Справа № 161/16695/24 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В.
Провадження № 22-ц/802/596/25 Доповідач: Карпук А. К.
14 травня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,
секретар Ганжа М.І.,
з участю: представника позивача Мельник В. М.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2025 року в складі судді Олексюка А. В.,
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 підписала Заяву №б/н від 01.12.2005 та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
На підставі вищевказаної заяви Відповідачці відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 34000.00 грн., що підтверджується випискою по рахунку.
Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідачка отримала кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 05/15, тип -Універсальна.
Після спливу строку дії першої картки відповідачкою для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: 1. кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 06/18, тип - Універсальна; 2. кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії - 12/19, тип - Універсальна; 3. кредитна картка номер - НОМЕР_4 , строк дії - 05/21, тип - Універсальна GOLD.
25.05.2021 відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту, Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_5 , строк дії - 10/24, тип - Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг
Відповідачкою ОСОБА_1 підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Відповідачка був належним чином повідомлена про умови кредитування,зокрема, щодо сплати відсотків. Починаючи з 25.05.2021 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачкою Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8%. За погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 8372,20 грн.
У зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.2022 відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
22.09.2023 Банком зафіксовано звернення ОСОБА_1 щодо здійснення спірних операцій за рахунком, проведена перевірка службою безпеки.
21.09.2023 зафіксовано вхід в систему дистанційного обслуговування клієнта через Приват24 клієнтки ОСОБА_1 з авторизацією за фінансовим номером телефону НОМЕР_6 та зміною пароля входу в Приват24.
Відповідно до даних банку при зміні пароля входу в Приват24 клієнтки ОСОБА_1 дані було підтверджено даними клієнтської картки НОМЕР_7 (карта для виплат, власник ОСОБА_1 ), зміна пароля в Приват24 відбувалась особою, що достеменно володіла інформацією про картку та ПІН-коду.
Під час спілкування клієнтки ОСОБА_1 з представниками Банку, заявила про те, що їй на фінансовий номер телефону надійшов дзвінок з невідомого номеру. Дозвонювачі представились співробітниками банку та повідомили, що зафіксована спроба оплати товару на суму 15000грн. в інтернет-магазині ROZETKA. Крім того, клієнтка повідомила, що на вимогу дозвонювачів вона на своєму телефоні ввела комбінацію знаків та цифр НОМЕР_11. Введення даної комбінації свідчить про встановлення переадресації всіх викликів (безумовна переадресація) на телефонний номер НОМЕР_8 . Тобто, клієнтка особисто здійснила замовлення послуги переадресації і кожен вхідний дзвінок на її телефонний апарат автоматично переадресовувався на інший вибраний телефонний номер. Несанкціонованні операції, проведених третіми особами по кредитній картці НОМЕР_5 клієнтки ОСОБА_1 стали можливим внаслідок дій самої клієнтки. Вина банку - відсутня.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка станом на 23.06.2024 року має заборгованість - 41941.86 грн., з якої - 33569.66 грн. - заборгованість за тілом кредиту, - 8372.20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.12.2005 у розмірі 41941.86 грн. станом на 23.06.2024, що складається із: - 33569.66 грн. - Заборгованість за тілом кредиту, - 8372.20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що АТ КБ «ПриватБанк» не довів, що списання коштів з рахунку ОСОБА_1 відбулось унаслідок її винних дій чи за її розпорядженням.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, оскільки саме дії відповідачки призвели до здійснення платіжних операцій, втрата грошей сталася через її власну недбалість та бездіяльність клієнта по захисту власних персональних даних і коштів.
Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доказам, зокрема, звукозапису розмови відповідача та працівника банку, під час якої клієнтка визнала про здійснення комбінації переадресації дзвінків, висновку служби безпеки банку, не вирішив питання щодо їх приєднання до матеріалів справи. Суд порушив принцип диспозитивності судового процесу, оскільки вважав доведеними обставини, на які посилалась відповідачка, за відсутності належних та допустимих доказів. Наводить порядок зміни паролю в Приват24 та вказує, що така зміна відбулась з використанням фінансового номера, паролю воду в Приват24, PIN-коду картки.
Проведені 21.09.2024 транзакції в період часу з 17.35.26 до 17.54.03 здійснені за допомогою картки НОМЕР_5 , введенням номеру картки та підтвердженням платежів по технології 3DSecure.
Клієнтка вчинила дії з переадресації дзвінків та розголосила дані картки , що дало змогу змінити пароль з подальшим зняттям коштів.
Мобільний пристрій клієнта з встановленням платіжного застосунку Приват24 є платіжним засобом відповідно до Умов та Правил надання Банківських послуг, підписання яких заявник не заперечує. ОСОБА_1 звернулась до банку вже після зняття коштів, отже не повідомила банк в строки та порядку відповідно до п.5 ч.20 Закону України «Про платіжні послуги» емітента про факт втрати платіжного засобу.
Посилаючись на постанови Верховного Суду у справах № 686/17744/21, від 18 січня 2023 року, № 585/1320/16-ц від 06 березня 2018 року вказує, що ризик збитків від здійснених операцій до часу повідомлення банку несе клієнт.
Судом неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки суд послався на Постанови Верховного Суду , у якій досліджувались правовідносини та законодавство, яке на час розгляду цієї справи втратило чинність.
У доповненнях до апеляційної скарги, які подані у строк, встановлений для подачі апеляційної скарги, просить долучити докази, яки, подані з апеляційною скаргою, зокрема, матеріалам перевірки та аудіозапису та надати їм правову оцінку.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що службова перевірка проведена банком не на підставі її звернення, а через 10 місяців після встановленого факту шахрайства, за службовою запискою працівників банку при підготовці позову до суду. Розпоряджень щодо списання коштів з належного їй рахунку вона нікому не надавала, інформації не розголошувала, банк не вжив заходів щодо співпраці з працівниками правоохоронних органів, що унеможливило повне і об'єктивне розслідування кримінальної справи, також не вжив заходів щодо захисту клієнта від шахрайських дій.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу банк вказує на те, що добровільна передача фінансового номеру є тими діями позивача, які дали змогу ініціювати платіжні операції.
Фінансовий номер клієнта визначено в анкеті-заяві, доступ до якого надано відповідачем шляхом переадресації дзвінків, що дозволило списання коштів.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав(-ла) Заяву №б/н від 01.12.2005 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви.
З виписки за договором вбачається, що впродовж 21.09.2023 було проведено декілька фінансових операцій - Оплата телеком. послуг, Переказ зі своєї картки .
Згідно з розрахунком за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідачка станом на 23.06.2024 має заборгованість -41941.86 грн., яка складається з наступного: 33569.66 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8372.20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками .
Відповідачка перерахування коштів не визнає, вказує, що без її відома та поза її волею з її картки відбулося списання коштів, невідкладно вжила заходів для повідомлення банку та правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій.
Представником банку в судовому засіданні не заперечувався факт того, що зняття коштів відбулося не позивачем, а іншими невстановленими особами шляхом застосування шахрайських методів, тобто кошти списано унаслідок шахрайських дій невстановлених осіб.
Згідно з витягом з ЄРДР від 23.09.2023, 22.09.2023 до Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області звернулася ОСОБА_1 та повідомила, що 21.09.2023, приблизно о 17 год. 02 хв., невстановлена особа, перебуваючи в невстановленому місці, переслідуючи корисливий мотив та мету таємного викрадення чужого майна, використовуючи н.м.т. НОМЕР_9 представившись працівником банку, шляхом обману заволоділа грошовими коштами за банківської картки потерпілої ОСОБА_1 імітованої в АТ КБ «Приват банк» НОМЕР_5 на загальну суму 33 763 грн, які були за допомогою платіжної системи «Easypay.mobile та www.lpay.ua», чим завдала останній майнової шкоди на вказану суму.
В ході проведеної службової перевірки АТ КБ «ПриватБанк» №ZAKL-2024/1-7680378 від 09.08.2024 встановлено, що аналізом інформації по випискам з карткових рахунків клієнтки встановлено наступне: Карта НОМЕР_5 (старт дог. 28.10.2005, бранч дог.VFA0, тип дог. Карта універсальна. На момент несанкціонованого зняття грошових коштів кредитний ліміт по карті був 34 000,00грн., який встановлено 2021-09-24 10:54:02. Виявлено наступні транзакції за 21.09.2023:
21/09/2023 17:35:26 DB -950,00грн. Термінал. IODNOZ1E, еквайринг JSC CB PRIVATBANK.RPAY*VODAFONE,DNIPRO,UA P 10 Поповнення мобільного;
21/09/2023 17:39.06 ДВ -2,552.00грн, Термінал Е0175922, еквайринг RAIFFEISEN BANK ISC, PORTMONE.COM'TELEKOM, KYIV, UA P 10 Поповнення мобільного:
21/09/2023 17:41:18 ДВ -2,048.3грн. Термінал Е0199996, еквайринг RAIFFEISEN BANK JSC. IPAY.UA.*TELECOM1, KYIV, UA P 10 Комуналка та Інтернет;
21/09/2023 17:42:11 DB -1,536.56грн. Термінал Е0199996 еквайринг RAIFFEISEN BANK JSC IPAY.UA. 'TELECOM1, KYIV, UA P 10 Комуналка та Інтернет;
21/09/2023 17:43:56 DB -5,102.62грн. Термінал Е8518528, еквайринг PJSC BANK VOSTOK, Р 32, Переказ зі своєї картки;
21/09/2023 17:45:31 DB -5,102.62грн. Термінал Е8518528, еквайринг PJSC BANKVOSTOK, Р 32, Переказ зі своєї картки;
21/09/2023 17:46:36 DB -5,102.62грн. Термінал Е8518528, еквайринг PJSC BANK VOSTOK, Р 32, Переказ зі своєї картки;
21/09/2023 17:47:35 DB - 5,102.62грн. Термінал Е8518528, еквайринг PJSC BANK VOSTOK, Р 32, Переказ зі своєї картки;
21/09/2023 17:50:26 DB - 1,536.56грн. Термінал Е0199996, еквайринг RAIFFEISEN BANK JSC,
21/09/2023 17:53:10 DB -3,060.00 грн. Термінал 20909226, еквайринг JSC OSCHADBANK, EASYPAY*MOBILE W, KYIV, UA P 10 Поповнення мобільного;
21/09/2023 17:54:03 DB -1,632.00 грн. Термінал 20909226, еквайринг JSC OSCHADBANK, EASYPAY*MOBILE W, KYIV, UA P 10 Поповнення мобільного.
Транзакції було проведено за допомогою картки НОМЕР_5 з ручним введенням номеру картки та з підтвердженням платежів по технології 3D Secure (1, 2).
Згідно з листом Луцької окружної прокуратури листом від 13.02.2025 №53-1442, у провадженні слідчого відділу Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023030580002899 від 23.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, розпочатого за заявою ОСОБА_1 про те, що 21.09.2023 близько 17:02 невстановлена особа, перебуваючи у невстановленому місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, в період дії воєнного стану, використовуючи н.м.т. НОМЕР_9 представившись працівником банку, шляхом обману, заволоділа грошовими коштами з банківської картки потерпілої гр. ОСОБА_1 емітованої в АТ КБ "Приватбанк" НОМЕР_5 на загальну суму 33763 грн., які було списана за допомогою платіжної системи «Easypay.mobile та www.lpay.ua», чим завдала останній майнової шкоди на вказану суму. На даний час у кримінальному провадженні тривають слідчі дії, спрямовані на швидке та повне дослідження обставин кримінального правопорушення. Зокрема процесуальним керівником винесено постанову про тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні АТ КБ «ПриватБанк», яка на даний час перебуває на виконанні.
До інтернет-банкінгу потерпілої 21.09.2023 о 17:30:54 було здійснено сторонній вхід з використанням IP-адреси: НОМЕР_10 , місцезнаходження якої фіксується за адресою: Дніпропетровська область, м. Софіївка, що підтверджується відповіддю слідчого відділу Луцького РУП ГУНП від 05.03.2025 №34719-2025.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
У статті 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п.13 ч.1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги», електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом;
Відповідно до п.42 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги», неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.
Частинами першою-другою статті 32 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що користувач відповідно до умов договору зобов'язаний надати надавачу платіжних послуг інформацію для здійснення контактів із ним, а надавач платіжних послуг зобов'язаний зберігати цю інформацію протягом строку дії договору.
Обов'язок надавача платіжних послуг щодо повідомлення користувача (у спосіб, визначений договором) про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі:
1) інформування надавачем платіжних послуг користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;
2) відмови користувача від отримання повідомлень надавача платіжних послуг про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі.
Згідно з приписами підпункту 6 пункту 19 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» емітент зобов'язаний повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.
У разі невиконання емітентом обов'язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від виконання таких операцій несе емітент. Обов'язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі:
інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;
відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі про надання платіжних послуг;
Згідно з ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний:
1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором;
2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом;
3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;
4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;
5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
З позовної заяви, матеріалів службової перевірки банку, пояснень представника позивача та відповідачки встановлено, що фінансовим номером телефону ОСОБА_2 є НОМЕР_6 .
Списання коштів відбулося з номера телефону НОМЕР_8 . Банк не надсилав повідомлень на цей номер про виконані операції.
Відповідачка ОСОБА_1 не надавала банку інформації для здійснення контактів за допомогою мобільного номеру телефону НОМЕР_8 .
Замовлення послуги з переадресації дзвінків не є тотожним поняттю розголошенню конфіденційної інформації щодо свого карткового рахунку( номеру карти, ПІНкоду), не тягне за собою зміни умов договору, укладеного у формі анкети-заяви, згідно з яким фінансовим номером телефону ОСОБА_2 є номер НОМЕР_6 .
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.(ч.6 ст. 81 ЦПК України).
АТ КБ «ПриватБанк» не надав суду належних допустимих доказів про те, що відповідачка не зберігала та не забезпечила використання електронного платіжного засобу ( яким, як вказує в апеляційній скарзі позивач є мобільний пристрій клієнта з встановленим платіжним за стосунком Приват24) відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом, або ж що відповідачка допустила в період використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права, або ж повідомила або іншим чином розголосила індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, або ж неповідомила негайно після того, як така інформація стала йому відома, емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Аргументи апеляційної скарги про те, що відповідачка не повідомила банк негайно за номером 3700 про спірні перекази, що сприяло здійсненню спірних переказів, як це передбачено пунктами 1.1.1.1.10 Умов і Правил, апеляційний суд відхиляє. Банк безпідставно посилається на Умови і Правила, які діяли станом на 25.05.2021, 21.09.2023, оскільки в матеріалах справи відсутні Умови і правила надання банківських послуг, підписані відповідачкою ОСОБА_1 , тому їх не можна розцінювати як частину договору банківського обслуговування.
Практика Верховного Суду щодо визначення Умов і правила надання банківських послуг як складової договору є усталеною. Зокрема, у постановах від 03.08.2022 № 156/268/21, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 зазначено, що у разі, якщо матеріали справи не містять Умов і правил надання банківських послуг, підписаних позивачем, то їх не можна розцінювати як частину договору банківського обслуговування.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка, відповідно до вимог пункту 5 ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» негайно звернулась у відділення Банку, виявивши спірні транзакції. Колегія суддів вважає за можливе оцінювати здійснення ОСОБА_1 повідомлення про сумнівні транзакції негайно, оскільки перший вхід з нетипового пристрою відбувся о 17.30.54 хв 21.09.2023, до відділення банку відповідачка звернулась о 18.23.18 хв. 21.09.2023. Щодо часу здійснення першого телефонного дзвінка невідомими особами 0 17.03 21.09.2023 року , то з огляду на те, що такі відрекомендувались працівниками банку, зробити висновок про підозру або неправомірність дій споживач ОСОБА_1 змогла лише виявивши сумнівні операції, оскільки є споживачем, а не фахівцем Банку, тому така обставина не може слугувати підставою для висновку, що ОСОБА_1 не повідомила банк про сумнівні дії сторонніх осіб невідкладно.
З матеріалів проведення службової перевірки за фактами здійснених несанкціонованих транзакцій по карткових рахунках ОСОБА_1 вбачається, що висновок банку про попереднє розголошення конфіденційної інформації щодо свого карткового рахунку відповідачкою ОСОБА_1 зроблено на підставі припущення, оскільки жодних доказів того, що ОСОБА_1 таку інформацію розголосила в матеріалах справи відсутні. З часу звернення до банку у день списання коштів ОСОБА_1 цю обставину заперечувала. Також в матеріалах службої перевірки вказано, що яким чином ОСОБА_1 розголосила інформації щодо свого рахунку, не встановлено.
Із аудіозапису розмови банківського працівника з ОСОБА_1 , запис якої надано апеляційному суду на диску, вбачається, що остання не повідомляла про розголошення нею конфіденційної інформації щодо свого карткового рахунку, однак повідомила працівнику банку, що ввела комбінацію переадресації всіх викликів на телефонний номер НОМЕР_8 #. Саме про такий номер зазначала ОСОБА_3 . Однак під час службової перевірки працівники банку виявили, що в цьому номері одна цифра є лишньою, та зробили припущення що в стані стресу відповідачка повідомила працівникам банку лишню цифру «0», про що зазначили в матеріалах перевірки, незважаючи на те, що ОСОБА_1 чітко назвала введену нею комбінацію цифр.
Тому аргументи апеляційної скарги, які ґрунтуються на припущенні про попереднє розголошення конфіденційної інформації щодо свого карткового рахунку відповідачкою ОСОБА_1 колегія суддів відхиляє на підставі ч.6 ст. 81 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального права судом у зв'язку з посиланням на постанови Верховного Суду, в яких досліджувалось законодавство, що втратило чинність на час розгляду цієї справи судом, є помилковими, оскільки у наведених в мотивувальній частині рішення суду постановах Верховного Суду хоча і міститься посилання на норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та на Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затверджене Правлінням НБУ № 705 від 05 листопада 2014 року, однак суд першої інстанції на норми цих нормативно-правових актів не посилався. Також належить відмітити, що указані норми матеріального права, які втратили чинність, не суперечать чинним нормам матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини зокрема, Закону України «Про платіжні послуги», чинному Положенню НБУ № 164 у тій частині, що лише в разі доведеності дій чи бездіяльності власника рахунку, які призвели до втрати, незаконного використання ПІНкоду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції,власник/держатель такого рахунку несе відповідальність за платіжні операції.
Крім того, з мотивувальної частини оскарженого рішення вбачається, що суд, посилаючись на постанови Верховного Суду від 13 травня 2015 року у справі № 6//-71цс15, від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц, від 08 лютого 2018 року у справі 552/2819/16-ц, обгрунтовано врахував висновки Верховного Суду в тій частині , що при вирішення зазанченої категорії справ необхідно встановлювати наявність кримінального провадження, доведеність належними та допустимими доказами вчинення споживачем дій щодо втрати конфіденційної інформації, обставини, які безспірно доводять вину споживача у втраті ПІНкоду, іншої конфіденційної інформації, з'ясовувати чи повідомив невідкладно споживач правоохоронні органи про обставини шахрайства. Місцевий суд пр розгляді справи та ухваленні оскарженого судового рішення, з урахуванням правових позицій Верховного Суду , дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність позивачем тієї обставини, що списання грошових коштів відбулося унаслідок дій чи бездіяльності ОСОБА_1 , які призвели до втрати, незаконного використання ПІНкоду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції,власник/
Суд першої інстанції правильно послався на правовий висновок Верховного Суду в постанові від 29.03.2024 у справі № 456/4026/21 в розумінні того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як відносини споживача з банком.
Безспірних доказів, які доводять вчинення відповідачкою ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, як власника рахунку, які призвели до втрати, незаконного використання ПІНкоду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції , позивачем не надано.
Матеріали проведеної службової перевірки АТ КБ «ПриватБанк» №ZAKL-2024/1-7680378 від 09.08.2024 та висновок за її наслідками , які повторно додано до клопотання з апеляційною скаргою, містяться в матеріалах цивільної справи та були предметом дослідження суду першої інстанції, їм надано оцінку в сукупності з іншими доказами, про що зазначено в мотивувальній частині рішення.
Постанова Верховного Суду від 31 березня 2025 року у справі № 591/8927/23, текст якої банк долучив до доповнень апеляційної скарги, ухвалена в справі з іншими обставинами та іншими доказами, тому висновки Верховного Суду у цій справі не підлягають застосуванню у справі, яка розглядається . Зокрема, у справі № 591/8927/23 встановлено, що зняття грошових коштів з картки клієнта відбулось 1-3 липня 2023 року , однак клієнт звернувся в банк з заявою про несанкціоноване зняття коштів 04 липня 2023 року, тобто, не в день списання коштів , вхід в Приват-24 клієнт узгодив з власного мобільного телефону, в той час як у даній справі службовою перевіркою встановлено, що перший вхід до Приват24, в ході якого відбулось перше списання коштів, здійснено з нетипового пристрою, цього входу відповідачка ОСОБА_1 не узгоджувала, вхід з нетипового пристрою відбувся о 17.30.54 хв 21.09.2023, до відділення банку відповідачка звернулась о 18.23.18 хв 21.09.2023, тобто в день списання коштів, негайно.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до суб'єктивної оцінки обставин справи та ґрунтуються на припущеннях, містять посилання на постанови Верховного Суду у справах з іншими обставинами та доказовою базою, а тому не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення рішення про задоволення позову.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права,тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 367,368, 374, 375,381-384 ЦПК України колегія суддів
ухвалив:
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2025 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді