ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.05.2025Справа № 910/6316/25
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши
заяву Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк»
про забезпечення позову
у справі
за позовом Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС»
про стягнення штрафу в розмірі 11 508 139,44 грн,
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» про стягнення штрафу в розмірі 11 508 139,44 грн за порушення пунктів 6.1. та 6.2. розділу 6 Договору № GL19N1025527/1 купівлі-продажу (нерухоме майно) від 18.07.2024.
Одночасно із указаним позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог з урахуванням витрат на судовий збір у загальному розмірі 11 647 448,31 грн, а саме: на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» (код ЄДРПОУ 43285992) та знаходяться на всіх рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову; на нерухоме майно, яке буде виявлене виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» (код ЄДРПОУ 43285992).
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник вказує, що у зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» умов п. 6.1. Договору № GL19N1025527/1 купівлі-продажу (нерухоме майно) від 18.07.2024 в частині дотримання гарантій (запевнень) щодо відсутності пов'язаності з державою-агресором у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації», відповідач відповідно до умов п. 6.2. вказаного Договору зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 100% ціни Договору не пізніше 10 робочих днів з дати отримання відповідної вимоги позивача. Заявник зазначає, що відповідну вимогу про сплату штрафу відповідачем отримано 10.03.2025, однак залишено без задоволення. Зазначене, на думку заявника, свідчить про свідоме ухилення відповідача від виконання зобов'язань по сплаті штрафу, який, як вказує позивач, намагатиметься ускладнити стягнення такого штрафу. Так, заявником повідомлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» 05.03.2025 змінився керівник, вид діяльності та бенефіціарний власник.
Відтак, заявник вважає, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 у справі №921/40/20).
Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Вказаний викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.
Однак, суд зазначає, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів в порядку приписів статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують дійсну імовірність утруднення виконання або невиконання майбутнього рішення господарського суду в разі невжиття згаданих заходів забезпечення позову.
У свою чергу, наявність у відповідача спірної заборгованості та непогашення її у добровільному порядку не може вважатися безумовною і достатньою підставою для забезпечення позову.
Крім того, суд зазначає, що заявником не зазначено конкретного переліку нерухомого майна, на яке він просить накласти арешт. Водночас, застосування запропонованого заявником заходу забезпечення позову в такій редакції може призвести до обмеження використання оборотних активів з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», що може потягнути за собою зупинення його господарської діяльності та, як наслідок, можливість здійснювати розрахунки по заборгованостям з контрагентами.
Суд зазначає, що обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» майна чи зниження його вартості.
Поряд з викладеним суд також зазначає, що в будь-якому разі жодних доказів на підтвердження обставин того, що майно, яке є у боржника на момент пред'явлення заяви до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, до заяви не приєднано. Заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» здійснило, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на відчуження свого майна з метою ухилення від виконання зобов'язання. Тобто, зазначені заявником твердження у заяві про забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях.
Отже, лише посилання заявника на потенційну можливість ухилення відповідача від сплати штрафу без відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, за відсутності доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування обраних заявником заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 26.05.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Т.Ю. Трофименко