майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"15" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/36/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Стретович Н.К.
за участю прокурора: Ільченко П. Л., службове посвідчення №071249 від 01.03.2023р.;
представника відповідача 2: Трохліб М.С., діє на підставі довіреності від 25.12.2024р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради
до 1. Міського палацу культури імені Шабельника О.А.;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю, стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 167313,04 грн.,
Процесуальні дії по справі.
Керівник Бердичівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради про визнання недійсними додаткових угод №2 від 15.02.2023р., №3 від 05.04.2023р., №4 від 06.07.2023р., №5 від 07.08.2023р. до договору №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Міським палацом культури імені Шабельника О.А., та стягнення з ТОВ "ЖОЕК" 167313,04 грн. безпідставно набутих коштів.
Ухвалою від 13.01.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.02.2025 р.
28.01.2025р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" подано відзив на позовну заяву (а.с.105-119).
04.02.2025р. прокурором надано відповідь на відзив відповідача 2 (а.с.120-132).
07.02.2025р. відповідачем 2 подано заперечення на відповідь на відзив (а.с.134-140).
Ухвалою від 11.02.2025р. підготовче судове засідання відкладено на 13.03.2025р.
21.02.2025р. від прокуратури надійшли пояснення (а.с.153-172).
В судовому засіданні 13.03.2025р. судом оголошувалась перерва до 27.03.2025р.
26.03.2025р. до суду від Міського палацу культури імені Шабельника О.А. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.178-185).
В судовому засіданні 27.03.2025р. вирішувалось питання щодо прийняття до розгляду відзиву, який надійшов від Міського палацу культури імені Шабельника О.А.
Оскільки відповідач 1 відзив на позов подав з порушенням процесуального строку, встановленого судом, при цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку, із зазначенням поважності причин пропуску, не подав, суд постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 27.03.2025р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.04.2025 р.
21.04.2025р. від відповідача 1 надійшли додаткові пояснення (а.с.197-203), які в судовому засіданні від 29.04.2025 р. суд залишив без розгляду, оскільки останні за своїм змістом відповідають змісту відзиву, який суд залишив без розгляду в судовому засіданні від 27.03.2025 р. .
28.04.2025р. від відповідача 2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного суду справи №920/19/24 за позовом Керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення 692623,48 грн. (а.с.204-209).
За результатами розгляду клопотання суд відмовив в його задоволенні, оскільки правовідносини у даній справі не є подібними до правовідносин у справі 920/19/24 і мають різне матеріально-правове регулювання, що виключає наявність підстав для зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 29.04.2025 р. судом оголошувалась перерва до 15.05.2025 р.
В судовому засіданні 15.05.2025р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Прокурор в обгрунтування позовних вимог вказує про порушення відповідачами законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод №№ 2-5 до договору №150-Т від 27.12.2022р. про постачання електричної енергії споживачу, якими збільшено ціну за товар.
На думку прокурора укладення вищевказаних додаткових угод здійснено з порушенням приписів ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель, оскільки при їх укладенні ціну на закуповувану електроенергію підвищено за відсутності належного обґрунтування такого підвищення цін.
Вважає, що надані постачальником документи, не являються належними доказами коливання ціни на ринку електричної енергії у період з дати укладання договору про закупівлю до дати укладення оспорюваних додаткових угод.
Прокурор, посилаючись на п.13.7 договору, вказав, що підтверджуючі документи щодо коливання вартості товару на ринку мали бути подані відповідачем 2 за відповідний календарний місяць.
Вказав, що внаслідок неправомірного збільшення вартості електроенергії позивачем надмірно сплачено ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" 167313,04 грн., які підлягають стягненню з останнього на підставі ст.1212 ЦК України.
ТОВ "ЖОЕК" у відзиві на позовну заяву, посилаючись на позицію Верховного Суду у справі №915/346/18, зазначило, що задля підтвердження факту коливання ціни на товар достатнім є надання довідки ТПП з коливанням вартості електроенергії на ринку в період від дати укладення договору до дати першої додаткової угоди, якою внесено зміни до вартості товару.
Відносно додаткових угод 3, 4, 5 вказав, що збільшення вартості електроенергії погоджене вказаними угодами відбулося внаслідок збільшення вартості тарифу НКРЕКП. Тариф передачі є окремою складовою ціни договору та на думку відповідача ніяким чином не впливає на ціну за одиницю товару.
Кожна пропозиція зміни вартості товару була розглянута та погоджена відповідачем 1.
Посилання прокурора на приписи п.13.7 договору вважає безпідставним, оскільки вказаний пункт стосується подання щомісячних звітів про результати роботи РДН/ВДР
Прокурор в засіданні суду позовні вимоги підтримав.
Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що явка представників в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд розглянув справу за відсутності представників позивача та відповідача.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
За результатами проведення процедури закупівлі, 27.12.2022 року між Міським палацом культури імені Шабельника О.А. (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) укладено договір №150-Т про постачання електричної енергії споживачу (а.с.24-28).
Пунктом п. 1.2 договору сторони визначили, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 р.
Відповідно до пункту 3.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктами 3.5 та 3.6 договору передбачено, що період постачання електричної енергії за цим договором до 31.12.2023. Обсяг закупівлі за цим договором становить 240000 кВт/год.
Згідно пунктів 13.1 - 13.6 договору зміни до нього можуть вноситися у випадках, передбачених Законом та оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.
Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору.
Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування.
Відповідно до п.13.7 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердження можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, та інші показники, які склалися в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua/ - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, Сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з веб-сайту) Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/index.php/web/772 або інші документом органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.
Пунктом 15.2 договору передбачено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.
Відповідно до комерційної пропозиції, яка є додатком №1 до договору, ціна за спожиту електричну енергію становить 4,405268 грн. з ПДВ та тарифом передачі та включає: 3,325417 грн. ціна ел.енергії, 0,345640 грн. тариф передачі без ПДВ, 0,734212 грн. ПДВ (а.с.29).
Додатком 2 до договору "Договірні величини споживання електричної енергії" сторони погодили, що загальний обсяг постачання електричної енергії становить 240 тис. кВт; ціна договору - 1057264,32 грн. (а.с.29 на звороті).
За умовами п.4 додатку №2 до договору, сторони усвідомлюють, що зазначена в п.1 додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладення даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватись у випадках, визначених п.19 Особливостей.
Протягом строку дії договору сторонами були укладені додаткові угоди № 1 від 23.01.2023 р., №2 від 15.02.2023, №3 від 05.04.2023, №4 від 06.07.2023, №5 від 07.08.2023 та № 6 від 29.12.2023 р. (а.с. 31, 34, 37, 39, 42, 47).
Додатковою угодою № 1 від 23.01.2023 р. збільшено вартість електроенергії у зв'язку зі зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії у період з 01.01.2023 р. по 01.04.2023 р. до розміру 0,38028 грн. за кВт/год,
Додатковою угодою № 2 від 15.02.2023 р. збільшено вартість електричної енергії до 5.020271 грн. Підставою укладення додаткової угоди № 2 стали листи ТОВ "ЖОЕК" від 06.02.2023 р. та від 09.02.2023 р., та цінова довідка Харківської ТПП №79-3/23 від 06.02.2023р., згідно якої станом на 01.02.2023 р. середньозважена ціна на РДН ОЕС україни становила 3402,25 грн., тобто виросла на 14,37%.
Додатковими угодами № 3 від 05.04.2023 р. та № 4 від 06.07.2023 р. збільшено вартість електроенергії у зв'язку зі зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії у періоди з 01.04.2023 р. по 01.07.2023 р. до розміру 0,43025 грн. за кВт/год, а з 01.07.2023 р. по 31.12.2023 р. до розміру 0,4851 грн. за кВт/год.
Додатковою угодою № 5 від 07.08.2023 р. збільшено вартість електричної енергії до 6,158792 грн. Підставою укладення додаткової угоди № 5 стали листи ТОВ "ЖОЕК" від 04.07.2023 р. та від 03.08.2023 р., та цінова довідка Харківської ТПП №631-1/23 від 01.08.2023р., згідно якої середньозважена ціна на РДН ОЕС України за третю декаду липня 2023 р. становила 3926,59 грн., тобто виросла на 22,19%.
Додатковою угодою № 6 від 29.12.2023 р. зменшено суду договору на 314,01 грн. і визначено загальну суму в розмірі 1056950,31 грн.
Зі змісту вищенаведених додаткових угод вбачається, що їх укладено відповідно до пп.7 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
На виконання умов договору ТОВ "ЖОЕК" поставило Міському палацу культури імені Шабельника О.А. електричну енергію обсягом 197248 кВт (акти приймання-передачі на а.с.62-67).
Відповідач 1 отриману електроенергію оплатив в повному обсязі в сумі 1192108,28 грн. (платіжні доручення на а.с.48-59).
Вважаючи, що підписані сторонами додаткові угоди №№2-5 укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, прокурор надіслав Бердичівській міській раді повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про необхідність вжиття заходів на захист інтересів держави (а.с.68-69).
Бердичівська міська рада на звернення прокурора повідомила, що заходи щодо захисту інтересів громади не вживались (а.с.70).
За вказаних обставин, Керівник Бердичівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради про визнання недійсними додатковим угод №2 від 15.02.2023р., №3 від 05.04.2023р., №4 від 06.07.2023р., №5 від 07.08.2023р. до договору №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Міським палацом культури імені Шабельника О.А., та стягнення з ТОВ "ЖОЕК" 167313,04 грн. безпідставно набутих коштів.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 3статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 3, 4 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично, надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушено законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме:подання; і позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси, держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Сам факт не звернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Як свідчать матеріали справи, прокурор надсилав Бердичівській міській раді повідомлення про необхідність вжиття заходів на захист інтересів територіальної громади (а.с.68-69).
У зв'язку з невжиттям радою жодних дій, прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Отже, при зверненні з позовом прокурором дотримано норми статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений орган державної влади та орган державного фінансового контролю, а також належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, вказує, що при укладенні оспорюваних додаткових угод сторонами не дотримано вимог ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та приписів Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 р.
Згідно ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
При цьому для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також те, що внаслідок його укладення порушені права позивача.
Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Судом встановлено, що договір №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022р. відповідачі уклали за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
Положеннями частини 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Згідно частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно пп.7 п. 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Водночас, згідно правового висновку, який викладений у постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23, підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей не свідчать про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та вони не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Тобто, постанова КМ України від 12.10.2022 №1178 не передбачає внесення змін до Закону "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.
Отже, в будь якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".
Враховуючи викладене, суд вважає, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Матеріали справи свідчать, що в Комерційній пропозиції, що є додатком №1 до договору, сторони визначили, що ціна за спожиту електричну енергію становить 4,405268 грн. та включає: 3,325417 грн. - ціна електричної.енергії, 0,345640 грн. тариф передачі без ПДВ, 0,734212 грн. ПДВ (а.с.29).
Додатковою угодою №2 від 15.02.2023 визначено, що ціна за спожиту електричну енергію складає 5,020271 грн. та включає: 3,803279 грн. - ціна електричної енергії, 0,380280 грн. тариф передачі без ПДВ, 0,836712 грн. ПДВ (а.с.34).
Сторони погодили, що дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання і діє до завершення дії договору та керуючись ч.3 ст.631 ЦК України розповсюджується на зобов'язання, що виникають за договором з 01.02.2023р.
Відповідач 2, обґрунтовуючи необхідність збільшення ціни та укладення вказаної додаткової угоди, разом з листами від 06.02.2023р. №892 та від 09.02.2023 №920 надіслав відповідачу 1 цінову довідку Харківської ТПП №79-3/23 від 06.02.2023 (а.с.35, 36).
У вказаній ціновій довідці зазначена середньозважена ціна на електроенергію на ринку на добу наперед у торговій зоні ОЕС України на 1 січня 2023 становила 2974,80 грн./м.Вт.год, на 1 лютого 2023 - 3402,25 грн., та вказано відсоток коливання +14,37%.
Законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Суд звертає увагу, що передбачена ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Тому документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.
Верховний Суд в аналогічних спорах неодноразово вказував, що довідка уповноваженого органу, на підставі якої вносяться зміни до істотних умов договору про закупівлю, має містити інформацію про коливання ціни товару на ринку, у зв'язку з чим у такій довідці має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).
Згідно ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Враховуючи, що додаткова угода укладена сторонами 15.02.2023р., а визначена нею ціна застосовується з 01.02.2023р., довідка про коливання ціни мала б відображати ціну станом на дату укладення договору, ринкову ціну станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, а також ціну станом на дату укладення додаткової угоди.
Водночас, вказана довідка Харківської ТПП не відображає необхідну інформацію, крім того, як зазначено у наведених цінових довідках, ціни вказані без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії. При цьому, довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер та не враховує умови договору, про що у ній зазначено.
Також, суд звертає увагу, що за умовами п.15.2 договору постачальник мав повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування.
Суд зауважує, що метою Закону "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями ст.5 Закону "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Враховуючи наведене, додаткова угода №2 до договору є такою, що укладена за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни на товар на ринку в сторону збільшення, що виключає підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю, а тому вона підлягає визнанню недійсною.
Відносно правомірності укладення відповідачами додаткових угод №3 від 05.04.2023р., №4 від 06.07.2023р., №5 від 07.08.2023р., суд зазначає, що внаслідок визнання недійсною додаткової угоди №2, визначена в додаткових угодах №№3-5 вартість електроенергії є неправомірною, та відповідно невірним є розмір ПДВ, обрахованого на вказані суми .
В силу положень частини 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Суд зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Виходячи з наведеного, додаткові угоди №№ 3, 4, 5 слід визнати недійсними.
Щодо стягнення з відповідача 167313,04 грн. суд зазначає наступне.
Прокурор вважає, що внаслідок неправомірного збільшення вартості електроенергії відповідач 1 переплатив ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" 167313,04 грн., які підлягають стягненню з останнього на підставі ст.1212 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
З урахування вище викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскільки додаткові угоди були укладені сторонами договору за відсутності законодавчо визначених підстав для зміни ціни і визнані судом недійсними, обрахунок вартості електричної слід здійснювати, виходячи з ціни електричної енергії, яка була визначена у комерційній пропозиції до договору, а саме: 3,325417 грн. без ПДВ.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ "ЖОЕК" поставило Міському палацу культури ім Шабельника О.А. електричну енергію обсягом 197248 кВт (акти приймання-передачі на а.с.62-67).
Відповідач 1 отриману електроенергію оплатив в повному обсязі в сумі 1192108,28 грн. (платіжні доручення на а.с.59-70).
Прокурор, здійснивши розрахунок коштів, безпідставно сплачених відповідачу 2, нарахував до стягнення з відповідача 2 - 167313,04 грн.
Перевіривши вказаний розрахунок (а.с.8, 9) , суд дійшов висновку, що він є вірним та обґрунтованим, а заявлена прокурором сума підлягає стягненню в повному обсязі.
За таких обставин, в результаті укладення та виконання сторонами недійсних додаткових угод позивачем надмірно сплачено грошові кошти в розмірі 167313,04 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача 2.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір, сплачений за розгляд немайнових вимог покладається на відповідачів в рівних сумах по 6056,00 грн., судовий збір в сумі 3028,00 грн. сплачений за розгляд майнової вимоги покладається на відповідача 2, до якого вказана вимога була заявлена.
Судовий збір стягується на користь особи, яка його сплатила - Житомирської обласної прокуратури.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 15.02.2023 до Договору №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» та Міським палацом культури імені Шабельника Олексія Андрійовича.
3. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 05.04.2023 до Договору №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» та Міським палацом культури імені Шабельника Олексія Андрійовича.
4. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 06.07.2023 до Договору №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» та Міським палацом культури імені Шабельника Олексія Андрійовича.
5. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 07.08.2023 до Договору №150-Т на закупівлю електричної енергії від 27.12.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Міським палацом культури імені Шабельника Олексія Андрійовича.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 42095943)
на користь на користь Бердичівської міської ради (13300, Житомирська обл., місто Бердичів, площа Центральна, 1, код ЄДРПОУ 13576960):
- 167313,04 грн. безпідставно набутих коштів.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 42095943)
на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950)
- 9084,00 грн. грн. витрат по сплаті судового збору.
8. Стягнути з Міського палацу культури імені Шабельника О.А. (13306, Житомирська обл., м.Бердичів, пл.Мистецька, 1, код ЄДРПОУ 03002136)
на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950)
- 6056,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.05.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи