ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.05.2025Справа № 910/5249/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" про відвід судді у справі
за позовом приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс"
про захист ділової репутації та стягнення 20 000,00 грн
Представники учасників справи: не викликалися
У квітні 2025 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" з вимогами:
1) визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик", інформацію:
- викладену товариством з обмеженою відповідальністю "Вардингс" в його заяві на адресу ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" від 11.07.2024 (вх.№1100096642 від 12.07.2024), заяві до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2024 у справі №15/81, клопотанні до Господарського суду м.Києва від 09.09.2024 про долучення доказів у справі №910/7700/19 та клопотанні до Господарського суду м.Києва від 10.02.2025 у справі №910/7700/19 такого змісту: "Отже, на сьогоднішній день кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" є 2 громадянина Російської Федерації"; "При детальному аналізі щодо вказаних вище осіб було також встановлено, що вони є позаштатними співробітниками ФСБ Росії (в базі паспортів Росії навпроти прізвищ цих осіб стоять відповідні прапорці, і будь-яка особа, яка спробує подивитись інформацію щодо них матиме проблеми від ФСБ). Вказана інформація може бути підтверджена службою безпеки ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ";
- викладену товариством з обмеженою відповідальністю "Вардингс" в його апеляційній скарзі на рішення Господарського суду м.Києва від 11.02.2025 у справі № 910/7700/19 такого змісту: "Отже, на сьогоднішній день кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК" є 2 громадянина Російської Федерації"; "При детальному аналізі щодо вказаних вище осіб було також встановлено, що вони є позаштатними співробітниками ФСБ Росії (в базі паспортів Росії навпроти прізвищ цих осіб стоять відповідні прапорці, і будь-яка особа, яка спробує подивитись інформацію щодо них матиме проблеми від ФСБ Росії)"; "…ряд громадян Росії за грошові кошти в розмірі від 100 000 - 500 000 доларів США незаконно отримують громадянство України, серед яких є ОСОБА_1 (у статті та відео помилково робиться посилання на іншу особу, яка має таке саме прізвище та проживає в тимчасово окупованому Криму)"; "Аналізуючи надані ТОВ "ВАРДИНГС" документи, та застосовуючи до відкритої інформації Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника можна припустити, що ані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (громадяни Росії), та ані ОСОБА_4 не є кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ "Енергетичний завод "ЕНЕРГЕТИК" на 40%, а кінцевим бенефіціарним власником є ФСБ Росії";
- викладену товариством з обмеженою відповідальністю "Вардингс" в його клопотанні до Господарського суду м.Києва 08.01.2025 про долучення доказів у справі №910/7700/19, такого змісту: "При підготовці до розгляду справи були встановлені обставини, що кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОДУ "ЕНЕРГЕТИК" є ОСОБА_2 (громадяни Російської Федерації) та ОСОБА_3 (громадяни Російської Федерації)";
2) зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Вардингс" припинити поширення недостовірної інформації стосовно того, що кінцевими бенефіціарними власниками приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" є 2 (два) громадянина Російської Федерації;
3) стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" на користь приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" моральну шкоду, завдану поширенням недостовірної інформації, що принижує ділову репутацію приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик", у розмірі 20 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 03.06.2025.
20.05.2025 через систему "Електронний суд" від товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" надійшли відзив на позовну заяву, зустрічна позовна заява, клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні, клопотання про витребування доказів.
23.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про відвід судді Мудрого С.М.
В обґрунтування заяви про відвід судді відповідач зазначає, що суддя Господарського суду міста Києва Омельченко Л.В. є прямо пов'язаним з громадянином російської федерації ОСОБА_3 (який принаймні офіційно до 2017 року був КБВ (кінцевий бенефіціарний власник) ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик", а за інформацією ТОВ "Вардингс" продовжує залишатись КБВ ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на сьогоднішній день). Вказана вище інформація в частині зв'язку ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" з громадянами російської федерації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була предметом розгляду в межах справи № 910/7700/17, яка розглядалась суддею Господарського суду міста Києва Мудрим С.М., де, на думку ТОВ "Вардинг", суддею була надана необ'єктивна оцінка висвітлених фактів.
Відповідач, підсумовуючи обґрунтування заяви, зазначає: враховуючи розгляд суддею Господарського суду міста Києва Мудрим С.М. питання щодо КБВ ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" в межах справи № 910/7700/17, можливий зв'язок судді Господарського суду міста Києва Мудрого С.М. з суддею Господарського суду міста Києва Омельченко Л.В., є підстави вважати, що в межах даної справи може мати місце, з огляду на вимоги ст. 35 ГПК України, відвід судді Господарського суду міста Києва Мудрого С.М. від розгляду справи.
Розглянувши подану відповідачем заяву, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з такого.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Частиною 3 ст. 39 ГПК України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені положеннями ст. 35 ГПК України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч. 2 ст. 35 ГПК України).
Статтею 36 встановлено:
- суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі;
- суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення;
- суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції;
- суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції;
- суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі;
- суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Зважаючи на положення п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, перелік закріплених у вказаній статті підстав для відводу судді не є вичерпним.
В свою чергу, частиною 4 ст. 35 ГПК України обумовлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, у разі незгоди з прийнятим судом рішенням сторона не позбавлена права оскаржити його у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
За таких обставин, виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого товариством з обмеженою відповідальністю "Вардингс" відводу та передачу його заяви про відвід судді Мудрого С.М. для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст.32 ГПК України.
Керуючись викладеним та ст.ст 35-39, 234, ГПК України, суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" про відвід судді Мудрого С.М. від розгляду справи № 910/5249/25 визнати необґрунтованою та передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1. ст. 32 ГПК України.
2. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
3. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Сергій МУДРИЙ