вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.05.2025м. ДніпроСправа № 904/5673/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши заяву Селянсько-фермерського господарства "Граніт" (Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Карабинівка) про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" (м. Київ)
до Селянсько-фермерського господарства "Граніт" (Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Карабинівка)
про стягнення штрафних санкцій
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Селянсько-фермерського господарства "Граніт" про стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 1829321,58грн, з яких: 1720001,92грн штрафу, 90991,77грн інфляційних втрат, 18327,89грн трьох відсотків річних. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" до Селянсько-фермерського господарства "Граніт" про стягнення 1720001,92грн штрафу, 90991,77грн інфляційних втрат, 18327,89грн трьох відсотків річних.
05.05.2025 представник відповідача подав до канцелярії суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" на користь Селянсько-фермерського господарства "Граніт" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36000,00грн. Також, відповідач просить розглянути наведену заяву без участі представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 прийнято зазначену заяву до розгляду в судовому засіданні на 15.05.2025.
В судове засідання 15.05.2025 сторони не забезпечили явку своїх представників, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Позивач свої заперечення проти заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу не надав.
В судовому засіданні 15.05.2025 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, господарський суд,-
21.01.2025 між Селянсько-фермерським господарством "Граніт" (далі - замовник, відповідач) та адвокатом Забродіною Оленою Валентинівною (далі - виконавець, адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги №21.01-1 (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що замовник доручає, а виконавець бере на зобов'язання надавати замовнику юридичні послуги консультаційно-представницького характеру, в тому числі, надання правничої допомоги в справі №904/5673/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" до Селянсько-фермерського господарства "Граніт" про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних, а замовник зобов'язується прийняти замовлені ним послуги та оплатити їх. Перелік послуг, які надаються виконавцем замовнику в ході розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/5673/24 у першій інстанції: 1. консультації, вивчення матеріалів та інформації, визначення правової позиції з інформуванням клієнта (у будь-якій спосіб в тому числі і телефоном) 2. збір документів (доказів) 3. підготовка та подання до суду заяв по суті (відзиву, заперечення) 4. підготовка та подання до суду заяв з процесуальних питань 5. супроводження відповідної справи №904/5673/24 в господарському суді першої інстанції (присутність адвоката в судових засіданнях).
Пунктом 4.1 договору визначено, що вартість послуг за договором складає 36000,00грн (тридцять шість тисяч), з яких 10000,00грн (десять тисяч) оплачується замовником протягом 15 банківських днів з моменту укладання договору або згідно пункту 4.3 даного договору. Ціна цього договору є фіксованою.
Приписами пункту 7.1 договору встановлено, що даний договір набирає сили з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2025.
30.04.2025 між сторонами договору підписано акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних) робіт на загальну суму 36000,00грн.
В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката відповідачем подано копії: акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних) робіт від 30.04.2025, договору про надання правничої допомоги №21.01-1 від 21.01.2025, рахунків на оплату №21/01-1 від 07.02.2025 на суму 10000,00грн, №21/01-2 від 05.03.2025 на суму 10000,00грн, №21/01-3 від 30.04.2025 на суму 16000,00грн, платіжних інструкцій №1344 від 10.02.2025 на суму 10000,00грн, №1374 від 07.03.2025 на суму 10000,00грн, №1486 від 02.05.2025 на суму 16000,00грн та детального опису (розрахунку) на суму 36000,00грн (а.с. 172-186 том 2).
Відповідач заявляє до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 36000,00грн.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які подані заявником, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву Селянсько-фермерського господарства "Граніт" з наступних підстав.
За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
В заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач просить стягнути 36000,00грн.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на оплату послуг позивач надав акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних) робіт від 30.04.2025 та детальний опис (розрахунок) на суму 36000,00грн (а.с. 182, 183 том 2).
Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
На підтвердження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до заяви додані (в копіях): акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних) робіт від 30.04.2025, договір про надання правничої допомоги №21.01-1 від 21.01.2025, рахунки на оплату №21/01-1 від 07.02.2025 на суму 10000,00грн, №21/01-2 від 05.03.2025 на суму 10000,00грн, №21/01-3 від 30.04.2025 на суму 16000,00грн, платіжні інструкції №1344 від 10.02.2025 на суму 10000,00грн, №1374 від 07.03.2025 на суму 10000,00грн, №1486 від 02.05.2025 на суму 16000,00грн та детальний опис (розрахунок) на суму 36000,00грн (а.с. 172-186 том 2).
Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані відповідачем до суду в межах передбаченого законом строку.
Здійснюючи аналіз заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також положення статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Оцінюючи розмір зазначених витрат у контексті критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, керуючись передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів та встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, враховуючи незначну складність справи, розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу в межах справи, що розглядається, суд вважає 10000,00грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 178, 233, 238, 239, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Заяву Селянсько-фермерського господарства "Граніт" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 16-А, ідентифікаційний код 20027449) на користь Селянсько-фермерського господарства "Граніт" (51471, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Карабинівка, вул. Чкалова, 1-Б, ідентифікаційний код 31936929) 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви Селянсько-фермерського господарства "Граніт" відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено: 26.05.2025.
Суддя В.О. Татарчук