Справа № 357/7487/25
Провадження № 2/357/3771/25
26 травня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 по стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, яка подана представником ОСОБА_2 .
Ціна позову по даній справі становить 10 000 доларів США.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Цуранову А.Ю.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно із ч. 2 ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана (подана) Ніколаєнко Веронікою Василівною.
На підтвердження повноважень представника до позовної заяви додано копію довіреності від 17.10.2023, видану АТ КБ «Приватбанк» в особі голови правління Герхарда Бьоша, а також копію наказу про переведення Ніколаєнко В.В. на посаду фахівця із супроводу судового та виконавчого провадження.
Поряд з цим, до матеріалів справи долучено виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи АТ КБ «Приватбанк» станом 22.01.2025, в якій керівником товариства вказаний Бьоркнерт Карл Мікель.
Згідно із ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 по справі № 910/16580/23 конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, дійшовши висновку про те, що крім керівника і члена виконавчого органу, особами, через яких можливе самопредставництво, можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юрособи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Як зазначено вище, ціна позову по даній справі становить 10 000 доларів США, отже дана справа не є малозначною.
Таким чином, в матеріалах справи відсутня інформація про те, що Ніколаєнко Веронікою Василівною діє як адвокат або має право представляти позивача у порядку самопредставництва по даній справі, тому відсутні підстави вважати, що позовна заява підписана особою, яка має права її підписувати.
Верховний Суд в ухвалі від 14.01.2025 по справі № 755/1637/23 зазначив: « 8. За змістом касаційної скарги та доданих до неї матеріалів Ніколаєнко О.М. не є керівником АТ КБ «Приватбанк». Разом з тим, підписуючи касаційну скаргу від імені АТ КБ «Приватбанк», Ніколаєнко О.М. діяла не як його представник, яким для юридичної особи може бути тільки адвокат. У Верховного Суду немає підтверджень того, що Ніколаєнко О. М. є адвокатом. 9. У такому разі її повноваження діяти від імені АТ КБ «Приватбанк» у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Однак у суду відсутня інформація про те, що Ніколаєнко О. М. має право діяти у порядку самопредставництва АТ КБ «Приватбанк» на підставі саме вказаних актів».
Стаття 185 ЦПК України визначає підстави залишення позовної заяви без руху та повернення заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За вказаних вище обставин позовна заява підлягає поверненню заявнику.
Слід роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Керуючись ст. 13, 60, 175, 185, 260, 353, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - повернути разом з доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя А. Ю. Цуранов