вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.05.2025м. ДніпроСправа № 910/15355/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", м. Київ
про стягнення 7478,38 грн
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" неустойки у подвійному розмірі орендної плати за час прострочення зобов'язання щодо повернення майна за договором оренди нерухомого майна № ПР/ВЧД-16-2019-001/НКМ-дч від 24.07.2019 у розмірі 7478,38 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 судом відкрито провадження у справі № 910/16062/24; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
03.01.2025 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 8.6. договору відповідачем за період з 24.07.2024 по 31.08.2024 сплачено за договором неустойку у подвійному розмірі орендної плати на загальну суму 135 946,98 грн (27 886,56 грн + 108 060,42 грн). Відповідач зазначає, що за період з 24.07.2024 по 31.07.2024 (8 днів) позивачем нараховано неустойку у розмірі 29 280,88 грн, що складається з: 27 886,56 грн (неустойка) + 1394,32 грн (неустойка з урахуванням збільшення орендної плати щороку на 5% на підставі п. 3.3. договору). За період з 01.08.2024 по 31.08.2024 позивачем нараховано неустойку у розмірі 114 144,48 грн, що складається з: 2 * 54 030,36 грн (орендна плата за останній місяць оренди) * 5 % (збільшення орендної плати щороку на підставі п. 3.3. договору) * 100,6 % (індекс інфляції на підставі п. 3.2. договору). У вищевикладених розрахунках вбачається, що позивач при розрахунку неустойки після припинення строку дії договору помилково застосовує п. 3.2. (орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць) та п. 3.3. (орендна плата щороку автоматично збільшується на 5% від ставок що діяли за попередній рік оренди через рік з дати укладення договору) договору. До правовідносин сторін з питань відповідальності орендаря за невиконання обов'язку з повернення об'єкта оренди після припинення договору, підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, а не положення договору оренди, чинність умов якого припинена із закінченням строку, на який його було укладено. За таких обставин п. 3.2. та 3.3. договору щодо коригування орендної плати на індекс інфляції та збільшення орендної плати щороку на 5% для обрахунку орендної плати за базовий місяць, який має бути взятий для обрахунку неустойки, після припинення строку дії договору не застосовуються. Зважаючи на те, що правовідносини сторін за договором оренди майна у разі (після) припинення договору не можуть бути врегульовані іншим чином, ніж визначено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, помилкове застосування позивачем п. 3.2. та 3.3. договору для обрахунку неустойки після припинення строку дії договору, сплату ТОВ «Лемтранс» неустойки у подвійному розмірі орендної плати за період з 24.07.2024 року по 31.08.2024 року на загальну суму 135 946,98 грн, відповідач вважає, що позовні вимоги АТ «Укрзалізниця» до ТОВ «Лемтранс» про стягнення неустойки за період з 24.07.2024 по 31.08.2024 у розмірі 7478,38 грн, є необґрунтованими. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
10.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
14.01.2025 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 передано справу № 910/15355/24 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення 7478,38 грн за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
25.03.2025 справа № 910/16062/24 надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025 справу № 910/16062/24 передано судді Мілєвій Ірині Вікторівні.
Суд ухвалою від 26.03.2025 прийняв справу № 910/16062/24 до свого провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
24.07.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № ПР/ВЧД-16-2019-001/НКМ-дч (далі - договір).
На умовах та в порядку, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 416,9 кв. м, а саме: частину будівлі адміністративного корпусу (приміщення першого поверху (№ 1-2 - 1-15) площею 189,8 кв. м та підвалу (№ 1-32 - 1-39, IV) площею 227,1 кв. м) структурного підрозділу «Вагонне депо Кам'янське регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», розташовану у м. Кам'янське Дніпропетровської області за адресою: вул. Енергетиків, 28 б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1593940312245, триповерхового будинку загальною площею 898,7 кв. м (далі - майно), в тому числі коефіцієнт загальних площ 46,4 % згідно з планом за поверхами, відповідно до викопіювання з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору (п. 1.1. договору).
Майно належить орендодавцю на праві власності (п. 1.2. договору).
Передача орендареві майна в користування здійснюється на підставі акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря, складеного згідно з формою, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1). Майно вважається переданим орендодавцем орендарю з дати підписання Акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (у разі наявності). При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання акту приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря (п. 2.1. договору).
Орендар не пізніше останнього дня строку дії цього договору зобов'язаний повернути, а орендодавець прийняти майно за актом приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця, що складається сторонами відповідно до форми (додатку 2 до цього договору). Майно має бути повернуто з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від майна без нанесення шкоди цьому майну, в стані не гіршому, ніж на момент прийняття майна в оренду за актом приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря, з урахуванням його нормального зносу. У випадку погіршення стану майна понад нормальний знос або його знищення орендар повинен за вибором орендодавця відновити майно до відповідного стану або відшкодувати орендодавцю вартість пошкодженого або знищеного майна з вини орендаря (п. 2.4. договору).
Майно вважається повернутим орендодавцю з дати підписання акту приймання передачі майна від орендаря до орендодавця уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (у разі наявності) (додаток 2) (п. 2.5. договору).
Розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону) і становить за 1 (один) календарний місяць користування 1 кв.м. майна 64,15 грн, крім того ПДВ - 12,83 грн, а всього з ПДВ - 76,98 грн (п. 3.1. договору).
Загальний розмір орендної плати за 1 (один) календарний місяць користування майном становить 26 744,00 грн, крім того ПДВ - 5348,80 грн, а всього з ПДВ - 32 092,80 грн (надалі орендна плата). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2. договору).
Орендна плата щороку автоматично збільшується на 5 % від ставок, що діяли за попередній рік оренди через рік з дати укладення договору. При цьому сторони погодилися, що така зміна розміру орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору (п. 3.3. договору).
Орендна плата нараховується, починаючи з дати передачі майна за актом приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря, та сплачується орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється розрахунок. Невиставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором (п. 3.4. договору).
Нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування майном (п. 3.6. договору).
У разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення майна за актом приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити орендодавцю заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції (п. 3.10. договору).
Орендодавець має право отримувати орендну плату у порядку, передбаченому цим договором (п. 6.1.1. договору).
Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені договором (п. 7.1.3. договору).
У разі невиконання обов'язку щодо повернення майна орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати за час прострочення зобов'язання щодо повернення (п. 8.6. договору).
Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін з 24.07.2019 і діє до 23.07.2024 включно та до повного виконання зобов'язань у частити здійснення розрахунків (п. 11.1. договору).
У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов не менше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 11.10. договору).
Усі зміни та доповнення до цього договору оформляються додатковими договорами, які підлягають нотаріальному посвідченню, окрім випадків, зазначених у договорі (п. 14.3. договору).
24.07.2019 сторони підписали акт приймання-передачі майна (а.с. 11), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 416,9 кв. м, а саме: частину будівлі адміністративного корпусу (приміщення першого поверху (№ 1-2 - 1-15) площею 189,8 кв. м та підвалу (№ 1-32 - 1-39, IV) площею 227,1 кв. м) за адресою: м. Кам'янське, Дніпропетровської області, вул. Енергетиків, 28 б.
08.07.2024 позивач направив відповідачу лист № 577 від 08.07.2024 (а.с. 15), в якому зазначив, що листом № ВЧДЕ-16 Придн-4/52 від 20.06.2024 відповідача було повідомлено про припинення договорів оренди до завершення терміну їх дії та зазначено про необхідність повернення орендованого майна до 23.07.2024. На виконання п. 11.10. та п. 11.8. договору оренди цим листом позивач підтвердив намір не продовжувати договірні відносини по договору.
В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаного листа позивач надав до суду копії опису вкладення, накладної Укрпошти та фіскального чеку (а.с. 15-16).
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору майно не повернув.
23.07.2024 уповноваженими представника позивача складено акт № 1 про неявку орендаря для підписання актів приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця за договорами оренди нерухомого майна від 24.07.2019 № ПР/ВЧД-16-2019-001/НКМ-дч, ПР/ВЧД-16-2019-002/НКМ-дч, ПР/ВЧД-16-2019-003/НКМ-дч, ПР/ВЧД-16-2019-004/НКМ-дч, ПР/ВЧД-16-2019-005/НКМ-дч, ПР/ВЧД-16-2019-006/НКМ-дч, ПР/ВЧД-16-2019-007/НКМ-дч (а.с. 17).
Відповідно до п. 8.6. договору у разі невиконання обов'язку щодо повернення майна орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати за час прострочення зобов'язання щодо повернення.
Позивач направив відповідачу претензію № В Придн-02/2502 від 30.08.2024 (а.с. 29), в якій зазначив, що відповідно до п. 3.3. договору у відповідача виникла заборгованість щодо сплати неустойки у розмірі подвійної плати за період з 24.07.2024 по 31.07.2024 у розмірі 1394,32 грн, яку позивач вимагав сплатити.
Відповідач листом № 360-В від 07.10.2024 (а.с. 34) повідомив позивача, що претензія № ВПридн-02/2424 від 19.08.2024 щодо сплати неустойки за період з 24.07.2024 по 31.07.2024 у розмірі 27 886,56 грн задоволена ТОВ «Лемтранс». В той же час АТ «Укрзалізниця» звернулося з вимогою щодо сплати неустойки з урахуванням п. 3.3. договору, тобто здійснивши розрахунок неустойки на підставі збільшеної орендної плати на 5% після припинення строку дії договору. До правовідносин сторін з питань відповідальності орендаря за невиконання обов'язку з повернення об'єкта оренди після припинення договору підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, а не положення договору оренди, чинність умов якого припинена із закінчення строку на який його було укладено. В такому випадку, неустойка розраховується на підставі орендної плати за останній місяць дії договору оренди. Застосування п. 3.3. договору щодо збільшення орендної плати на 5% для розрахунку неустойки після припинення строку дії договору є необґрунтованим.
Позивач направив відповідачу претензію № В Придн-04/10 від 17.09.2024 (а.с. 32), в якій зазначив, що у відповідача виникла заборгованість щодо сплати неустойки у розмірі подвійної плати за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 у розмірі 114 144,48 грн, яку позивач вимагав сплатити.
Відповідач у відповідь на претензію № В Придн-04/10 від 17.09.2024 листом № 382-В від 14.10.2024 (а.с. 35) повідомив позивача, що не погоджується з вказаним у претензії розміром неустойки 114 144,48 грн, та зазначив, що розрахунок розміру неустойки здійснюється без урахування ПДВ, оскільки згідно вимог податкового законодавства штрафні санкції не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Тому для обрахунку розміру орендної плати за базовий місяць, який має бути взятий для обрахунку неустойки, включається розмір орендної плати за останній місяць оренди без ПДВ. При цьому, п. 3.2. та 3.3. договору щодо коригування орендної плані на індекс інфляції та збільшення орендної плати щороку на 5%, для обрахунку орендної плати за базовий місяць, який має бути взятий для обрахунку неустойки, після припинення строку дії договору не застосовуються. Таким чином, ТОВ «Лемтранс» задовольняє частково претензію на суму 108 060,42 грн.
Позивач зазначає, що з 24.07.2024 строк дії договору закінчений, втім, станом на теперішній час орендоване майно орендарем орендодавцю не поверталось. Так, за період з 24.07.2024 по 31.07.2024 позивачем було нараховано неустойку у розмірі 29 280,88 грн, з яких відповідачем сплачено 27 886,56 грн (несплачений залишок 1394,32 грн), та за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 позивачем нараховано неустойку у розмірі 114 144,48 грн, з яких відповідачем сплачено 108 060,42 грн (несплачений залишок 6084,06 грн).
Враховуючи часткове виконання орендарем свого зобов'язання по сплаті неустойки, передбаченої п. 8.6 договору, позивач вважає, що відповідач повинен доплатити неустойку за період з 24.07.2024 по 31.08.2024 у загальному розмірі 7478,38 грн без ПДВ.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).
Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України).
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України).
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України).
Отже, виходячи із змісту ч.1 ст. 759 та ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
08.07.2024 позивач направив відповідачу лист № 577 від 08.07.2024 (а.с. 15), в якому зазначив, що листом № ВЧДЕ-16 Придн-4/52 від 20.06.2024 відповідача було повідомлено про припинення договорів оренди до завершення терміну їх дії та зазначено про необхідність повернення орендованого майна до 23.07.2024. На виконання п. 11.10. та п. 11.8. договору оренди, цим листом позивач підтвердив намір не продовжувати договірні відносини по договору, а також повідомив відповідача про необхідність повернення орендованого майна.
Наведене відповідачем не заперечується.
Таким чином, з урахуванням п. 11.1 договору, договір оренди нерухомого майна № ПР/ВЧД-16-2019-001/НКМ-дч від 24.07.2019 є припиненим з 24.07.2024.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.
Як вказано вище, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, відповідач після закінчення строку дії договору (23.07.2024) не повернув орендоване майно позивачу.
Доказів вжиття ним заходів щодо своєчасного повернення об'єкта з оренди після закінченням строку договору, а саме: у спірний період з 24.07.2024 по 31.08.2024, чи вчинення позивачем перешкод у його поверненні, суду відповідач не надав.
Відповідачем не доведено відсутність своєї вини в порушенні зобов'язань орендаря негайно повернути орендодавцю майно, яке є предметом оренди, після закінчення строку дії відповідного договору оренди.
Отже, відсутні підстави для звільнення відповідача від цивільно-правової відповідальності за таке порушення.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що неповернення об'єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії договору, а саме: у період з 24.07.2024 по 31.08.2024 відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), а тому існують усі правові підстави для застосування до відповідача відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойки, розрахованої за безпідставне користування спірним об'єктом оренди після закінчення строку дії договору.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Вказані вимоги закону кореспондуються з положеннями п. 8.6 договору, в якому сторони погодили, що у разі невиконання обов'язку щодо повернення майна орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати за час прострочення зобов'язання щодо повернення.
Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Відтак, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим, вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Отже, положення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 Цивільного кодексу України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (ст. 6 Цивільного кодексу України).
З викладеного вбачається, що обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі.
Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.
Тому, яким би способом у договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов'язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено ч. 2 ст. 785 Цивільний кодекс України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов'язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).
З матеріалів справи вбачається, що при розрахунку неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період з 24.07.2024 по 31.08.2024 позивачем застосовано 5% збільшення орендної плати щороку на підставі п. 3.3. договору, а також застосовано індекс інфляції на підставі п. 3.2. договору.
В той же час, застосування положень п. 3.2 та 3.3 договору під час розрахунку неустойки за період з 24.07.2024 по 31.08.2024, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки договір є припиненим 23.07.2024, а вказані положення договору регулюють відносини правомірного користування річчю. При цьому, як було зазначено вище, відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Судом встановлено, що неустойка, яка підлягала сплаті за період неправомірного користування майном у період з 24.07.2024 по 31.08.2024 відповідно до вимог ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України була у повному обсязі сплачена відповідачем до моменту звернення позивача із даним позовом до суду.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у подвійному розмірі орендної плати за час прострочення зобов'язання щодо повернення майна за договором оренди нерухомого майна № ПР/ВЧД-16-2019-001/НКМ-дч від 24.07.2019 у розмірі 7478,38 грн є недоведеними, необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 26.05.2025
Суддя І.В. Мілєва