Справа № 761/10483/25
Провадження № 1-кс/761/7513/2025
19 березня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Київської міської прокуратури, поданого у кримінальному провадженні № 12024100000003555 від 22 грудня 2024 року, про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Макіївка, Донецької область, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, учня 10 класу ТОВ «АТМОСФЕРНА ШКОЛА», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України
Слідчим управлінням ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100090003555 від 22.12.2024 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.12.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наніс тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За обставин викладених у клопотанні, за результатами проведених слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні органом досудового розслідування за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні 23.12.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру y вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про що вручено письмове повідомлення про підозру.
Як зазначає прокурор у клопотанні, повідомлена ОСОБА_6 підозра підтверджується фактичними даними отриманими стороною обвинувачення за результатами проведених слідчих (розшукових) та процесуальних дій, доказами, що містяться в сукупності матеріалів кримінального провадження, копії яких долучено до клопотання.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24.12.2024 перевірено обґрунтованість висунутої підозри ОСОБА_6 та стосовно останнього застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 20.02.2025 включно.
Заступником керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців до 23.03.2025
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 лютого 2025 року продовжено строк дії домашнього арешту відносно ОСОБА_6 до 23.03.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2025 року продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 23.06.2025.
У своєму клопотанні прокурор звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, спотворити або приховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 підтримав клопотання в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з огляду на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, просив лопотання задовольнити та продовжити підозрюваному дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та строк дії покладених обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Захисник ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ризикі є необґрунтованими та ґрунтуються лише на припущеннях сторони обвинувачення, просив застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, а також долучив заперечення на клопотання про продовження строку запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисника.
Законний представник підозрюваного ОСОБА_10 підтримала позицію захисника.
Статтею 181 ч. 6 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (порядок продовження строку тримання під вартою). Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під домашнім арештом, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під домашнім арештом ( обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, та обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали).
Загалом ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, на переконання слідчої судді, на день розгляду клопотання ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, що підтверджується в тому числі копіями матеріалів кримінального провадження, долученими прокурором до клопотання.
На даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Щодо ризиків можливої неналежної поведінки підозрюваного.
У клопотанні прокурор не заявляє про те, що з'явилися нові ризики, водночас акцентує увагу на тому, що заявлені попередньо ризики не зменшилися.
Зокрема, прокурор, просить продовжити тримання підозрюваного під цілодобовим арештом, вважаючи, що продовжують існувати ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, спотворити або приховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність.
Кримінальне процесуальне законодавство визначає те, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При аналізі питання наявності зазначених стороною обвинувачення ризиків, слідча суддя дійшла висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та відомості про особу ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання, яке може бути призначене - позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, така тяжкість кримінального правопорушення є вагомим доводом, що свідчить про збереження ризику переховування від органів досудового розслідування, суду. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик цілком реальним.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, який не зменшився.
Слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідчий суддя аналізує доводи прокурора стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_6 може чинити тиск на свідків та потерпілого.
При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілим, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілого.
Зазначені ризики є суттєвими, і виправдовують подальше збереження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В той же час, прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п. 2,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які останній посилається у клопотанні, а саме: знищити, спотворити або приховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовження злочинної діяльності, оскільки, на думку слідчої судді, такі ризики є сумнівними та розцінюються, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
В той же час, слідчий суддя враховує особу підозрюваного, який раніше не судимий, його майновий стан, а також інші обставини, які характеризують його особу й спосіб життя, стадію кримінального провадження.
Як уже вказувалось вище, відповідно до частини шостої ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.
Враховуючи наведені вище обставини, слідча суддя приходить до висновку, що викладені прокурором у клопотанні відомості, щодо продовження існування ризиків переховування та впливу на свідків та потерпілого, та необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту є обґрунтованими, в тому числі і з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження обраного запобіжного заходу.
Враховуючи вказане, з метою запобігти спробам підозрюваного ухилитись від досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні та для забезпечення виконання процесуальних рішень, слідчиц суддя вважає необхідним продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши ОСОБА_6 залишати житлове приміщення за місцем проживання у нічний час доби до 17 травня 2025 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби з 20:00 години до 06:00 години наступного дня на 60 днів в межах строку досудового розслідування, а саме до 17 травня 2025 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 травня 2025 року, включно, обов'язки, передбачені ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 лютого 2025 року у справі № 761/6396/25.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1