20.05.2025 Справа № 908/1899/24 (320/38301/24)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЄК», 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, код ЄДРПОУ 36216684
про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі
в межах справи №908/1899/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЄК», 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, код ЄДРПОУ 36216684
ліквідатор - арбітражний керуючий Шиман Євген Олександрович /свідоцтво № 1747 від 05.11.2015 року, адреса: 49005, м. Дніпро, пл. Соборна, 1Б, прим. 304/
За участю представників сторін: не з'явилися
Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЄК" в якому позивач просить суд надати Головному управлінню ДПС у м. Києві дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЄК" за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року відкрите провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 адміністративну справу № 320/38301/24 передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
До Запорізького окружного адміністративного суду справа № 320/38301/24 (провадження ЗП/280/6/25) надійшла 06.01.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, справа № 320/38301/24 (провадження ЗП/280/6/25) передана на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Конишевій О.В.
Ухвалою суду від 13.01.2025 прийнято до провадження справу № 320/38301/24 (провадження ЗП/280/6/25).
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.02.2025. справу №320/38301/24 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЄК" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі передати за підсудністю на розгляд Господарського суду Запорізької області.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.03.2025, відповідно по Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства справу №320/38301/24 передано на розгляд судді Сушко Л.М.
Ухвалою суду від 18.04.2025. прийнято до розгляду матеріали справи №320/38301/24 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЄК» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі в межах розгляду справи про банкрутство №908/1899/24. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.05.2025. о/об 10-20.
25.04.2025. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому він просить суд відмовити у задоволенні на позовної заяви ГУ ДПС у м. Києві про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі.
28.04.2025. від Позивача надійшло клопотання у якому він просить суд зупинити провадження у справі № 320/38301/24 до закінчення розгляду справи № 908/1899/24.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Об'єднана палата КГС ВС (постанова від 01 березня 2024 року у справі №910/17615/20), досліджуючи питання дотримання судом під час зупинення провадження норм процесуального права, зокрема, пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, виходить з системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині першій, пунктах 1, 4, 10, 11 частини третьої статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:
- об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто, неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у іншій справі;
- пов'язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення;
- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне виснувати, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі. Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.
Клопотання Позивача про зупинення провадження у справі №908/1899/24 (320/38301/24) не містить жодного аргументу чи доказу для його задоволення. Обставини у справі №908/1899/24, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі Позивачем не зазначені. Отже, суд вважає клопотання Позивача про зупинення провадження у справі №908/1899/24 (320/38301/24) безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Представники сторін у судове засідання 20.05.2025. не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені відповідно до вимог законодавства.
18.04.2025 судом ухвалено рішення.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, судом встановлено наступне.
Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЄК" в якому позивач просить суд надати Головному управлінню ДПС у м. Києві дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЄК" за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтєк», код ЄДРПОУ 36216684, (боржник) було зареєстровано як юридичну особу 28.10.2008, про що в Єдиному державному реєстрі внесено запис за № 10741020000031774.
Станом на момент подачі позовної заяви щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі, згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок», за Відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 2 928 093,71 грн., з: Податку на додану вартість, у сумі 2 927 491,99 грн.; Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у сумі 601,72 гривень.
Зазначений вище податковий борг підтверджується інформацією про розмір та структуру податкового боргу та інтегрованими картками платника податків з відповідного податку.
Відповідно до п. 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Податковим кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 Податкового кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Відповідно до п. п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених Податковим кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з Податковим кодексом та не потребує письмового оформлення.
Зважаючи на те, що зі сторони ТОВ «Алтєк» відсутні дії, спрямовані на погашення податкового боргу, 24.03.2023 уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві сформовано податкову вимогу № 000073-1303-2615 та прийнято рішення № 000073-1303-2615 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків ТОВ «Алтєк». Вказані вище документи вручено ТОВ «Алтєк».
На виконання приписів статті 91 ПК України та Розділу ІІ Наказу № 586, податковим керуючим складено акт опису майна у податкову заставу від 13.07.2023 № 115/26-15- 13-03-16, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Вищезазначені акти вручено представнику ТОВ «Алтєк». Обтяження майна підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.
Контролюючим органом вживались заходи з погашення податкового боргу ТОВ «Алтєк» шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків, відкритих у банківських установах, на підставі рішення керівника від 09.06.2023 № 430/4/26-15-13-03-23, однак до погашення всієї суми заборгованості це не призвело.
До банківських установ спрямовані інкасові доручення на всі відкриті у банківських установах рахунки ТОВ «АЛТЄК», які повернуті без виконання, а саме: АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» - інкасові доручення від 16.05.2024 № 14143/26-15- 13-03-27, (списання (стягнення) коштів); ПАТ «МТБ БАНК» - інкасові доручення від 16.05.2024 № 14124/26-15-13-03- 27, (списання (стягнення) коштів); АТ КБ «ПриватБанк» - інкасові доручення від 12.07.2024 № 10659/26-15-13- 03-27; від 16.05.2024 № 14152/26-15-13-03-27; від 16.05.2024 № 14148/26-15-13- 03-27; від 16.05.2024 № 14147/26-15-13-03-274 (списання (стягнення) коштів).
Враховуючи вищевикладене, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу ТОВ «АЛТЄК», тому у контролюючого органу виникло право для звернення з позовом до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Дослідивши фактичні обставини справи та позиції учасників процесу, вивчивши нормативне регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі - податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Згідно з приписами п.п. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Відповідно до п. 89.3 ПК України ст. 89 ПК України до акта опису майна у податкову заставу включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Пунктами 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
У відповідності з абз. 2, 3 п. 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Поряд з цим слід зазначити, що банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства.
Системний аналіз приписів Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку що після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває особливому правовому режимі. Щодо боржника норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні у порівнянні з іншими нормами чинного законодавства.
Так, ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.08.2024. відкрито провадження у справі №908/1899/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЄК», 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, код ЄДРПОУ 36216684. Введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича.
Абзац 3 частини 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборі (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Частиною 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.
Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 41 КУзПБ, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
При цьому, Кодексом окремо передбачено, що активи боржника, які перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень (ч. 10 ст. 41 КУзПБ).
Відповідно до ч. 6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.
З урахуванням зазначеного вище, суд констатує, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Тобто, законодавцем на час дії мораторію встановлена пряма заборона стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі - на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства. Перелік винятків з цього правила є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Вжиття під час дії мораторію заходів, спрямованих на задоволення вимог кредитора, має наслідком порушення черговості погашення вимог під час процедури розпорядження майном у справі про банкрутство боржника і є порушенням Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, з урахуванням приписів п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України та абз. 2 ч. 6 ст. 41 КУзПБ, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЄК», 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, код ЄДРПОУ 36216684 про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.05.2025.
Рішення розміщується у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.М. Сушко