вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.05.2025м. ДніпроСправа № 904/974/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.
та представників:
від позивача: Нестерова І.Г. - адвокат;
від відповідача: Козак Т.В. - адвокат
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
про стягнення 66 264,35 грн.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 3% річних у сумі 19712,77 грн та інфляційних втрат у сумі 46551,58 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати послуг за вересень 2024 року за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0534-02041-ПП від 01.01.2024.
Ухвалою суду від 27.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 15.04.2025 об 11:00 год у приміщенні господарського суду.
Ухвалою суду від 15.04.2025 у судовому засіданні оголошена перерва до 14:15 год 01.05.2025.
Від позивача 29.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшли письмові пояснення стосовно суми основного боргу та розрахунку заявлених до стягнення позовних вимог у цій справі.
Так, позивач зазначив, що зобов'язання відповідача зі сплати позивачу заборгованості в сумі 25724889,44 грн за отримані у вересні 2024 року послуги за договором з передачі електричної енергії № 0534-02041-ПП від 01.01.2024 підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2025 у справі № 904/5446/24 та повторного доведення не потребує.
Відповідач своїм правом подання відзиву на позов у встановлений судом строк не скористався, хоча таку можливість мав.
У судовому засіданні 01.05.2025 представник відповідача адвокат Козак Т.В. подала письмове клопотання з документальним обгрунтуванням про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців й просила прийняти судове рішення щодо цього в межах справи, що розглядається.
Клопотання про відстрочку виконання судового рішення обґрунтоване тим, що під час виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором мали місце виняткові обставини, які утворилися не внаслідок його власної господарської діяльності та недбалого, нераціонального господарювання, а в силу об'єктивних, незалежних від відповідача обставин, пов'язаних, зокрема, з військовою агресією РФ проти України, передбачити чи попередити які відповідач не в змозі, адже їх виникнення не залежало від волі останнього.
Також відповідач зазначає, що станом на 01.03.2023 дебіторська заборгованість клієнтів відповідача становить 707067196,59 грн, що підтверджується довідкою АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" від 14.03.2025.
Станом на 01.04.2025 на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби та у приватних виконавців щодо боржників (юридичних та фізичних осіб) на користь АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" знаходиться виконавчих документів про стягнення загальної суми 321613649,62 грн.
Станом на 01.04.2025 АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" є кредитором у справах про банкрутство боржників із заявленими та визнаними судом грошовими вимогами на загальну суму 148691920,39 грн.
Сума невиконаних грошових зобов'язань перед АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" за виконавчими провадженнями та у справах про банкрутство станом на 01.04.2025 становить 470305570,01 грн.
Відтак головною причиною порушення АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" умов договору щодо здійснення своєчасних розрахунків із позивачем є несвоєчасні розрахунки клієнтів відповідача за отримані послуги з розподілу електричної енергії.
Окремо відповідач звертає увагу на падіння у 2022, 2023 та 2024 роках порівняно з 2021 роком показників своєї основної господарської діяльності - обсягу розподіленої електроенергії споживача. За даними відповідача АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" порівняно з 2021 роком у 2022 році Товариство отримало дохід від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії на 35,92% менше, у 2023 році дохід зменшився на 36,15%, а у 2024 році дохід зменшився на 30,48%. На підтвердження цього відповідачем до клопотання додано довідку про обсяги розподіленої електроенергії.
Відповідач повідомляє, що додатковим джерелом погашення заборгованості після відстрочки виконання судового рішення у цій справі стануть кошти, які будуть стягнуті з боржників АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" в судовому порядку.
За твердженням відповідача в господарських судах розглядаються справи про стягнення з юридичних осіб на користь АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" заборгованості на загальну суму 23923435,57 грн, а в судах загальних судах розглядаються справи про стягнення з фізичних осіб заборгованості на загальну суму 19169761,62 грн.
Стягнуті грошові кошти відповідач планує перераховувати позивачу на погашення заборгованості за рішенням суду у справі № 904/974/25.
Відповідач наголошує на тому, що поки він оплачував послуги позивача, які були предметом розгляду справ №№ 904/5446/24, 904/3480/24, 904/5728/24, у нього утворилася заборгованість за більш пізні періоди, що стало предметом позову у п'яти інших справах, які знаходяться в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області.
Отримання ж відстрочки у справі № 904/974/25, як запевняє відповідач, надасть АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" можливість вчасно розрахуватися з ПрАТ "НЕК "Укренерго" за отримані послуги і не накопичувати заборгованість та, відповідно, уникнути додаткових витрат з оплати інфляційних втрат та 3% річних, а також судових витрат.
Представник позивача заявила про бажання ознайомитися з указаним клопотанням для підготовки своєї правової позиції, що відповідно до ухвали суду від 01.05.2025 стало підставою для оголошення перерви в судовому засіданні до 13.05.2025.
Від позивача 12.05.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшли заперечення щодо задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення суду у справі № 904/974/25, в яких позивач зазначає, що наведені відповідачем обставини та надані докази не підтверджують неможливість виконання рішення суду у цій справі, і навіть не відображають поточний фінансовий стан: відповідачем не подано до суду жодних доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності (довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, довідки про відсутність майна у власності тощо).
Позивач наголошує на тому, що при вирішенні питання про надання відстрочки необхідно врахувати, що спір у цій справі виник саме з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідних платежів. Поряд з цим тяжка економічна ситуація в країні, яка спричинена військовою агресією, носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Як позивач, так і відповідач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. При цьому господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій. Суб'єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення/не вчинення таких дій. Позивач не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.
Також позивач указує на те, що відповідачем не надано жодних доказів ймовірного погашення останнім заборгованості в майбутньому.
Тому позивач стверджує, що відповідачем не надано суду беззаперечних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду, а саме доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.
Відтак позивач вважає, що надання відстрочки виконання рішення суду буде порушувати принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суперечитиме положенням чинного законодавства, які визначають обов'язковість виконання судових рішень протягом розумних строків, у зв'язку з чим просить відмовити в клопотанні відповідача про відстрочення рішення суду у справі № 904/974/25.
Під час судового розгляду справи представники сторін надали пояснення по суті спору.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
За наслідком судового засідання 13.05.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго", оператор системи передачі, ОСП, позивач) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ДП "НЕК "Укренерго") відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України, пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, пункту 3.2 Статуту НЕК "Укренерго" (публічно доступний за адресою https://ua.energy/wp-content/uploads/2021/09/Statut-Minenergo-202 l-l.pdf).
НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За змістом пункту 10 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі (ч. 4 ст. 33 Закону "Про ринок електричної енергії").
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП "Про затвердження Кодексу системи передачі" від 14.03.2018 № 309 (далі - КСП) послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються ОСП на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, установлених законодавством та цим Кодексом. Послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом. Типові форми договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та про надання послуг з передачі електричної енергії наведені в додатках 5 та 6 до цього Кодексу відповідно.
Згідно з наявним у матеріалах справи повідомленням НЕК "Укренерго" про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 01/59831 від 08.11.2023 (а.с. 144 том 1) Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - AT "ДТЕК Дніпровські електромережі", користувач системи передачі, користувач, відповідач) приєднано до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії (далі - договір); ідентифікатор договору № 0534-02041-ПП, дата акцептування - 01.01.2024.
Зазначений договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та розміщений на офіційному вебсайті НЕК "Укренерго" за мережевим посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykivrynku/dogovory/.
За змістом повідомлення № 01/59831 від 08.11.2023 з моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку, встановленому Кодексом системи передачі, користувач набуває всіх прав та зобов'язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, КСП та чинним законодавством України.
Також користувача проінформовано, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 04.06.2019 № 0534-02041 припиняє свою дію днем, що передує даті акцепту, зазначеній у цьому повідомленні, а саме 31.12.2023 та продовжує діяти в частині регулювання відносин щодо коригування обсягів та вартості наданих послуг, що виникли в період дії цього договору, заборгованості/переплати за цим договором з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, щодо нарахування штрафів, пені, неустойки.
Відповідно до пункту 1.3 договору цей договір встановлює права та обов'язки ОСП та користувача за всіма видами його діяльності на ринку електричної енергії.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору. Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.
Розділом 4 договору визначені умови щодо його ціни та вартості.
Так, за умовами пункту 4.1 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/.
Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті в євро/МВт*год. Крім цього, ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному вебсайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/МВт*год не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у випадку її затвердження. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, за розрахунковий період надання послуги.
Ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік (п. 4.3 договору).
Пунктом 5.1 договору визначено, що для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги.
Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу XI КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КСП.
Розділом 6 договору погоджений порядок розрахунків, згідно з пунктом 6.1 якого розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно з такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду. У разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня введення в дію відповідного тарифу, згідно з рішенням НКРЕКП про зміну тарифу.
Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеного законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань у минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі послуги, акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем (п. 6.4 договору).
Відповідно до пункту 6.5 договору в разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в акті коригування.
За змістом пункту 10.3 договору електронний документ, який направляється стороною на виконання цього договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання цього договору (у тому числі акт приймання-передачі послуги або акт коригування до акта приймання-передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежноі від форми документа) (п. 10.4 договору).
Згідно з пунктом 10.5 договору для забезпечення електронного документообігу сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.
При підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством (п. 10.6 договору).
Відповідно до пункту 10.7 договору сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, є такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).
На виконання умов договору позивач у вересні 2024 року надав відповідачу послугу з передачі електричної енергії в обсязі 45801,589 МВт*год на суму 29051215,08 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі Послуги № ПРА-0005824 за вересень 2024 року від 30.09.2024 (а.с. 101, 166 том 1).
Позивачем відповідачу на оплату послуги за вересень 2024 року були виставлені рахунки-фактури:
№ ПР-0021648/0534-02041-ПП від 15.09.2024 на суму 8961228,42 грн (а.с. 162 том 1), термін оплати рахунка - 18.09.2024;
№ ПР-0022150/0534-02041-ПП від 25.09.2024 на суму 9560406,70 грн (а.с. 163 том 1), термін оплати рахунка - 28.09.2024;
№ ПР-0022653/0534-02041-ПП від 05.10.2024 на суму 9775389,01 грн (а.с. 164 том 1), термін оплати рахунка - 08.10.2024;
№ ПР-0023152/0534-02041-ПП від 11.10.2024 на суму 29051215,08 грн (а.с. 165 том 1), термін оплати рахунка - 15.10.2024.
Однак відповідач розрахунків за послугу в указаному періоді відповідно до умов договору не виконав, внаслідок чого у нього станом на 10.12.2024 утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 25041320,03 грн.
Зазначена обставина встановлена Господарським судом Дніпропетровської області під час розгляду справи № 904/5446/24 та не заперечується сторонами у цій справі, що в силу припису частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України не вимагає її доведення на загальних підставах.
У процесі судового провадження у справі № 904/5446/24 відповідач платіжними інструкціями № 3744608 від 28.11.2024 на суму 16883186,05 грн, № 3744609 від 28.11.2024 на суму 3908191,41 грн, № 3771251 від 18.12.2024 на суму 5000000,00 грн та № 3788959 від 30.12.2024 на суму 2875522,75 грн здійснив повне погашення основного боргу в сумі 25041320,03 грн (а.с. 170-171 том 1).
З огляду на наведене рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справи №904/5446/24 частково задоволено позовні вимоги НЕК "Укренерго" до АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення основного боргу в сумі 25041320,03 грн, 3% річних у сумі 160647,54 грн та інфляційних втрат в сумі 522921,87 грн. З відповідача на користь позивача стягнуто 3% річних у сумі 160647,54 грн (за період з 19.09.2024 по 10.12.2024), інфляційні втрати в сумі 522921,87 грн (за період з жовтня по листопад 2024 року), а в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 25041320,03 грн - провадження у справі № 904/5446/24 закрито. Виконання рішення суду в частині присуджених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат відстрочено до 03.04.2026 (а.с. 133-137 том 1).
Тож причиною виникнення спору в цій справі є порушення строку виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати послуги з передачі електричної енергії, наданої позивачем у вересні 2024 року, яке мало місце після 10.12.2024.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з наявністю/відсутністю підстав для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України, внаслідок неналежного виконання ним зобов'язання щодо оплати послуги з передачі електричної енергії, наданої позивачем у вересні 2024 року.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджуються факти належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання відповідачу у вересні 2024 року послуги з передачі електричної енергії на суму 29051215,08 грн та неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати цієї послуги на умовах, визначених договором.
Тож у відповідача, з урахуванням здійснених ним часткових розрахунків, станом на 10.12.2024 була наявна заборгованість у сумі 25041320,03 грн, у рахунок якої ним у подальшому було сплачено 5000000,00 грн платіжною інструкцією № 3771251 від 18.12.2024 та 2875522,75 грн платіжною інструкцією № 3788959 від 30.12.2024. Відтак у період з 18.12.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становила 20041320,03 грн (25041320,03 - 5000000,00 = 20041320,03), а з 30.12.2024 - 17165797,28 грн (20041320,03 - 2875522,75 = 17165797,28).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов'язань щодо оплати послуги з передачі електричної енергії, наданої йому у вересні 2024 року, позивач заявив до стягнення 66264,35 грн, з яких 3% річних у сумі 19712,77 грн та інфляційні втрати у сумі 46551,58 грн.
Відповідач заперечень щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат і порядку їх нарахування не висловив, їх контррозрахунку не надав.
Дослідженням наданого позивачем розрахунку позовних вимог, який за його назвою і змістом є розрахунком 3% річних, судом установлено, що обидві заявлені до стягнення суми - 19712,77 грн і 46551,58 грн фактично є 3% річних, розрахунок яких здійснено позивачем за загальний період з 18.12.2024 по 31.01.2025 із заборгованості в сумі 20041320,03 грн (з 18.12.2024 по 29.12.2024) та із заборгованості в сумі 17165797,28 грн (з 30.12.2024 по 31.01.2025) з урахуванням здійсненого 30.12.2024 платежу на суму 2875522,75 грн.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що в її прохальній частині позивачем допущено описку при формулюванні способу захисту, внаслідок якої замість загальної суми 3% річних у сумі 66264,35 грн указано 3% річних у сумі 19712,77 грн та інфляційні втрати у сумі 46551,58 грн, що разом становить 66264,35 грн.
Проте невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/8703/21). Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства (стаття 2 ГПК України).
За результатом здійсненої перевірки розрахунку 3% річних у загальній сумі 66264,35 грн за визначений позивачем період з 18.12.2024 по 31.01.2025 арифметичних помилок не виявлено.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 66264,35 грн, що є річними у розмірі 3%, є законними та обґрунтованими.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду у цій справі, суд враховує таке.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною першою статті 326 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Зазначена Конвенція є головним нормативним актом в сучасній європейській системі захисту прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених у пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов'язком держави.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відтак відстрочка виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
За змістом частини третьої статті 331 цього Кодексу підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо обставин, наведених відповідачем в обґрунтування підстав для надання йому відстрочки виконання судового рішення, суд зауважує, що за змістом частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, здійснюється на підставі доказів.
Відповідно до частини першої статті 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Обґрунтовуючи подане клопотання про відстрочення виконання судового рішення, відповідач надав, зокрема, довідку про дебіторську заборгованість, згідно з якою станом на 01.03.2025 заборгованість споживачів перед АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" становить 707067196,59 грн.
Утім даний документ жодним чином не відображає фінансовий стан підприємства, який би свідчив про неможливість виконання відповідачем зобов'язання перед позивачем у сумі 66264,35 грн, що не є значною.
Безпідставне надання відстрочки у виконанні судового рішення без дотримання балансу інтересів позивача (стягувача) та відповідача (боржника) порушує основи судового рішення, позбавляє кредитора можливості у повній мірі захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, у зв'язку з чим воно не може вважатися законним і справедливим.
При цьому суд враховує, що відповідачу в межах справи № 904/5446/24 вже надано відстрочку виконання судового рішення про стягнення з нього сум 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за інший період прострочення у виконанні грошових зобов'язань щодо оплати послуги з передачі електричної енергії, наданої йому позивачем у вересні 2024 року.
За таких обставин правові підстави для надання відстрочки виконання судового рішення на цей час відсутні. Однак це не позбавляє відповідача повторно звернутися до суду з аналогічною заявою, обґрунтованою належними й допустимими доказами, чи то вирішити питання відстрочення/розстрочення сплати заборгованості безпосередньо з позивачем як на етапі виконавчого провадження, так і шляхом укладення з ним окремого договору.
Судовий збір у сумі 2422,40 грн покладається на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 231, 233, 236-238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення 66264,35 грн - задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (ідентифікаційний код 23359034; місцезнаходження: 49111, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 22) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ідентифікаційний код 00100227; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25) 3% річних у сумі 66264,35 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного Товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відстрочення виконання рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 26.05.2025.
Суддя І.І. Колісник