79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" травня 2025 р. Справа №914/2955/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук О.І. Матущака,
секретар судового засідання Фарина Х.І.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Кузьмин Надії Богданівни б/н від 17.03.2025 (вх. № 01-05/723/25 від 17.03.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2025 (повний текст рішення складено 25.02.2025, м. Львів, суддя Н.Є. Березяк)
у справі № 914/2955/24
за позовом фізичної особи-підприємця Кузьмин Надії Богданівни, м. Жовква Львівської області
до відповідача Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, м. Жовква Львівської області
про визнання договору оренди нежитлових приміщень від 01.11.2004 продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором,
за участю представників:
від позивача: Бердар С.В.
від відповідача: Іващук І.П.; Бакум О.В.
Фізична особа - підприємець Кузьмин Надія Богданівна звернулась до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визнання договору оренди нежитлових приміщень від 01.11.2004 продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на дату закінчення строку дії Договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку, Жовківська міська рада не надіслала позивачу Додаткову угоду про продовження Договору оренди на умовах передбачених рішенням Жовківської міської ради від 14.11.2019 № 7. Відтак, позивач вважає що Договір оренди є продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.02.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Місцевий господарський суд зазначив, що чинним законодавством України встановлено обов'язкову умову, як підставу для продовження договору оренди державного та комунального майна, проведення переоцінки об'єкта оренди. Згідно проведеної оцінки нерухомого майна вартість об'єкта оренди станом на 30.09.2019 становила 5 062 000, 00 грн відповідно орендна плата станом на 2019 рік за 1 кв. м. становила 54,04 грн без ПДВ, площа 1327, 00 кв. м, що в загальному складало до оплати 71 711, 08 грн в місяць порівняно із первинною пільговою ціною 1 грн. за кв. м. Власне ці нові умови договору оренди відображені в проекті договору від 22.11.2019, з яким позивач знайомий.
Таким чином, сторонами не було досягнуто згоди щодо істотної умови договору оренди комунального майна, а саме термін на який договір оренди продовжується, об'єкта оренди ( відкоригована орендна площа і вартість майна з урахуванням її індексації) та, відповідно орендної плати, визначення яких, відповідно до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є передумовою укладення відповідного договору оренди державного майна.
Суд першої інстанції встановив, що відповідач протягом місяця з дати закінчення дії спірного договору запропонував позивачу нові умови для продовження строку дії договору оренди, а тому не вірними є твердження позивача про його автоматичне поновлення (продовження) на тих самих умовах, оскільки єдиною передумовою для продовження дії такого договору оренди, в силу вимог ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна" та п. 2 Методики оцінки об'єктів оренди є проведення нової оцінки орендованого майна з метою визначення нового розміру орендної плати, що є істотною умовою договору та визначення об'єкту оренди.
За таких обставин, місцевий господарський суд зазначив, що договір оренди не був продовжений (укладений) виключно через небажання орендаря погодитися на нові умови в частині орендної плати та строку дії. Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з даним рішенням суду фізична особа-підприємець Кузьмин Надія Богданівна звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 17.03.2025 (вх. № 01-05/723/25 від 17.03.2025) у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2025 у справі № 914/2955/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов фізичної особи - підприємця Кузьмин Надії Богданівни до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області задовольнити.
Апелянт не погоджується з висновками місцевого суду про те, що відповідач протягом місяця з дати закінчення дії спірного договору запропонував позивачу нові умови для продовження строку дії договору оренди, а тому не вірними є твердження позивача про його автоматичне поновлення (продовження) на тих самих умовах, оскільки єдиною передумовою для продовження дії такого договору оренди, в силу вимог ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Так, скаржник зазначає, що матеріали справи не містять доказів скерування позивачу протягом місяця після закінчення дії спірного договору оренди нежитлових приміщень рішення міської ради про продовження такого договору на нових умовах. Так само відсутні докази направлення позивачу додаткової угоди до договору оренди про продовження його дії.
Відтак, враховуючи, що на дату закінчення строку дії спірно договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку, Жовківська міська рада не надіслала позивачу додаткову угоду про продовження Договору оренди та рішення від 14.11.2019 № 7, відповідний договір оренди є продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Жовківська міська рада Львівського району Львівської області подала до суду відзив на апеляційну скаргу (вих. №01-04/2604/25 від 03.04.2025), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
У судове засідання 14.05.2025 з'явився представник позивача, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.
У судове засідання 14.05.2025 з'явились представники відповідача, надали пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Рішенням Жовківської міської ради Жовківського району Львівської області від 19.10.2004 № 3 надано в оренду приватному підприємцю Кузьмин Надії Богданівні нежитлове приміщення «Будівля їдальні», площею 1264 м2, термін оренди 15 років, розмір орендної плати 1 грн в рік за 1 м2, які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Жовква, вул. Набережна, 4.
На виконання вказаного рішення, 01.11.2004 між Жовківською міською радою (Орендодавець) та приватним підприємцем Кузьми Н.Б. (Орендар) укладено Договір оренди нежитлових приміщень (надалі-Договір оренди).
Згідно з п. 1.1 Договору оренди, Жовківська міська рада передає, а Орендар приймає для використання нежитлові приміщення загальною площею 1264 м2.
Відповідно до п. 2.2 Договору оренди, Орендар приймає об'єкт оренди з метою використання за призначенням: спортивно фізкультурно-оздоровчий комплекс.
Згідно з п. 4.1 Договору оренди орендна плата встановлюється в розмірі 1 грн в рік за 1 м2, що складає 105 грн 33 коп. в місяць, в тому числі ПДВ 17 грн 56 коп.
Пунктом 3.1 Договору оренди визначено, що Договір оренди укладено терміном з 01 листопада 2001 р. по 01 листопада 2019 року.
20.11.2007 Жовківською міською радою здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення за адресою: Львівська обл., м. Жовква, вул. Набережна, 4, загальною площею 1328,6 м2.
24.11.2005 Жовківською міською радою надано дозвіл позивачу на виготовлення проекту реконструкції орендованих приміщень колишньої їдальні військового містечка під спортивно-фізкультурно-оздоровчий комплекс. Слід зазначити, що протягом 2007-2019 років позивач з метою покращення стану орендованих приміщень та з метою використання орендованого приміщення для ведення спортивно-фізкультурно-оздоровчої діяльності проводив ремонтні роботи, зокрема, штукатурка стін та стель, проведення демонтажу підлоги та відлиття її бетоном; встановлення нових дверей, навісів, замків та вікон; ремонт покрівлі та даху підведення газопостачання, водовідведення, водопостачання, електропостачання до будівлі; заміна у будівлі системи електромережі; облаштував котельню та інше.
Пунктом 3.3. Договору оренди встановлено, що у випадку закінчення договору оренди «Орендар» зобов'язаний не пізніше 30 днів до закінчення терміну звернутися до міської ради про продовження договору оренди.
31.07.2019 позивач звернувся до Жовківської міської ради із заявою про продовження Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: вул. Набережна, 4.
Жовківська міська рада розглянувши подану заяву на виконання вимог ч.2 ст.11 Закону провела оцінку об'єкта оренди та 14.11.2019 прийняла рішення № 7 «Про затвердження звіту про оцінку майна та продовження фізичній особі-підприємцю Кузьмин Надії Богданівні на нових умовах договору оренди нежитлового приміщення площею 1327 м2, яке розташоване за адресою: Львівська обл., м. Жовква, вул. Набережна, 4 із встановленням розміру орендної плати 54,04 грн за 1 м2 в місяць без ПДВ терміном з 01.11.2019 по 01.11.2024. Нові умови договору оренди були відображені в проекті договору від 22.11.2019, який долучений позивачем додатком до позовної заяви, проте ним не підписаний.
Як стверджує позивач, додаткова угода про продовження Договору оренди на нових умовах на новий термін не була укладена, а відтак він вважає, що Договір оренди нежитлових приміщень від 01.11.2024 є продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За своє правовою природою Договір є договором оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як зазначалося раніше, 01 листопада 2004 року між сторонами було укладено договір оренди нежитлових приміщень терміном дії з 01.11.2004 р. по 01.11.2019 р. та орендною платою 1 грн. за м. кв. в рік., що в місяць становило 105 грн. 33 коп. Розмір орендної плати Орендарю визначений на пільгових умовах 1 грн. за кв. м. у зв'язку із призначенням об'єкта під спортивно фізкультурно-оздоровчий комплекс. Об'єктом оренди за Договором оренди нежитлових приміщень від 01.11.2004 є майно, що належить до комунальної власності Жовківської міської ради (на даний час Жовківської міської територіальної громади).
До закінчення договору оренди 31.07.2019 року Орендар ФОП Кузьмин Н.Б. подала заяву про продовження терміну дії договору оренди нежитлового приміщення за адресою: вул. Набережна, 4 під облаштування спортивно-фізкультурно оздоровчого комплексу на 30 років.
Жовківська міська рада розглянувши подану заяву на виконання вимог ч.2 ст. 11 Закону провела оцінку об'єкта оренди ФОП Снаговським О.І., який має ліцензію на проведення робіт з оцінки майна та прийняли рішення від 14.11.2019 № 7 «Про затвердження звіту про оцінку майна та продовження договору оренди нежитлового приміщення по вул. Набережна,4 в м. Жовкві».
Питання щодо передання в оренду/продовження строку оренди належить виключно до компетенції та повноважень колегіального органу сесії міської ради з прийняттям документа у формі - рішення ради. Тобто, орендодавець не наділений повноваженнями одноосібно самостійно приймати рішення про передачу об'єктів комунальної власності в оренду чи продовження строку дії оренди, а лишень у випадку, якщо за нього проголосує більшість представників колегіального представницького органу.
На виконання та відповідно до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно ст. ст. 143, 144 Конституції України, ст. ст. 16, 25, 26, 59, 60, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Жовківською міською радою розглянуто подану заяву ФОП Кузьмин Н.Б. та прийнято рішення у якому міська рада надала згоду на продовження терміну дії договору оренди на нових умовах, з терміном дії на 5 років з 01.11.2019р. по 01.11.2024р. із зміненим розміром орендної плати відповідно до проведеної грошової оцінки та коригуванням орендованої площі.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону «Оцінка об'єкта оренди передує укладення договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш, як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди». Отже, законом встановлено обов'язок провести оцінку об'єкта перед продовженням строку дії договору. Оскільки об'єкт нежитлового приміщення був у користуванні 15 років згідно договору від 01.11.2004 відповідно оцінка об'єкта не проводилася. Після оцінки об'єкта нерухомості здійснено перерахунок орендної плати відповідно до Методики чинної на 2019 рік з урахуванням вимог чинного законодавства. В абз. 2 п.5.1 договору оренди від 01.11.2004 зазначено, що Орендодавець має право вимагати внесення зміни в договір у випадку змін діючого законодавства України.
У пункті 2 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 №3) зазначено, що оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.
Отже, чинним законодавством України встановлено обов'язкову умову, як підставу для продовження договору оренди державного та комунального майна, проведення переоцінки об'єкта оренди. Згідно проведеної оцінки нерухомого майна вартість об'єкта оренди станом на 30.09.2019 становила 5 062 000, 00 грн відповідно орендна плата станом на 2019 рік за 1 кв. м. становила 54,04 грн без ПДВ, площа 1327, 00 кв. м, що в загальному складало до оплати 71 711, 08 грн в місяць порівняно із первинною пільговою ціною 1 грн. за кв. м. Власне ці нові умови договору оренди відображені в проекті договору від 22.11.2019.
Апелянт вказує, що матеріали справи не містять доказів скерування позивачу протягом місяця після закінчення дії спірного договору оренди нежитлових приміщень рішення міської ради про продовження такого договору на нових умовах. Так само відсутні докази направлення позивачу додаткової угоди до договору оренди про продовження його дії.
Однак те, що апелянт був ознайомлений із рішенням ради підтверджується його заявою до Жовківської міської ради від 29.12.2023 року (вх. № 03-07/564), якою він просить встановити орендну плату за «старою методикою» Цією ж заявою він підтверджує, що не використовував і не використовує приміщення з часу укладення договору за призначенням.
Окрім, того вищезазначене рішення приймалося гласно у відкритому засіданні сесії міської ради, було оприлюднено на офіційному веб-сайті Жовківської міської ради за посиланням https://zhovkva-rada.gov.ua/dijalnist-radi/rishennja-miskoji-radi/rishennjasesii-vii-go-demokratichnogo-sklikannja-2015-2020rr/rishennja-45-ji-sesiji-vid- 14112019.html.
Додатковим доказом, про те, що з рішенням від 14.11.2019 р. № 7 позивач був ознайомлений, є подання ним в додатках до позовної заяви рішення від 14.11.2019р. № 46 «Про продовження гр. Кузьмин Н.Б. договору оренди земельної ділянки по вул. Набережна,4 в місті Жовкві» та підписану 26.11.2019 року додаткову угоду до договору оренди землі від 22.06.2019 року. Отже, на одному засідання сесії Жовківської міської ради 14.11.2019 року розглядалися питання № 7 «Про затвердження звіту про оцінку майна та продовження договору оренди нежитлового приміщення по вул. Набережна,4 в м. Жовкві» та питання № 46 «Про продовження гр. Кузьмин Н.Б. договору оренди земельної ділянки по вул. Набережна,4 в місті Жовкві», що підтверджують інформацію про знання такого рішення та не бажання орендаря на нових умовах продовжувати договір оренди.
У позовній заяві позивач факту доведення змісту рішення від 14.11.2019 р. № 7 не заперечує та жодним чином не спростовує, більше того заявляє про отримання проекту нового Договору оренди нежитлових приміщень на умовах викладених у вищезазначеному рішенні.
Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення; у договорі сторони також не передбачили будь-які домовленості щодо того, коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення чи зміну договору.
Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 ЦК України та частині другій статті 17 Закону, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов'язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що апелянт помилково ототожнює правовий інститут пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульований положеннями ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правовий інститут продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (ст. 777 ЦК України, ч. 3 ст. 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення.
Відповідно до статті 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Таким чином, сторонами не було досягнуто згоди щодо істотної умови договору оренди комунального майна, а саме термін на який договір оренди продовжується, об'єкта оренди ( відкоригована орендна площа і вартість майна з урахуванням її нової оцінки) та, відповідно орендної плати, визначення яких, відповідно до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є передумовою укладення відповідного договору оренди державного майна.
Відповідач протягом місяця з дати закінчення дії спірного договору запропонував позивачу нові умови для продовження строку дії договору оренди, а тому не вірними є твердження апелянта про його автоматичне поновлення (продовження) на тих самих умовах, оскільки єдиною передумовою для продовження дії такого договору оренди, в силу вимог ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 2 Методики оцінки об'єктів оренди є проведення нової оцінки орендованого майна з метою визначення нового розміру орендної плати, що є істотною умовою договору та визначення об'єкту оренди .
Колегія суддів зазначає, що не може автоматично продовжуватись той договір (на тих самих умовах), істотні умови якого є фактично невизначеними.
Аналогічної правової позиції дійшов Вищий господарський суд України в постанові від 26.01.2016 у справі №920/414/15.
Договір оренди не був продовжений (укладений) виключно через небажання Орендаря погодитися на нові умови в частині орендної плати та строку дії. Відповідно Відповідач вважає, що термін дії договору припинився у зв'язку із не погодженням та не підписанням Орендарем ПП Кузьмин Н.Б. договору оренди із новими умовами в частині орендної плати, строку дії та займаної площі.
Оскільки між сторонами не було досягнуто істотних умов договору оренди, такий договір не укладався та не продовжувався, а відповідно припинився 01.11.2019 року, як і зазначено в договорі оренди від 04.11.2004 року.
З вищевикладеного випливає, що термін дії договору оренди нежитлового приміщення не був продовжений та згідно п.8.1. основного договору припинився у зв'язку із закінченням строку оренди. Умовами договору не передбачена автоматична пролонгація договору оренди.
Згідно ст. 10 Закону істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди, термін на який укладається, орендна плата з урахуванням її індексації, відповідальність сторін і т.д. причому відповідно до статті 12 цього Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
У пункті 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 встановлено: «Відповідно до статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять. Однак за змістом статей 759 - 762 ЦК України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування.
Отже, лише за наявності у договорі істотних умов, якщо їх не врегульовано чинним законодавством, договір оренди майна можна вважати укладеним. При цьому умова договору щодо вартості об'єкта оренди державного або комунального майна повинна відповідати Методиці оцінки об'єктів оренди, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 № 629 (з подальшими змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 638 ЦК України істотними умовами договору оренди можуть бути також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2025 у справі №914/2955/24.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кузьмин Надії Богданівни б/н від 17.03.2025 (вх. № 01-05/723/25 від 17.03.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2025 у справі № 914/2955/24 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 26.05.2025
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя О.І. Матущак