61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
26.05.2025 Справа №905/519/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.
за заявою б/н від 12.05.2025 фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), м.Донецьк,
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи,
без виклику представників, -
19.05.2025 через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано заяву ОСОБА_1 б/н від 12.05.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, на підставі ст.ст.115-116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали заяви суд зазначає наступне.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлена виключна підсудність справ.
Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
За ч. 13 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Вказані норми кореспондуються з положеннями ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для справ про банкрутство або неплатоспроможність.
При цьому, тлумачення ст. 30 Господарського процесуального кодексу України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі «Толстой-Милославський» (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.
З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення ч. 13 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності.
До заяви б/н від 12.05.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано довідку №3251-5000306176 від 10.09.2020 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи ОСОБА_1 , відповідно до якої, фактичним місцем проживання заявниці визначено: АДРЕСА_1 .
Означена адреса також вказана заявницею у якості адреси проживання у заяві б/н від 12.05.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, де зазначено, що родина боржника разом з боржником проживають за вказаною адресою.
Суд зазначає, що Кодексом України з процедур банкрутства не надано визначення поняттю «місце проживання фізичної особи», однак відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Також, поняття «місце проживання» визначено й в Законі України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», згідно якого місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
Крім того, у своєму роз'ясненні від 02.09.2022 Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Таким чином, фактичним місцем знаходження та зареєстрованим місцем проживання заявниці як внутрішньо переміщеної особи є місто Ірпінь Київської області.
Беручи до уваги наведене, справа №905/519/25 за заявою б/н від 12.05.2025 фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, є підсудною Господарському суду Київської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про необхідність передачі матеріалів заяви б/н від 12.05.2025 фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за підсудністю до Господарського суду Київської області (01000, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16).
Керуючись ст. ст. 2, 8, 115 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 20, 30, 31, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву б/н від 12.05.2025 фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами передати за підсудністю до Господарського суду Київської області (01000, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16).
2.Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, протягом десяти днів з дня її складення.
3.Дата складання та підписання ухвали 26.05.2025.
Суддя О.В. Кротінова