36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20 вересня 2010 р. Справа № 5/127
За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в особі Миргородського управління по експлуатації газового господарства, 37604, м. Миргород, вул. Шишацька, 84
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 3187,49 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Скворцов В.В.
від відповідача: не з'явився
Рішення оголошено в судовому засіданні 20.09.2010 року після виходу з нарадчої кімнати.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 3187,49 грн. боргу за договорами № 394 від 01.01.2010 року на постачання та на транспортування природного газу, в т.ч. 3002,04 грн. - основного боргу, 146,64 грн. - пені, 17,17 грн. - інфляційних витрат та 21,64 грн. - 3 % річних.
Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Від відповідача надійшла заява від 15.09.2010 року (вх. № 10908 від 20.09.2010 року), в якій просить розгляд справи проводити без його участі та зазначає, що борг визнає в повному обсязі.
Представник позивача проти задоволення клопотання не заперечує.
Клопотання судом задовольняється.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в особі Миргородського управління по експлуатації газового господарства (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) були укладені договір № 394 на транспортування природного газу від 01.01.2010 року (договір-1) та договір № 394 на постачання природного газу від 01.01.2010 року (договір-2).
Відповідно до умов вищевказаних договорів, позивач (товариство) зобов'язався поставляти та транспортувати природний газ, а відповідач (споживач) - приймати та оплачувати його на умовах договорів.
У відповідності до п.п. 3.4, 3.5 договору-2 кількість природного газу, поставленого товариством споживачу у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу, які представники сторін складають першого робочого дня місяця, наступного за звітним. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Ціна на транспортування природного газу визначена п. 5.2 договору-1, яка складає 143,76 грн. за 1000 куб.м., ціна на постачання природного газу встановлена п. 4.2 договору-2, яка складає 2498,23 грн. за 1000 куб.м.
З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив та протранспортував відповідачу природний газ, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу (в матеріалах справи) в загальному обсязі 2053 куб.м. на загальну суму 5424,03 грн.:
- у лютому 2010 року в обсязі 1639,00 куб.м. на суму 4330,23 грн.;
- у березні 2010 року в обсязі 414,00 куб.м. на суму 1093,80 грн.
Згідно п. 6.1 договору-1, оплата за надані послуги з транспортування природного газу розподільними газопроводами виконується споживачем грошовими коштами шляхом 100 % передоплати на рахунок товариства, згідно затвердженого тарифу (п. 5.2 договору). Остаточний розрахунок виконується на підставі акту приймання-передачі природного газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому транспортувався природний газ.
У відповідності до п. 5.3 договору-2, споживач зобов'язується здійснювати шляхом перерахування на рахунок товариства 100 % вартості газу, запланованого для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Кінцевий розрахунок у звітному місяці виконується споживачем до 10 числа наступного за звітним місяця згідно акту приймання-передачі газу за місяць з урахуванням перерахованих раніше коштів.
Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань частково розрахувався за поставлений та протранспортований природний газ на суму 2421,99 грн.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 3002,04 грн. основного боргу за постачання та транспортування природного газу.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, сума 3 % річних за період з 11.03.2010 року по 17.06.2010 року складає 21,64 грн., а сума інфляційних нарахувань за період березень - травень 2010 року - 17,17 грн.
Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми 3 % річних за період з 11.03.2010 року по 17.06.2010 року та інфляційних витрат за період березень - травень 2010 року, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 11.03.2010 року по 17.06.2010 року, що складає, згідно розрахунку позивача, 146,64 грн.
За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.
Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 7.3.9 договору-1 та п. 8.3 договору-2 в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, визначені договорами споживач сплачує, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені за період з 11.03.2010 року по 17.06.2010 року, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в особі Миргородського управління по експлуатації газового господарства (37604, м. Миргород, вул. Шишацька, 84, р/р 26008550123 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 05524725) - 3002,04 грн. основного боргу, 146,64 грн. пені, 21,64 грн. 3 % річних, 17,17 грн. інфляційних витрат, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гетя Н.Г.