Рішення від 15.05.2025 по справі 904/2003/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2025м. ДніпроСправа № 904/2003/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 45261177)

до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184)

про стягнення 4 271 677,25 гривень

Суддя Дичко В.О.

Секретар судового засідання Жукова К.Д.

Представники:

від позивача: Азаренков С.М., адвокат (довіреність № НТО 707143 від 16.01.2025)

від відповідача: Демченко А.Г, адвокат (довіреність № 2 від 31.12.2024)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про стягнення 4271677,25грн, у тому числі основної заборгованості в сумі 4 086 711,56 грн, пені в сумі 153503,61грн, інфляційних втрат у сумі 16 346,85 грн та 3% річних у сумі 15 115,23 гривень.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» не виконало умови типового договору № 0942039І54ВТ016 від 01.10.2023 розподілу природного газу щодо своєчасної оплати наданих послуг з розподілу природного газу впродовж січня - лютого 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/2003/25 та призначено підготовче засідання на 15.05.2025 о 12:30 год.

08 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшла заява, в якій Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» вказує, що основна заборгованість за договором №0942039I54ВТ016 від 01.10.2023 розподілу природного газу становить 4 086 711,56 гривень. Зауважує, що інфляційні втрати, 3% річних та пеня розраховані правильно. Відповідач просить суд врахувати клопотання про визнання позову Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» та повернути позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при подання позову.

У підготовчому засіданні 15.05.2025 представник відповідача, присутній у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, підтримав подану заяву про визнання позову в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», присутній 15.05.2025 у залі суду, не заперечував проти заяви Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про визнання позову.

У порядку абз. 1 ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування в даній справі є встановлення обставин укладення договору розподілу природного газу, строк його дії, порядок розрахунків, наявність/відсутність заборгованості споживача.

01 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - оператор ГРМ) та Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - споживач) укладено типовий договір № 0942039I54ВТ016 розподілу природного газу (а.с. 11-16, далі - Договір) шляхом підписання споживачем заяви-приєднання № 0942039I54ВТ016 від 01.10.2023 (а.с. 14).

Згідно з пунктом 1.1 Договору цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

На підставі пункту 1.2 Договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30 вересня 2015року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Згідно з пунктом 1.3 Договору цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до пункту 2.1 Договору за цим Договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно з пунктом 6.1 Договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 6.2 Договору тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність, виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 6.3 Договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно з пунктом 6.4 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.6 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунка із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно з абзацами 3, 4 пункту 6.6 Договору оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

На підставі пункту 6.8 Договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7.2 Договору оператор ГРМ має право отримувати від споживача оплату за цим Договором.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7.4 Договору споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

На підставі пункту 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 11.4 Договору у разі недосягнення між споживачем та оператором ГРМ згоди, спірні питання вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством, у тому числі в судовому порядку.

Згідно з пунктом 12.1 Договору цей Договір укладається на невизначений строк.

На підставі абзацу 3 пункту 5 глави 3 розділу І Кодексу газорозподільних систем взаємовідносини, пов'язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через газорозподільну систему (далі - ГРМ), включаючи забезпечення оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов'язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Згідно з абзацом 1 пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно з пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1777 для клієнтів Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» затверджено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Згідно з Кодексом газорозподільних систем та актом № 21279 від 30.09.2024 приймання - передачі природного газу (а.с. 17) величина замовленої потужності для всіх об'єктів споживача на 2025 рік установлена та погоджена сторонами в обсязі 16 217 109,38 м3, місячна замовлена потужність дорівнює 1 351 425,78 м3.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату, що надсилались засобами поштового зв'язку на адресу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (а.с. 23-31):

- рахунок на оплату (розподіл газу) № 15364 від 03.12.2024 на січень 2025 року на суму 2 043 355,78 грн (з ПДВ);

- рахунок на оплату (розподіл газу) № 417 від 03.01.2025 на лютий 2025 року на суму 2 043 355,78 грн (з ПДВ).

У період з січня до лютого 2025 року оператор ГРМ виконав свої договірні зобов'язання в повному обсязі і надав послуги з розподілу природного газу на загальну суму 4 086 711,56 грн, що підтверджується актами про надані послуги з розподілу природного газу (а.с. 18-19), які підписані сторонами без зауважень:

- № 28074 від 31.01.2025 на суму 2 043 355,78 грн (з ПДВ);

- № 30152 від 28.02.2025 на суму 2 043 355,78 грн (з ПДВ).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» зазначає, що, оскільки відповідачем не сплачено за послуги з розподілу природного газу за січень - лютий 2025 року, позивач звертався до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» з вимогами про сплату заборгованості № ДнпФ/100/16.3-ВИХ-1230-25 від 11.02.2025 (а.с. 32-34) та № ДнпФ/100/16.3-ВИХ-2054-25 від 11.03.2025 (а.с. 35-37).

Відповіді на вказані вимоги в матеріалах справи відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» повідомляє, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною виникнення спору та звернення з позовом до суду.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов'язаннями, тому на підставі ч. 2 ст. 4, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом установлено, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 «Послуги. Загальні положення» Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» щодо обсягів, строків, вартості та якості наданих послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано умов Договору в частині виконання його зобов'язань

Ураховуючи вказаний вид договору, вбачається, що він є оплатним, тобто обов'язку виконавця за договором надати послуги відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цих послуг.

Як убачається з умов Договору, строки оплати за надані послуги з розподілу природного газу, є такими, що настали.

Доказів оплати основної заборгованості в сумі 4 086 711,56 грн відповідач до суду не надав. Зазначив, що визнає наявну за Договором заборгованість у сумі 4 086 711,56 гривень.

З урахуванням вищевикладеного, позовна вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 4 086 711,56 грн підлягає задоволенню.

Крім основної заборгованості, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» нарахувало та заявило до стягнення пеню в сумі 153 503,61 грн, інфляційні втрати в сумі 16 346,85 грн та 3% річних у сумі 15 115,23 гривень.

З приводу нарахування пені суд указує наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з абзацами 1, 3 пункту 8.2 Договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення виконання зобов'язань згідно з абзацами 1, 3 пункту 8.2 Договору позивач нарахував пеню в сумі 153 503,61 грн за загальний період з 11.02.2025 до 10.04.2025 року.

Перевіркою судом правильності розрахунку пені арифметичних помилок не виявлено, тому позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 153 503,61 гривень.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Аналогічні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 646/14523/15-ц та № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

За змістом статей 509, 524, 533 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.

Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

За наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Указана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Перевіркою судом правильності розрахунків інфляційних втрат та 3% річних арифметичних помилок не виявлено, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 16 346,85 грн та 3% річних у сумі 15 115,23 грн підлягають задоволенню.

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» зазначає, що інфляційні втрати, 3% річних та пеня позивачем розраховані правильно.

У підготовчому засіданні 15.05.2025 представник відповідача, присутній у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, підтримав подану заяву про визнання позову в повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

На підставі ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Заяву про визнання позову підписано представницею відповідача, адвокатом Костіковою Євгенією Валеріївною, яка діє на підставі довіреності № 1 від 31.12.2024 (а.с. 67), згідно з якою для виконання цієї довіреності надається право, зокрема, підписувати від імені КПТМ «Криворіжепломережа» позовні заяви, відзиви, відповіді на відзиви, заперечення, пояснення, заяви, клопотання, користуватися усіма наданими законодавством України позивачу, відповідачу та третій особі, заявнику, боржнику правами, у тому числі з правом заявляти клопотання, повної чи часткової відмови від позовних вимог та визнання позову.

У підготовчому засіданні 15.05.2025 інтереси Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» представляв адвокат Демченко Андрій Григорович на підставі довіреності № 2 від 31.12.2024 (а.с. 62), відповідно до якої для виконання цієї довіреності надається право, зокрема, підписувати від імені КПТМ «Криворіжепломережа» позовні заяви, відзиви, відповіді на відзиви, заперечення, пояснення, заяви, клопотання, користуватися усіма наданими законодавством України позивачу, відповідачу та третій особі, заявнику, боржнику правами, у тому числі з правом заявляти клопотання, повної чи часткової відмови від позовних вимог та визнання позову.

За вищевикладених обставин, судом приймається визнання позову відповідачем, тому з Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» підлягають стягненню 4 271 677,25 грн, у тому числі основна заборгованість у сумі 4 086 711,56 грн, пеня в сумі 153 503,61 грн, інфляційні втрати в сумі 16 346,85 грн та 3% річних у сумі 15 115,23 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на те, що Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» заявлено про визнання позову до початку розгляду справи № 904/2003/25 по суті, суд дійшов висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з Державного бюджету України 50% судового збору в сумі 25 630,07 гривень. Інша частина сплаченої суми судового збору в розмірі 50% у сумі 25 630,06 грн покладається на відповідача на підставі п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 123, 129, 130, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про стягнення 4 271 677,25 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 45261177) 4 271 677,25грн (чотири мільйони двісті сімдесят одна тисяча шістсот сімдесят сім гривень 25копійок), у тому числі основну заборгованість у сумі 4 086 711,56 грн (чотири мільйони вісімдесят шість тисяч сімсот одинадцять гривень 56 копійок), пеню в сумі 153 503,61 грн (сто п'ятдесят три тисячі п'ятсот три гривні 61 копійка), інфляційні втрати в сумі 16 346,85 грн (шістнадцять тисяч триста сорок шість гривень 85 копійок), 3% річних у сумі 15 115,23 грн (п'ятнадцять тисяч сто п'ятнадцять гривень 23 копійки), судовий збір у сумі 25 630,06 грн (двадцять п'ять тисяч шістсот тридцять гривень 06 копійок).

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Дніпропетровській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 45261177) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 25 630,07 грн (двадцять п'ять тисяч шістсот тридцять гривень 07 копійок), сплачений згідно з платіжною інструкцією № 24 від 22.04.2025, про що постановити ухвалу після набрання рішенням суду законної сили.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 26.05.2025.

Суддя В.О. Дичко

Попередній документ
127602338
Наступний документ
127602340
Інформація про рішення:
№ рішення: 127602339
№ справи: 904/2003/25
Дата рішення: 15.05.2025
Дата публікації: 27.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.05.2025)
Дата надходження: 24.04.2025
Предмет позову: стягнення 4 271 677,25 гривень
Розклад засідань:
15.05.2025 12:30 Господарський суд Дніпропетровської області