36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
14.09.2010р. Справа №14/118
за позовом Приватного підприємства "Крона", пр. Першотравневий, 19, оф. 2, м. Полтава, 36000
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 49629,95 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: Брюховецький О.В., дов. № 2/2010 від 16.08.2010 р.;
Дуднікова Н.В., дов. № 1/2010 від 16.08.2010 р.
Бурлаков С.А., дов. б/н від 16.08.2010 р.
від відповідача: ОСОБА_1, підприємець
ОСОБА_2, дов. б/н від 18.08.2010 р.
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення суми боргу, пені, збитків від інфляції та 3% річних за договором на виконання проектних робіт б/н від 14.12.2007 р. на загальну суму 65574,61 гривень, з яких сума основного боргу 35000,00 гривень, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 15944,66 гривень, збитки від інфляції 12190,50 гривень та 3% річних 2439,45 гривень, а також заява про зменшення позовних вимог № 10 від 27.08.2010 р. (вхід. № 09705д від 27.08.2010 р. канцелярії суду) до суми 49629,95 гривень, з яких сума основного боргу 35000,00 гривень, збитки від інфляції 12190,50 гривень та 3% річних 2439,45 гривень, у зв'язку із відмовою позивача від вимог в частині стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі15944,66 гривень.
Судовий процес фіксується технічними засобами відповідно до положень ч. 3 ст. 44 ГПК України та відображається у протоколі судового засідання на підставі положень ч. 1 -4 ст. 811 ГПК України.
Повноважними представниками сторін в судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України та ч. 3 ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України, для надання можливості подати додаткові докази в підтвердження заявлених вимог та викладених заперечень по суті предмету спору. Суд заявлене клопотання прийняв, розглянув по суті та ухвалою від 20.08.2010 р. задовольнив, продовживши строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів.
27.08.2010 р. за вхід. № 09705д канцелярії суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог № 10 від 27.08.2010 р. до суми 49629,95 гривень, з яких сума основного боргу 35000,00 гривень, збитки від інфляції 12190,50 гривень та 3% річних 2439,45 гривень, у зв'язку із відмовою позивача від вимог в частині стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі15944,66 гривень. Суд заяву про зменшення позовних вимог прийняв, розглянув по суті та задовольнив, перевіривши повноваження представників позивача на вчинення таких дій та роз'яснивши наслідки вчинення відповідних дій.. Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 49629,95 гривень, з яких сума основного боргу 35000,00 гривень, збитки від інфляції 12190,50 гривень та 3% річних 2439,45 гривень. Провадження у справі в частині стягнення 15944,66 гривень пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ підлягає припиненню на підставі ст. 78 ГПК України та п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
В судових засіданнях 17.08.2010 р. та 20.08.2010 р. оголошувались перерви для надання можливості сторонам подати додаткові докази в підтвердження заявлених вимог та викладених заперечень по суті предмету спору, а 06.09.2010 р. перерва за клопотаннями сторін (позивача - вхід. № 10155д від 06.09.2010 р. канцелярії суду; відповідача - вхід. № 10099д від 03.09.2010 р. канцелярії суду) до 07.09.2010 р. у зв'язку із неможливістю забезпечити явку повноважних представників в судове засідання.
В судовому засіданні 07.09.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до положень ч. 1 - ч. 4 ст. 85 ГПК України. Повне рішення складене відповідно до вимог ч. 1 - ч. 2, ч. 6 ст. 84 ГПК України 14.09.2010 р.
Позивач та його повноважні представники в судовому засіданні заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення підтримують, вважають їх обґрунтованими, підтвердженими наданими по справі матеріалами та доказами і просять суд їх задовольнити.
Відповідач та його повноважний представник в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечують в повному обсязі з мотивів і підстав, викладених у відзивах на позовну заяву - від 17.08.2010 р. (вхід. № 09186д від 17.08.2010 р. канцелярії суду) та від 20.08.2010 р. (вхід. № 09457д від 20.08.2010 р. канцелярії суду), - а також додаткових поясненнях від 03.09.2010 р. (вхід. № 10077д від 03.09.2010 р. канцелярії суду) і просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 14 грудня 2007 р. між Приватним підприємством "Крона", м. Полтава (надалі Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Полтава (надалі Відповідач) було укладено Договір на виконання проектних робіт (надалі Договір).
Згідно із п. 1.1. вказаного Договору, Виконавець (Відповідач у справі) зобов'язується виконати роботи по створенню робочего проекту (архітектурно-будівельного розділу, розділу внутрішніх електричних мереж, розділу пожежно-охоронної сигналізації, кошторису) "Реконструкція адміністративної будівлі з добудовою по Першотравневому проспекту, 19", за завданням на проектування наданим Замовником (Позивач у справі).
Пунктом 3.1. Договору визначено, що Замовник (Позивач у справі) до початку робіт по створенню робочого проекту зобов'язується надати Виконавцеві (Відповідачу у справі) всі необхідні вихідні дані: рішення міськвиконкому про дозвіл на проектування, архітектурно-планувальне завдання, правові документи на земельну ділянку, технічні умови на підключення до інженерних мереж, технічні умови на будівельні конструкції та матеріали, завдання на проектування.
Відповідно до п. 4.1. Договору, Виконавець (Відповідач у справі) самостійно виконує роботи, визначені цим Договором за період двох календарних місяців з моменту отримання повного комплекту вихідних даних, погодження з Замовником (Позивач у справі) Завдання на проектування та одержання авансової оплати.
Згідно із п. 5.1. та п. 5.2. Договору, за надання всього комплексу робіт, що є предметом даного Договору Замовник (Позивач у справі) передає Виконавцю (Відповідач у справі) винагороду в розмірі 50045,00 гривень. Авансова частина цієї винагороди складає 70%, тобто 35000,00 гривень.
Платіжним дорученням № 362 від 19.12.2007 р. Позивач здійснив Відповідачу авансову оплату за виконання робіт в розмірі 35000,00 гривень.
Пунктом 3.1.1. Договору визначено, що Виконавець (Відповідач у справі) зобов'язаний своєчасно та якісно виконати роботи та передати їх Замовникові з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до вимог Завдання на проектування та чинних нормативних документів.
Позивач вважає, що роботи Відповідачем не виконані належним чином та вимагає повернення на свою користь суми авансової оплати робіт в розмірі 35000,00 гривень, а також збитки від інфляції в сумі 12190,50 гривень та 3% річних в сумі 2439,45 гривень, що загалом становить 49629,95 гривень.
Суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно із ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 173 надалі ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із п. 1.3. Договору, Замовник (Позивач у справі) до початку робіт по створенню Робочого проекту зобов'язується надати Виконавцеві (Відповідач у справі) всі необхідні вихідні данні: рішення міськвиконкому про дозвіл на проектування, архітектурно-планувальне завдання, правові документи на земельну ділянку, технічні умови на підключення до інженерних мереж, технічні умови на будівельні конструкції та матеріали, завдання на проектування.
Всупереч викладеним положенням Договору Замовник (Позивач у справі) не сформував та не передав Виконавцю (Відповідач у справі) завдання на проектування, а також не здійснив передачу вихідних даних на проектування у визначеному п. 1.3. Договору обсязі.
Судом, на підставі матеріалів справи та пояснень представників сторін в судовому засідання встановлено, що Замовник (Позивач у справі) частково передав Виконавцю (Відповідач у справі) вихідних даних, а саме: рішення сесії Полтавської міської ради про дозвіл на проектування та будівництво № 290 від 20.09.2006 р. та Архітектурно-планувальне завдання № 256 на проектування реконструкції адміністративної будівлі з добудовою, видане Головним управлінням містобудування та архітектури 05.10.2006 р.
Двомісячний строк, визначений п. 4.1. Договору для виконання робіт, починає свій перебіг при виконанні Замовником наступних умов: (1) передачі вихідних даних на проектування; (2) узгодження завдання на проектування; (3) перерахування авансового платежу. Виконання лише однієї умови початку виконання робіт не може бути підставою для початку строків виконання робіт.
Як свідчать матеріали справи та надані докази по суті предмету спору, Виконавець (Відповідач у справі) 20.07.2010 р. направив на адресу Замовника (Позивач у справі) Акт виконаних робіт на виконану частину проектних робіт, але останній його не отримав і, всупереч п. 4.3. Договору, яким передбачено, що Виконавець по закінченню робіт надає Замовникові два екземпляри РП, а Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання Робочого проекту зобов'язаний прийняти результати виконаних робіт, обґрунтованої відповіді щодо неможливості прийняти ним виконані роботи у зв'язку із виявленими недоліками не надав. Таким чином, роботи, зазначені в Акті приймання-передачі виконаних робіт від 20.07.2010 р. виконані та прийняті Замовником (Позивач у справі) без застережень.
Крім того, Позивачем на вимогу суду (ухвала про порушення провадження у справі від 25.06.2010 р. та вимоги, що ставились до представників в судових засіданнях, в яких оголошувались перерви) без поважних на те причин не подав на вимогу суду матеріалів та доказів, які б свідчили про передачу відповідної документації на виконання п. 1.3. Договору.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач зміг довести відсутність своєї вини у порушенні зобов'язань та подав матеріалів та доказів, які спростовують твердження Позивача, які були викладені останнім у позовній заяві, уточненнях позовних вимог та письмових поясненнях по суті предмету спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що Позивач у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України не зміг подати належних доказів, які б підтверджували наявність вини Відповідача у невиконанні зобов'язань за Договором, і тому провадження у справі в частині стягнення 15944,66 гривень підлягає припиненню на підставі ст. 78 ГПК України та п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відмовою позивача, а в іншій частині позовні вимоги залишаються без розгляду.
Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Враховуючи викладене, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 69, 75, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, п. 5 ч. 1 ст. 81, 811, 82 - 821, 83- 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 15944,66 гривень на підставі ст. 78 ГПК України та п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відмовою позивача.
2. В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Повне рішення складено 14.09.2010 р.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.