номер провадження справи 22/48/25
26.05.2025 Справа № 908/407/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/407/25
за позовом: Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІВАТ БУД» (вул. Чубанова, буд. 3, м. Запоріжжя, 69118)
про стягнення 398 319,72 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
17.02.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 05-05/0104 від 12.02.2025) Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІВАТ БУД» про стягнення 213902,63 грн. неустойки, 24681,07 грн. 3% річних та 159736,02 грн. інфляційних річних за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу).
Позов обґрунтовано умовами Договору № 28/02/ПТР від 28.02.2024, за яким останнім днем для повернення відповідачем невідпрацьованого авансу або надання документів про його відпрацювання є останній день шестимісячного строку. Аванс у сумі 7574790,00 грн. був перерахований відповідачу 08.03.2024 (термін повернення до 08.09.2024). Погашення авансу відбувалося у декілька етапів, а саме: 27.03.2024 відповідачем було повернуто замовнику 34152,26 грн.; 09.10.2024 були надані акти на загальну суму 4950279,21 грн., які враховані замовником в якості відпрацювання авансу; 04.11.2024 відповідачем було повернуто позивачу 2590358,53 грн.
Тобто, у встановлені строки, а саме: до 08.09.2024 та до 20.10.2024 акти приймання виконаних робіт не було надано, аванс вчасно не повернуто. На підставі п. 12.4 Договору нараховано неустойку в розмірі 213902,63 грн., 24681,07 грн. 3% річних та за 159736,02 грн. інфляційних річних несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу).
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
24.03.2025 через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 21.03.2025) у встановлений судом строк, надійшов відзив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Визнано обставину укладення Договору 28/02/ПТР від 28.02.2024 та перерахування авансу в сумі 7574790,00 грн. Між сторонами була досягнута усна домовленість про зменшення договірної ціни, у зв'язку з чим відповідач 27.03.2024 повернув позивачу невикористаний аванс у сумі 34152,26 грн. Умовами Договору в редакції додаткової угоди № 7 від 29.09.2024 було встановлено, що по закінченню терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає замовнику, але не пізніше 25 грудня 2024 року включно, навіть якщо термін використання авансу не настав. Закінчення робіт визначено Договором - 25.12.2024. Відповідач 09.10.2024 здав позивачу роботи по Договору на суму 4950279,21 грн., 04.11.2024 повернув невикористаний аванс у сумі 2590358,53 грн. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову, оскільки станом на 25.12.2024 відповідач не мав заборгованості перед позивачем по невідпрацьованим сумам авансу по Договору. Також Договір не містить суму, на яку нараховується неустойка.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/407/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 24.02.2025 вказану позовну заяву залишено без руху.
07.03.2025, у встановлений судом строк, від позивача надійшла заява вих. № 05-05/01042-1 від 05.03.2025 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.03.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/407/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Таким чином, розгляд справи по суті в цій справі розпочався з 11.04.2025.
Останнім днем строку розгляду справи є 12.05.2025
У зв'язку з перебуванням судді Ярешко О.В. у відпустці з 12.05.2025 по 21.05.2025 та у відрядженні з 22.05.2025 по 23.05.2025 включно, оскільки 24.05.2025 та 25.05.2025 були вихідними днями, рішення по суті ухвалено судом 26.05.2025.
4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують
28.02.2024 між Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІВАТ БУД» (генпідрядник, відповідач) укладено Договір № 28/02/ПТР про закупівлю робіт за бюджетні кошти.
Згідно пунктів 1.1, 1.2 Договору, замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до проєктно-кошторисної документації і умов Договору та здати в установлений Договором строк закінчені роботи, а замовник зобов'язується прийняти від генпідрядника й оплатити закінчені роботи: «Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області (влаштування протитанкового рову) - 15 км (ВОП 49-57).
Загальна вартість Договору на підставі договірної ціни складає 15149597,65 грн. з ПДВ (п. 2.1).
Згідно п. 3.1, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), завізованих відповідальними посадовими особами оперативного угрупування військ «Запоріжжя», довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт.
Згідно п. 3.10 Договору, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», замовник може здійснити попередню оплату (виплату авансу) генпідряднику для виконання робіт з будівництва військово-інженерних і фортифікаційнийх споруд для потреб оборони у розмірі до 50% вартості робіт за Договором на строк до 31.03.2024. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс для виконання робіт, зазначених у п. 1.2 розділу 1 Договору. Відпрацювання генпідрядником авансу підтверджується наданими замовнику актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). По закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 31 березня 2024 року включно.
Фінансування робіт, згідно п. 3.12, здійснюється за рахунок коштів державного, обласного та місцевого бюджетів.
Згідно п. 12.4, генпідрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за Договором і у таких сумах:
- у разі порушення генпідрядником строків повернення невідпрацьованих сум авансу, генпідрядник за користування грошовими кошами замовника сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки такого повернення. Крім сплати штрафних санкцій, генпідрядник, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Договір згідно п. 15.1 діє до 31.12.2024.
На виконання умов Договору позивач перерахував на банківський рахунок позивача 7574790,00 грн. згідно платіжної інструкції № 32 від 06.03.2024 (оплачено 08.03.2024), у призначенні платежу вказано, що здійснюється попередня оплата по Договору № 28/02/ПТР від 28.02.2024.
Згідно платіжної інструкції № 1 від 27.03.2024 відповідач повернув позивачу суму 34152,26 грн. невикористаного авансу.
Надалі сторонами додатковими угодами до Договору пункт 3.10 викладався в новій редакції, та збільшувався строк закінчення виконання робіт. Так, додатковою угодою № 1 від 28.03.2024 визначено можливість здійснення замовником попередньої оплати (виплата авансу) у розмірі до 50% вартості робіт за Договором на строк до 15.05.2024. Визначено, що по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 15 травня 2024 року включно.
Додатковою угодою № 2 від 13.05.2024 визначено можливість здійснення замовником попередньої оплати (виплата авансу) у розмірі до 70% вартості робіт за Договором на строк до 31.05.2024. Визначено, що по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 31 травня 2024 року включно.
Додатковою угодою № 3 від 30.05.2024 визначено перерахування попередньої оплати (виплата авансу) на строк до 30.06.2024; по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 30 червня 2024 року включно.
Додатковою угодою № 4 від 26.06.2024 визначено перерахування попередньої оплати (виплата авансу) на строк до 31.07.2024; по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 31 липня 2024 року включно.
Додатковою угодою № 5 від 26.07.2024 визначено перерахування авансу строком по 01.09.2024; по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 01 вересня 2024 року включно.
Додатковою угодою № 6 від 28.08.2024 визначено перерахування авансу строком до 30.09.2024; по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, а саме: не пізніше 30 вересня 2024 року включно.
Додатковою угодою № 7 від 29.09.2024 визначено перерахування авансу на термін до 6 місяців; по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше 25 грудня 2024 року включно, навіть, якщо термін використання авансу не настав. Визначено закінчення виконання робіт за договором - 25.12.2024.
Додатковою угодою № 8 від 25.12.2024 сторони виклали пункт 2.1 Договору в іншій редакції, встановивши договірну ціну - 4950279,21 грн. з ПДВ.
09.10.2024 між сторонами були підписані акти форми КБ-2в за березень 2024: № 1 від 09.10.2024 на суму 1767732,77 грн., № 2 від 09.10.2024 на суму 1637751,49 грн., № 3 від 09.10.2024 на суму 1328600,52 грн., № 3/1 від 09.10.2024 на суму 57999,94 грн., № 2/1 від 09.10.2024 на суму 158194,49 грн., всього на загальну суму 4950279,21 грн.
Згідно платіжної інструкції № 183 від 04.11.2024 відповідач перерахував на рахунок позивача суму 2590358,53 грн., вказавши у призначенні платежу, що повертає аванс по Договору № 28/02/ПТР від 28.02.2024.
Між сторонами справи був підписаний акт звіряння взаємних розрахунків за період: 2024 р. за Договором № 28/02/ПТР від 28.02.2024, де заборгованість на 31.12.2024 перед Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації відсутня.
Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області було складено протокол № 11 від 12.09.2024 про порушення бюджетного законодавства. Згідно протоколу, станом на 12.09.2024 розпорядником бюджетних коштів (Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації) не надано до органу Казначейства документи, що підтверджують факт виконання робіт на суму 7540637,74 грн. по Договору від 28.02.2024 № 28/02/ПТР та не забезпечено повернення невикористаної підрядником суми авансу, що є порушенням бюджетного законодавства.
Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області було складено відповідне попередження від 12.09.2024 № 41 про неналежне виконання бюджетного законодавства.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов'язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані договором будівельного підряду.
Відповідно ч. 1 ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону (ч. 1 ст. 323 ГК).
Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва, який визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів (пункт 1 Порядку).
Згідно п. 3 вказаного Порядку (в редакції станом на час укладення Договору - на 28.02.2024), цей Порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 пункт 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1764 доповнено абзацом такого змісту:
“На період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців.».
Як встановлено судом, на момент укладення Договору від 28.02.2024, пунктом 3.10 сторони визначили надання попередньої оплати (виплату авансу) відповідачу на строк до 31.03.2024 та, у разі невідпрацювання авансу, він (аванс) мав бути повернутий не пізніше 31.03.2024.
Надалі, додатковими угодами строк використання відповідачем авансу та строк його повернення в разі не відпрацювання змінювався (збільшувався): до 15.05.2024, до 31.05.2024, до 30.06.2024, до 31.07.2024, по 01.09.2024, по 30.09.2024.
Востаннє, додатковою угодою № 7 від 29.09.2024 до Договору сторонами було визначено здійснення замовником попередньої оплати (виплату авансу) генпідряднику на термін до 6 місяців. Встановлено, що по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше 25 грудня 2024 року включно, навіть, якщо термін використання авансу не настав. Визначено закінчення виконання робіт за договором - 25.12.2024.
Тобто, враховуючи перерахування позивачем авансу в сумі 7574790,00 грн. 08.03.2024, шестимісячний строк його відпрацювання сплинув 09.09.2024 (оскільки 08.09.2024 було вихідним днем - неділею).
Частину суми перерахованого авансу в розмірі 34152,26 грн. було повернуто відповідачем на рахунок позивача 27.03.2024, згідно з платіжною інструкцією № 1.
Як встановлено судом, сторони визначили в Договорі (пункт 3.10), що єдиним доказом, що міг би підтвердити обставини виконання відповідачем пункту 3.10 Договору, тобто факт використання ним суми авансу, є акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в.
Акти форми КБ-2в були підписані сторонами 09.10.2024, тобто після спливу встановленого в Договорі шестимісячного строку.
Однак, згідно пункту 3.10 Договору, по закінченні терміну використання авансу, невідпрацьовані суми авансу генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок замовника, але не пізніше 25 грудня 2024 року включно.
Тобто, невідпрацьована сума авансу в розмірі 2590358,53 грн. (7574790,00 грн. (перерахований аванс) - 34152,26 грн. (повернутий аванс) - 4950279,21 грн. (сума актів КБ-2в) = 2590358,53 грн.) мала бути повернута відповідачем не пізніше 25.12.2024.
Вказана сума в розмірі 2590358,53 грн. була повернута відповідачем позивачу згідно з платіжною інструкцією № 183 від 04.11.2024, тобто у строк, визначений пунктом 3.10 Договору в редакції додаткової угоди № 7 від 29.09.2024.
Предметом позовних вимог у справі, що розглядається, є вимоги про стягнення з відповідача неустойки, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу). Підставою позову є Договір № 28/02/ПТР від 28.02.2024 зі змінами.
За приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 3.10 Договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 29.09.2024) сторони визначили, що попередня оплата (виплата авансу) надається генпідряднику на термін до 6 місяців, що відповідає пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва.
Разом з тим, сторони визначили конкретний (чіткий) строк для повернення невідпрацьованої суми авансу генпідрядником - не пізніше 25 грудня 2024 року включно.
При цьому, раніше при укладенні Договору та при внесенні змін до нього додатковими угодами №№ 1-6 сторони визначали, що невідпрацьовані суми авансу мали повертатися в останній день строку, на який надавався аванс.
Відтак, сторони свідомо змінили пункт 3.10 Договору додатковою угодою № 7 та визначили строк для повернення невідпрацьованого авансу не після закінчення шестимісячного строку (вересень 2024), а в конкретну дату - 25.12.2024.
Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Така презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Станом на час розгляду цієї справи по суті пункт 3.9 Договору в редакції додаткової угоди № 7 від 29.09.2024 є чинним, доказів визнання його недійсним суду не надано.
Жодна зі сторін дійсності цього пункту Договору не оспорювала.
Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).
Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував неустойку в розмірі 213902,63 грн. та 3% річних у розмірі 24618,07 грн. за період з 08.09.2024 до 03.11.2024, інфляційні втрати в розмірі 159736,02 грн. за період з вересня по жовтень 2024.
У пункті 12.4 Договору сторони передбачили, що в разі порушення генпідрядником строків повернення невідпрацьованих сум авансу, генпідрядник за користування грошовими кошами замовника сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки такого повернення. Крім сплати штрафних санкцій, генпідрядник, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Як зазначено вище, судом не встановлено порушення відповідачем визначеного Договором строку повернення невідпрацьованих сум авансу, відтак у позивача відсутні підстави для нарахування неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.
Суд вважає за необхідне зазначити, що додатковими угодами, якими змінювався строк надання авансу, у тому числі додатковою угодою № 7, пункт 3.10 Договору викладався саме в іншій (новій) редакції, а не змінювався. Тобто, діяла інша (нова) редакція пункту 3.10 Договору, яким сторони мали керуватися.
Посилання позивача на попередження Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області не спростовують висновків суду, оскільки ці попередження були складені Казначейством 12.09.2024, хоча додатковою угодою № 6 від 28.08.2024 строк для повернення невідпрацьованих сум авансу був встановлений до 30.09.2024, а додатковою угодо № 7 від 29.09.2024 - не пізніше 25.12.2024.
Щодо посилань позивача на судові рішення Вищого господарського суду України, Верховного Суду України, суд зазначає, що при розгляді цієї справи не встановлено порушення відповідачем строку для повернення невідпрацьованих сум авансу. Тоді як у рішеннях, на які посилався позивач, таке порушення строків було встановлено судами, що стало підставою для нарахування неустойки.
На підставі викладеного вище, у задоволенні позовних вимог судом відмовляється повністю в зв'язку з їх необґрунтованістю та недовденістю.
6. Розподіл судових витрат
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 26 травня 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко