22.05.2025
ЄУН 389/254/25
Провадження №2/389/61/25
Рішення
іменем України
22 травня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Чернявської І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам'янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4912320824 від 05.08.2024 в розмірі 31 560 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 05.08.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №4912320824, відповідно до якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 8 000 грн, шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою. Позикодавець свої зобов'язання відповідно до умов договору позики виконав в повному обсязі та надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 8 000 грн. ОСОБА_1 свої зобов'язання відповідно умов договору позики належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила. Станом на день подання позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Іннова Фінанс» складає 31 560 грн, з яких: 8 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 19 560 - заборгованість за процентами (8000 х 1,5% х 163), 4 000 грн - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки. Посилаючись на невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо повернення позики та сплати відсотків, ТОВ «Іннова Фінанс» просить стягнути з останньої на свою користь вказану заборгованість.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви розгляд справи просив проводити за його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву, в якій позовні вимоги визнала частково, а саме заборгованість за кредитом в розмірі 8 000 грн, в іншій частині позовних вимог просила відмовити.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 05.08.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №4912320824 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 8 0000 грн, строком на 360 днів зі сплатою стандартної процентної ставки 1,5 % на день, з кінцевим терміном повернення позики 31.07.2025; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком №1 до Договору. Відповідно до умов договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених даним договором), строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.
Відповідно до підписаного 05.08.2024 паспорту споживчого кредиту сторони погодили основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача серед основних: тип кредиту: кредит; сума/ліміт кредиту: 8 000 грн; строк кредитування: 360 днів; мета отримання кредиту: на споживчі (особисті) потреби; спосіб та строк надання кредиту: безготівково; стандартна процентна ставка складає 1,5% (річних); загальні витрати за кредитом 43 200 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту: 47 624 грн.
Кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Виконання кредитором обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 8 000 грн відповідачеві підтверджується відповідною квитанцією до платіжної інструкції №19940-1354-129325208 від 05.08.2024.
Факт укладання з ТОВ «Іннова Фінанс» договору про надання грошових коштів у позику №4912320824 від 05.08.2024 та отримання кредиту в розмірі 8 000 грн стороною відповідача не заперечується.
Відповідно до розрахунку в позовній заяві заборгованість ОСОБА_1 становить 31 560 грн, з яких 8 000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 19 560 грн - сума заборгованості за відсотками, 4 000 грн - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки.
Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8 000 грн відповідачем визнається.
Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання на умовах договору позики, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором позики №4912320824 від 05.08.2024 за основною сумою боргу в розмірі 8 000 грн, обґрунтованими.
Крім того, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення відсотків за договором позики №4912320824 від 05.08.2024 в розмірі 19 560 грн. Розмір нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом відповідає умовам кредитного договору та є обґрунтованим, а їх нарахування здійснене в межах погодженого сторонами договору строку кредитування, що відповідає умовам договору та актам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до умов укладеного договору №4912320824 від 05.08.2024 року сторони домовились, що кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 8 000 грн строком на 360 днів зі сплатою стандартної процентної ставки 1,5 % на день, з кінцевим терміном повернення позики 31.07.2025 року; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 306 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору зі сплати процентів позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, які нараховані по 15.01.2025 у межах строку дії договору, який був установлений умовами договору та закінчувався 31.07.2025.
Таким чином, проценти за користування кредитом у загальній сумі 19 650 грн нараховані позивачем за стандартною процентною ставкою 1,5% в день (14000 грн. х 1,5% х 163 днів). Нарахування відсотків позивачем проведено у межах строку дії договору надання грошових коштів у позику №4912320824 від 05.08.2024.
Відповідач розрахунок, виконаний позивачем, не спростував, свій контррозрахунок суду не надав.
За таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених нею умовах та невиконання останньою належними чином свого обов'язку зі своєчасного повернення кредитних коштів в розмірі 8 000 грн та процентів за користування ними 19 560 грн, що разом становить 27 560 грн.
Водночас, суд відхиляє доводи позивача щодо обґрунтованості нарахування неустойки за договору про надання грошових коштів у позику №4912320824 від 05.08.2024 в розмірі 4 000 грн.
Так, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Як передбачено п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлано, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних положень Закону України "Про споживче кредитування" і перехідних положень ЦК України та протиправно нараховано неустойку за кожен день невиконання зобов'язання, а тому вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 4000 грн задоволенню не підлягає.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику №4912320824 від 05.08.2024 року в загальному розмірі 27 560 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 000 грн, та заборгованості відсотків за користування кредитом в розмірі 19 560 грн.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
За правилом частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції №67 від 14.01.2025, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжним дорученням, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 115 грн 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику №4912320824 від 05.08.2024 у розмірі 27 560 (двадцять сям тисяч п'ятсот шістдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» судовий збір в сумі 2 115 дві тисячі сто п'ятнадцять) грн 40 коп.
Решту судового збору в розмірі 307 (триста сім) грн, віднести на рахунок позивача.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», місце знаходження: вул.Болсуновська,8, поверх 9, м.Київ, 01104, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44127243.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва