Справа № 909/253/25
про призначення експертизи
23.05.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської
області
(вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ, 76000)
в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації
(вул. М. Грушевського буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004)
до відповідача: Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської
області
(вул. Макуха, буд. 12, м. Тлумач, Івано-Франківський район,
Івано-Франківська область, 78001)
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача:
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"
(вул. Шота Руставелі, буд. 9 А, м. Київ, 01601)
про усунення перешкод власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права власності Тлумацької міської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,
за участю:
від прокуратури: Гоголя Віталія Васильовича,
від позивача: Ігнатенка Олексія Юрійовича,
від відповідача: Мельника Остапа Миколайовича,
від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: представник в судове засідання не з'явився,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про усунення перешкод власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права власності Тлумацької міської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою від 09.03.2025 суд відклав підготовче засідання у справі на 23.05.2025.
12.05.2025 за вх. № 7926/25 до канцелярії суду від Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області надійшли заперечення на відповідь позивача.
21.05.2025 за вх. № 8544/25 до канцелярії суду від Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області надійшло клопотання про призначення експертизи.
Розглянувши наявні матеріали справи, подані клопотання, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що земельну ділянку з кадастровим номером 2625686600:02:007:0500 частково сформовано в результаті інвентаризації за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні Івано-Франківського надлісництва філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" та використовуються для ведення лісового господарства.
Окрім того, прокурор зазначив, що представники ДП "Івано-Франківське лісове господарство" не залучались при проведенні інвентаризації згаданої земельної ділянки.
Прокурор звертає увагу, що відповідно до наданого філією ДП "Івано-Франківське лісове господарство" ДП "Ліси України" викопіювання з планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2009 року (Планшет № 4, Клубівецького лісництва) земельна ділянка з кадастровим номером 2625686600:02:007:0500 частково накладається на землі лісогосподарського призначення квартал 24 виділ 24 та квартал 25 виділ 1 Клубівецького лісництва філії "Івано-Франківське лісове господарство" (на даний час Клубівецьке лісництво Івано-Франківського надлісництва філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України").
Крім того, на думку прокурора, факт накладення також підтверджується планом (схемою) земельної ділянки кадастровий номер 2625686600:02:007:0500 та меж кварталу 24 виділу 24 Клубівецького лісництва філії "Івано-Франківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", виготовленої сертифікованим інженером-землевпорядником ТОВ "Гектар ІФ", згідно якого, частина спірної земельної ділянки кадастровий номер 2625686600:02:007:0500 знаходиться в межах земель (квартал 24 виділ 24 та квартал 25 виділ 1 Клубівецького лісництва) державного лісового фонду, які перебувають в постійному користуванні ДП "Ліси України". Загальна площа накладення за землі лісового фонду становить 2,5904 га.
Відповідач у поданому відзиві на позов вказав, що відповідно до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) на території Тлумацької міської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області з урахуванням Перспективного плану формування території громади Івано-Франківської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 13.10.2015 № 1077-р (в редакції розпорядження КМУ від 12.04.2017 № 255-р, розробленої Державним підприємством "Центр Державного земельного кадастру" у 2018 році, та затвердженої Наказом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 06.08.2018 № 9-545/15-18-СГ, сформована земельна ділянка з присвоєним кадастровим номером 2625686600:02:007:0500 площею 2, 7023 га, як земля сільськогосподарського призначення видом угідь (пасовища), та передана у комунальну власність з державної власності.
Як стверджує відповідач, матеріали, які використовувались для ідентифікації вищевказаної земельної ділянки як земель сільськогосподарського призначення також є в матеріалах проекту формування території с. Остриня, а саме викопіювання з карти формування території с. Остриня, де відмічено дану земельну ділянку в межах контуру № 17, площею 3, 4 га, з умовними відмітками вид угідь пасовища.
Як вказує Тлумацька міська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області з даних Державного земельного кадастру, також наявно відображено те, що вищенаведена земельна ділянка знаходиться в одній кадастровій зоні, але в іншому кадастровому кварталі, який відокремлений від земель лісогосподарського призначення. Тому, не зрозумілий факт накладки земель лісогосподарського призначення на вищевказану земельну ділянку. Відповідно, позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви жодних графічних матеріалів лісовпорядної документації, які б підтверджували факт накладки.
Івано-Франківська обласна державна адміністрація у своєму поясненні (вх. № 5741/25 від 07.04.2025) посилаючись на приписи статей 21, 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 122 Земельного кодексу України, вказує, що станом на сьогодні, Івано-Франківська обласна державна (військова) адміністрація уповноважена розпоряджатися землями державної власності лісогосподарського призначення.
В свою чергу позивач стверджує, що Івано-Франківська обласна державна (військова) адміністрація, як розпорядник, не приймала рішення щодо припинення права постійного користування Філії "Івано-Франківське лісове господарство" ДСГП "Ліси України", на спірну земельну ділянку, а також щодо зміни її цільового призначення.
При цьому, Івано-Франківська обласна державна адміністрація зазначає, що в силу положень статей 19, 55, 84 Земельного кодексу України та статті 5 Лісового кодексу України спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України.
Завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, є, зокрема, справедливе вирішення спору (ч. ч. 1 та 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України), а справедливість судового розгляду - є складовою частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.
Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20).
Згідно із частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
- для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012, якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Верховний Суд у своїй постанові від 25.01.2023 у справі № 372/2093/19 вказав, що суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов'язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів з метою правильного вирішення справи. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля об'єктивного вирішення справи.
Підтвердженням таких обставин може бути відповідна земельно-технічна експертиза (див. постанови Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 372/2650/17 (провадження № 61-12760св19), від 15.09.2021 у справі № 570/1721/20 (провадження № 61-10072св21), від 25.01.2023 у справі № 372/2093/19 (провадження № 61-1627св22)).
Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п. 2 ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Водночас предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (таку правову позицію поділяє Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 761/29966/16-ц).
У пункті 71 рішення від 01.06.2006 у справі "Дульський проти України" Європейський суд з прав людини також підкреслив, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Саме тому, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають виконувати активну роль у встановленні об'єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення всіх фактичних даних зі спору (рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України").
Згідно із частинами 1, 3, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Абзац 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" встановлює, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Так, відповідно до пункту 2 зазначеної Постанови рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:
- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;
- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;
- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Згідно із пунктом 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
За змістом частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
З позицій сторін, викладених усно та у заявах по суті справи, а також з матеріалів справи, вбачається, що спірним у даній справі є питання: накладення земельна ділянка з кадастровим номером: 2625686600:02:007:0500 площею 2, 7023 га, яка перебуває у комунальній власності Тлумацької міської ради на землі лісогосподарського призначення Клубівецького лісництва Івано-Франківського надлісництва філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України", а задля встановлення наведених обставин необхідні спеціальні знання.
Відповідно до пункту 1.2.2. розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, одним із видів судових експертиз є земельно-технічна експертиза.
Згідно із пунктом 6.1 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Зважаючи на викладене та враховуючи підстави поданого позову, а також беручи до уваги, що встановлення вказаних відповідачем обставин має суттєве значення для розгляду даної справи та встановлення таких обставин потребує спеціальних знань, Господарський суд дійшов висновку про задоволення клопотання Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про призначення судової експертизи та призначити у справі судову земельно-технічну експертизу.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
У статті 10 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що до фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до інформації зазначеної на офіційному сайті Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (https://kndise.gov.ua/branche/ivano-frankivsk-branch-of-kfi), Івано-Франківське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проводить експертну діяльність зокрема у виконанні земельно-технічної експертизи.
Частиною 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відтак, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає за можливе доручити проведення вказаної експертизи Івано-Франківському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Академіка Сахарова, буд. 23А, м. Івано-Франківськ, 76014).
Відповідно до частин 4 - 6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Разом із тим суд враховує, що згідно пункту 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід:
- визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи;
- визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню;
- максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності;
- за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта);
- визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів;
- здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб;
- у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста;
- у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз'яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи;
- з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Також, суд наділений правом коригування наданих експерту запитань з урахуванням вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Відтак, враховуючи питання запропоновані відповідачем в поданому клопотанні, з метою всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, суд вважає за доцільне визначити коло питань, які слід поставити на вирішення експертів.
Згідно із частинами 4 - 5 статті 127 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Відповідно до абзацу 3 пункту 23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне обов'язок по сплаті витрат на проведення експертизи до кінцевого розподілу витрат за результатами вирішення спору у справі, покласти на відповідача - Тлумацьку міську раду Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
За таких обставин, враховуючи, що суд прийшов до висновку про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи, провадження у справі № 909/253/25 підлягає зупиненню.
Керуючись статтями 81, 91, 99, 100, 182, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити у справі № 909/253/25 судову земельно-технічну експертизу.
2. Проведення судової земельно-технічної експертизи доручити Івано-Франківському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Академіка Сахарова, буд. 23А, м. Івано-Франківськ, 76014).
3. На вирішення експертам поставити наступні питання:
- Чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером: 2625686600:02:007:0500 площею 2, 7023 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1700124626256, номер відомостей про речове право 29035601 від 16.11.2018), яка перебуває у комунальній власності Тлумацької міської ради на землі лісогосподарського призначення Клубівецького лісництва Івано-Франківського надлісництва філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" (квартал 24 виділ 24 та квартал 25 виділ 1)?
- якщо так, у якому обсязі підтверджується накладання спірної земельної ділянки на місцевості (в натурі) на землі лісогосподарського призначення Клубівецького лісництва Івано-Франківського надлісництва філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України"?
- чи підтверджується в натурі (на місцевості) склад сільськогосподарських угідь спірних земельних ділянок на дату проведення експертизи та складання висновку?
- чи підтверджується в натурі (на місцевості) склад лісогосподарських угідь земель лісогосподарського призначення Клубівецького лісництва Івано-Франківського надлісництва філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" відповідно до розроблених та затверджених/погоджених матеріалів лісовпорядкування на дату проведення експертизи та складання висновку?
- чи відповідають розроблена технічна документація на земельну ділянку з кадастровим номером: 2625686600:02:007:0500 площею 2, 7023 га та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
4. Доручити керівнику Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України визначити необхідне коло фахівців для проведення експертизи та надання висновку.
5. Дозволити Івано-Франківському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України у разі необхідності залучити для проведення у справі № 909/253/25 судової експертизи фахівців з відповідних галузей знань.
6. У разі залучення Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України фахівців - долучити до матеріалів справи копії відповідних документів, які свідчать про їхню освіту, стаж роботи у відповідній галузі тощо.
7. Зобов'язати Тлумацьку міську раду Івано-Франківського району Івано-Франківської області:
- здійснити оплату за проведення судової експертизи на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо). У випадку відсутності згоди чи можливості оплати судової експертизи невідкладно повідомити суд про вказані обставини у письмовому вигляді.
8. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
9. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких фахівцям не були поставлені питання, зобов'язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.
10. Попередити сторони про те, що відповідно до частини 3 статті 42, статті 135 Господарського процесуального кодексу України, суд у випадку невиконання учасником справи його обов'язків застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом, зокрема може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
11. Попередити сторони про те, що невиконання рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається відповідно до статті 382 КК України.
12. Попередити сторони, що згідно із частиною 4 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
13. Зобов'язати експертів на протязі 5 - ти днів з дня складання висновку, направити висновок разом з матеріалами справи № 909/253/25 до Господарського суду Івано-Франківської області.
14. Провадження у справі № 909/253/25 зупинити до отримання висновку судової експертизи.
15. Матеріали справи № 909/253/25 для проведення судової земельно-технічної експертизи направити Івано-Франківському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Академіка Сахарова, буд. 23А, м. Івано-Франківськ, 76014).
16. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
17. Ухвала набирає законної сили 23.05.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
18. Повний текст ухвали складено - 26.05.2025.
Суддя В. В. Михайлишин