Справа №:755/8846/25
Провадження №: 1-кп/755/1166/25
"22" травня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110001186 від 23.11.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого неофіційно будівельником, не маючого встановленого місця реєстрації, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_6 ,
представника потерпілого: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 (дистанційно),
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
З Київської міської прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024101110001186 від 23.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор доповіла про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України до судового розгляду.
Представник потерпілого ОСОБА_7 підтримав думку прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_5 не заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, колегія суддів вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги КПК України та підстав для його повернення прокурору не встановлено.
Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.
У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні колегіальним складом суду, за участю прокурора, представника потерпілого, захисника та обвинуваченого.
Крім того, прокурор заявила клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 заперечив проти заявленого прокурором клопотання, мотивуючи тим, що ризики наведені прокурором в клопотанні не доведені та наразі відпала необхідність утримання обвинуваченого в умовах попереднього ув'язнення, а також просив застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 було висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
На цей час докази у вказаному кримінальному провадженні судом не досліджені, представник потерпілого, свідки та обвинувачений в даному кримінальному провадженні не допитані.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує наступне.
Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, працюючий неофіційно будівельником, не маючий встановленого місця реєстрації, проживаючий до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий.
Обвинувачений ОСОБА_5 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, не має типових соціальних зв'язків для особи його віку та статусу (неодружений, не має встановленого місця реєстрації), раніше неодноразово судимий.
Так суд враховує, що ОСОБА_5 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 113 КК України, тобто у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає обґрунтованими зазначені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та враховує тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчинені кримінального правопорушення, його особу, а саме відсутність у нього підтверджених сталих соціальних зв'язків, що свідчить про можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності впливати на представника потерпілого та свідків, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також судом враховано, що ОСОБА_5 має задовільний стан здоров'я, що не виключає можливість перебування його під вартою в умовах слідчого ізолятора на час судового розгляду, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, на даний час не вбачається.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
У зв'язку із вищевикладеним, задовольняючи клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів не знаходить передумов для визначення обвинуваченому альтернативної застави, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, в умовах воєнного стану.
Крім того, клопотання сторони захисту щодо застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою є безпідставним, оскільки, на переконання колегії суддів, інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України, які є доведеними.
Керуючись ст. ст. 177,178, 179, 183, 194, 314, 315, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110001186 від 23.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України призначити до судового розгляду на 13 годину 30 хвилин 29 травня 2025 року, у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегіальним складом суду.
У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 20.07.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 23.05.2025 року о 10 год. 00 хв.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3