стверджує, що як вбачається із Паспорту ставка №49 від 20 червня 2002 року, що міститься у матеріалах справи, технічний стан водойми, яку було збудовано в 1980 році, був незадовільним, 50% площі ставка становило зарощення осокою, а прибережна захисна смуга встановлювалася розміром 25 м, а не 50 м, як стверджує Золочівська окружна прокуратура.
Отже, у повній відповідності до вищезазначеного документу, поза межами визначеної прибережної захисної смуги, у 2006 році І.А. Белеєм були розміщені на земельній ділянці з кадастровим №4620388600:15:005:0001 будівлі сторожівки та сауни.
Тож, збудовані у 2006 році на спірній земельній ділянці будівлі сторожівки та сауни, перебували у момент їх встановлення поза межами прибережної захисної смуги, а також на відстані, яка регламентувалася Паспортом ставка №49 від 20 червня 2002 року.
Відповідач-1 вважає необґрунтованими твердження Золочівської окружної прокуратури щодо обрахунку охоронюваної зони довжиною в 50 м, оскільки органом представництва інтересів держави, по-перше, не береться до уваги у який саме період часу якої конфігурації перебував берег водного об'єкту; по-друге, не враховується встановлення захисної смуги довжиною 25 м замість 50 м згідно описаного вище паспорту ставка, а також, по-третє, не надається оцінка такій обставині, що у 2006 році (момент будівництва будівель сауни та сторожівки) водне плесо не розташовувалося поруч із такими спорудами.
На переконання відповідача-1, для з'ясування такої істотної обставини для справи №914/1/25 як будівництво у 2006 році будівель сауни та сторожівки саме у межах прибережної захисної смуги водного об'єкту, що був переданий у користування ФГ “Лагодів» на підставі Договору оренди від 14 грудня 2005 року, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Відтак, просить призначити у справі №914/1/25 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України і на розгляд та вирішення експерта поставити наступне питання: Чи перебували будівля сторожівки із реєстраційним №480781246203 та будівля сауни із реєстраційним№480759946203 в прибережній захисній смузі земельної ділянки із кадастровим №4620388600:15:005:0001 станом на момент будівництва у 2006 році?
Прокурор проти задоволення клопотання відповідач-1 заперечив.
Представник відповідача-2 підтримав клопотання відповідач-1.
Розглянувши клопотання відповідача-1 від 09.04.2025 (вх.№1495/25), суд зазначає наступне.
Згідно із частинами 1, 3-5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018р. у справі №907/425/16 та від 24.01.2018р. у справі №917/50/17.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021р. у справі № 927/685/20).
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018р. у справі № 922/2716/17 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається із матеріалів справи, підставами позову є внесення незаконних змін до договору, який відповідав вимогам чинного законодавства на час його укладення з метою легалізації незаконного і самовільного будівництва в межах земельної ділянки, на якій розташований водний об'єкт. Відтак питання знаходження чи не знаходження будиночку в прибережній смузі має лише опосередковане відношення до предмету спору, оскільки договором передбачалась взагалі заборона будівництва на вказаній ділянці. А тому, поставлене на розгляд експертизи питання не стосується предмету спору.
Крім того, суд зазначає, що враховуючи предмет та підстави позову, відповідач-1 не був позбавлений можливості самостійно замовити експертне дослідження для отримання висновку експерта, який би був оцінений судом при дослідженні доказів по справі, у тому числі при вирішенні питання про призначення судової експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Тобто, Господарським процесуальним кодексом України на учасників процесу покладається обов'язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, сторона звертається з клопотанням про призначення експертизи до суду.
Статтею 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Слід зауважити, що висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (ст.104 ГПК України).
Враховуючи предмет та підстави позову, а також обставини на які вказує відповідач-1 в обґрунтування поданого клопотання, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача-1 та призначення у справі судової експертизи.
Прокурор та представник відповідача вважають, що завдання підготовчого провадження виконане та не заперечують щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Приписами ст.185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відтак, враховуючи те, що судом у ході проведення підготовчих засідань здійснені усі передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, беручи до уваги встановлені законом строки та мету підготовчого провадження, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження у даній справі та призначити її до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 2, 177, 182, 183, п.3 ч.2 ст.185, ст.ст. 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №914/1/25 (вх.№1195/25 від 09.04.2025).
2.Закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
3. Судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 11.06.2025 р. о 12:00 год.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул. Личаківська, 128, зал судових засідань (ІІ-й поверх).
4. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.
Суддя Щигельська О.І.