вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/144/25
Господарський суд Київської області в складі
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Комісарчук Д-М.О.
розглянувши справу № 911/144/25
за позовом Південно-східного міжобласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Роял Білдінг Групп», м. Вишневе Київської області
про стягнення 34 000,00 грн
За участю представників:
від позивача: Оніщенко В.М., довіреність від 23.10.2021
від відповідача: не з'явився
09.01.2025 до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України б/н від 30.12.2024 року (вх. № 4465/24) (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Білдінг Групп» (далі-відповідач) про стягнення пені в сумі 34 000,00 грн.
Позовна заява з посиланням, зокрема, на приписи статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обґрунтована наявністю підстав для стягнення з відповідача пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/33-р/к від 11.06.2024 у справі № 54/42-24.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2025 відкрито провадження у справі № 911/144/25 та призначено її розгляд за привалами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 12.02.2025.
Ухвалою суду від 12.02.2025 підготовче засідання було відкладено на 12.03.2025.
Ухвалою суду від 12.03.2025 закрито підготовче провадження у справі № 911/144/25 та призначено її до розгляду по суті на 09.04.2025.
Присутній в судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на надання відзиву на позов не скористався.
Відповідач відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України електронний кабінет в ЄСІКС не зареєстрував.
Разом з цим, суд відзначає про належне повідомлення відповідача про розгляд справи за його участі та направлення ухвал суду у справі № 911/144/25 за належною адресою відповідача. Однак, зазначені ухвали суду повернуті підприємством зв'язку на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвал на адресу місцезнаходження відповідача у справі, яка також перевірена судом на запит від 13.01.2025 за кодом доступу 416266604864 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернення вказаних ухвал із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулись в суд, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвал суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
За результатами розгляду справи № 54/42-24 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “Роял Білдінг Групп» законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 11.06.2024 № 54/33-р/к (далі-рішення № 54/33-р/к).
Пунктом 1 резолютивної частини рішення № 54/33-р/к визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Роял Білдінг Групп» вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання Південно-східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України інформації на вимогу в.о. голови Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.02.2023 № 54-02/224 у встановлений ним строк.
За порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини рішення, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Роял Білдінг Групп» накладений штраф у розмірі 34 000,00 грн.
Рішення супровідним листом від 12.06.2024 за вих. № 54-02/1309е було направлено на юридичну адресу відповідача та отримане ним 18.06.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу № 0600930381664.
Таким чином, рішення № 54/33-р/к вважається таким, що вручене відповідачу 18.06.2024.
Строк сплати штрафу накладеного рішенням, закінчився 19.08.2024.
Доказів оскарження рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/33-р/к у справі № 54/42-24 та оплати накладеного штрафу матеріали справи не містять.
На виконання зазначеного вище рішення 20.08.2024 позивачем видано наказ № 54/12-Ю про примусове виконання рішення № 54/33-р/к, який був пред'явлений до органів державної виконавчої служби.
Спір у даній справі виник у зв'язку із не оплатою відповідачем у добровільному порядку та у встановлені законом строки штрафу в розмірі 34 000, 00 грн, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 34 000, 00 грн пені.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", «Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
11.06.2024 адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 54/33-р/к у справі № 54/42-24 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» яким визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції та на останнього накладено штраф у розмірі 34 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення супровідним листом від 12.06.2024 за вих. № 54-02/1309е було направлено на юридичну адресу відповідача та отримане ним 18.06.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу № 0600930381664.
Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Доказів оскарження рішення матеріали справи не містять та відповідачем, у передбаченому ГПК України порядку, суду таких доказів не надано.
Отже, рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/33-р/к у справі № 54/42-24 є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов'язковим до виконання.
Згідно п. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафу в розмірі 34 000, 00 грн та останнім, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано.
Отже, відповідач, всупереч вимогам ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ухилився від сплати накладеного на нього штрафу у встановлений законом термін.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 34 000, 00 грн за прострочення сплати штрафу за період з 20.08.2024 по 27.12.2024.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.
При цьому, нарахування пені здійснено у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення за період з 20.08.2024 до 27.12.2024 (130 днів). Згідно наданого позивачем розрахунку, сума пені склала 66 300,00 грн, але була обмежена розміром штрафу відповідно до норм ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Суд, перевіривши наданий позивачем, розрахунок пені за період з 20.08.2024 по 27.12.2024 в розмірі 34 000, 00 грн визнає його обґрунтованим та арифметично вірним.
Доказів її сплати матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідач позовні вимоги не спростував та доказів протилежного в порядку встановленому ГПК України суду не надав.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України 34 000, 00 грн пені.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Білдінг Групп» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська 21, код ЄДРПОУ 41375942) в дохід Державного бюджету України 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Білдінг Групп» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська 21, код ЄДРПОУ 41375942) на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 2, код ЄДРПОУ 20306037) 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 40 коп судового збору.
Видати накази.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 26.05.2025.
Суддя О.О. Христенко