СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1334/25
ун. № 759/9206/25
21 травня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100080001202 від 05.04.2025, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Івакопіль Чуднівського району Житомирської області, громадянина України, без визначеного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України;
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100080001202 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, захисник та обвинувачений вважали можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту та здійснювати його невідкладно після закінчення підготовного провадження.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.
Вказане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Святошинським районним судом міста Києва.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає.
Обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.
За таких обставин є достатні підстави для призначення даного обвинувального акту до судового розгляду, яке належить здійснити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні і, враховуючи думку учасників судового провадження, невідкладно після закінчення підготовчого провадження.
Крім того, прокурор в підготовчому судовому засіданні подала клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке обґрунтоване збереженням ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 2 ст. 289 КК України у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення. Як зазначено в обвинувальному акті, 05.04.2025 приблизно о 00 год. 40 хв. ОСОБА_3 , спільно з особою, провадження щодо якої закрите у зв'язку зі смертю, перебуваючи на території ГК «Зварювання», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Василя Степанченка, 1, шляхом злому навісного замка проникли до приміщення гаража № НОМЕР_1 , звідки незаконно заволоділи транспортним засобом - мотоциклом марки «KAWASAKI», моделі «BR-250 EJF», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , чим завдали останньому матеріальну шкоду у розмірі 123804 гривень 64 копійок
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 07.05.2025 до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.06.2025 включно. Застосування цього запобіжного заходу аргументоване обґрунтованістю підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи доводи сторони обвинувачення про збереження ризиків, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Наведена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» та п. 36 у справі «Москаленко проти України» де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, існує реальний ризик залишення обвинуваченим місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності. Відтак суд вважає доведеним збереження ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з цим стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків незаконного впливу на потерпілого, свідків в даному кримінальному провадженні, враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому дій та їх мотивів. Даний ризик є реальним, оскільки обвинувачений, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого та свідків, допит яких судом ще не проведений з огляду на стадію кримінального провадження, може незаконно впливати на них, змушуючи змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі показань. Тому на даній стадії кримінального провадження ризики впливу на потерпілого та свідків зі сторони обвинуваченого є реальними.
Також суд вважає, що ризики вчинення ОСОБА_3 інших правопорушень також зберігаються з огляду на те, що раніше притягався до кримінальної відповідальності та має судимість. Відтак стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_3 , судом на даному етапі не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України обвинувачений є особою, до якої може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд вважає, що на даній стадії провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який хоча і є винятковим, проте, враховуючи встановлену сукупність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшилися, спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
При цьому, за встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку, що доводи захисника, висловлені під час розгляду клопотання, є необґрунтованими, оскільки відсутні підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зокрема й домашній арешт можуть у цій конкретній справі запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків. При цьому суд констатує, що обвинувачений не має житла чи зареєстрованого місця проживання на території міста Києва чи Київської області.
Визначаючи розмір застави, суд згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інші дані про його особу, доведені ризики, бере до уваги приписи ч. 5 ст. 182 КПК України та вважає, що на даному етапі достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків може застава у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 4 ст. 202 КПК України у моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави суд на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду і покладає на нього обов'язки.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 199, 314-316, 369-372 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Я.Коласа, 27-А) на 16 год. 50 хв. 21 травня 2025 року.
Кримінальне провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, захисника, доставити обвинуваченого.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 19 липня 2025 року (включно), з утриманням його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити заставу обвинуваченому ОСОБА_3 у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Застава у визначеному розмірі може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду міста Києва за такими реквізитами: код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду і покласти на нього на два місяці такі обов'язки:
1) прибувати до суду за викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками з приводу обставин кримінального правопорушення;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що після звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв'язку з внесенням застави в разі невиконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків застава може бути звернена в дохід держави, до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1