Справа № 183/4947/25
№ 1-кс/183/936/25
22 травня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Гусятинського відділу Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2025року за № 12025042350000527 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, з загальною середньою освітою, не одруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової части НОМЕР_1 , який займає посаду стрільця другого кулеметного відділення кулеметного взводу другого піхотного батальйону, у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
22 травня 2025 року слідчий Слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Гусятинського відділу Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2025 року за № 2025042350000527 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
На обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Самарівським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2025 року за № 2025042350000527, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснює Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Солдат ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 і проходячи базову загальновійськову підготовку в 3 навчальній роті зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , під час воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжувався, в тому числі Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024, та діє на теперішній час, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, згідно рапорту старшого викладача зведеного начального батальйону школи індивідуальної підготовки за № 6665 від 22.07.2024 року стало відомо, що солдат ОСОБА_5 був відсутній на шикуванні у пункті розташування 3 начальної роти зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , який розташований поблизу АДРЕСА_2 . Про причини своєї відсутності солдат ОСОБА_5 безпосереднього командира не повідомляв. Командуванням зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 були організовані розшукові заходи в межах Черкаського гарнізону, які не мали позитивних результатів. Аналогічні пояснення щодо самовільного залишення місця проходження військової служби, солдатом ОСОБА_5 надав командир 1 навчального взводу 3 навчальної роти зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_3 , який зазначив, що 22.07.2024 о 06:00 при шикуванні для перевірки наявності особового складу 3 навчальної роти зведеного навчального батальйону було виявлено відсутність солдата ОСОБА_5 , на телефоні дзвінки не відповідає. Ті ж самі факти підтвердив у своєму поясненні інструктор 2 навчального взводу 3 навчальної роти зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , а також додав, що пошуки, які були організовані командиром 3 навчальної роти - старшим викладачем зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 одразу після виявлення факту відсутності військовослужбовця, не дали позитивних результатів. Таким чином, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який проходив базову загальновійськову підготовку в 3 навчальній роті зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_5 в умовах дії особливого періоду, в умовах воєнного стану, без дозволу начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, 22.07.2024 року самовільно залишив місце служби, чим незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та самовільно вибув до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби та продовжував ухилятися від військової служби до 21 травня 2025 року, тобто до часу встановлення працівниками правоохоронного органу його місцезнаходження, а саме на території м. Самар Дніпропетровської області, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - самовільне залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Таким чином, солдат ОСОБА_5 за викладених вище обставин обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
21.05.2025 року о 19.20 год. підозрюваного ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22.05.2025 року у відповідності до ст.ст. 276 - 278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
22.05.20255 року о 10.00 год. підозрюваному ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується Актом службового розслідування та документацією доданою до нього, іншими матеріалами кримінально провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Згідно із вимогами ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається із відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Статтею 183 ч. 1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від п'яти до десяти років, існує ризик, що підозрюваний, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 не має офіційного джерела доходу, що може сприяти нез'явленню ОСОБА_5 за викликом слідчого, прокурора та суду;
-незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 в подальшому може як у спосіб погроз, так і реально незаконно впливати на свідків за провадженням, оскільки останні проходять військову службу в одному підрозділі з підозрюваним, інших свідків за провадженням. При цьому, враховуючи, що на разі під час здійснення досудового розслідування не допитані та не встановлені інші особи, тобто свідки, яким можуть бути відомі обставини та відомості вчинення ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 може впливати на даних осіб для зміни їх показів з метою уникнення кримінальної відповідальності;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи, що ОСОБА_5 не мав реального наміру повернутися до військової частини раніше, так як його було затримано працівниками Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровської області. Таким чином ОСОБА_5 ,перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, тобто вчиняти інші кримінальні правопорушення. Що після вчинення злочину передбаченого ч.5 ст.407 КК України ОСОБА_5 вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, про яке останньому було повідомлено про підозру.
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 відповідає суспільному інтересу.
Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.
Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 при застосуванні більш м'якого запобіжного заході ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду та незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню.
В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий звертає увагу на наступні обставини, які в силу ст. 178 КПК України, мають враховуватись судом при обранні запобіжного заходу:
1.Вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним
ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України з огляду на наявні докази, що перелічені вище у мотивувальній частині вказаного клопотання.
2. Тяжкість покарання.
Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Отже, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття під вартою ОСОБА_5 .
У зв'язку з наведеним, слідчий просив суд:
-застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилався на підстави звернення до суду, викладені у клопотанні, просив суд обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням останнього на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник, кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників, дослідивши надані до клопотання матеріали, приходжу до нижченаведеного.
Встановлено, що 21.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено за № 12025042350000527 відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
-правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 5 ст. 407 КК України;
-короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: в ході проведення розшукових заходів на території Самарівського району Дніпропетровської області було встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самовільно залишив місце дислокації військової частини, на теперішній час переховується на території Самарівського району Дніпропетровської області (ЖЄО № 23739 від 21.05.2025 року);
-орган досудового розслідування: Самарівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
21.05.2025 року о 19.20 год. підозрюваного ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22.05.2025 року у відповідності до ст.ст. 276 - 278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
22.05.20255 року о 10.00 год. підозрюваному ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується, зокрема: Витягом з ЄРДР від 21.05.2025 року; матеріалами службового розслідування та іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
У відповідності до ст. 131 КПК України, з аходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 9 частини 2 статті 131 КПК України визначено, що заходами забезпечення кримінального провадження є: запобіжні заходи.
На підставі ст. 176 КПК України,
1. Запобіжними заходами є:
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
2. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
3. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
4. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
У відповідності до ч. 8 ст. 176 КПК України, Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Згідно вимог ст. 177 КПК України,
1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначено, що
1. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
На підставі ст. 183 КПК України,
1. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
3. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
4. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Приходжу до висновку, що слідчим та прокурором надано вагомість наявних доказів, які свідчать про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами, долученими до клопотання.
Слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що солдат ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваний може вплинути на свідків, оскільки останні проходять військову службу в одному підрозділі з підозрюваним. При цьому, враховуючи, що на разі під час здійснення досудового розслідування не допитані та не встановлені інші особи, тобто свідки, яким можуть бути відомі обставини та відомості вчинення ОСОБА_7 зазначеного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_8 може впливати на даних осіб для зміни їх показів з метою уникнення кримінальної відповідальності. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останнього вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.04.2025 року, який не набрав законної сили, визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. Крім того, 22.04.2025 року ОСОБА_5 було пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України та 24.04.2025 року обвинувальний акт було направлено до суду. Вказані обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень у разі перебування його на волі.
При вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , суд враховує:
-вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення - підтверджується матеріалами, долученими до клопотання;
-тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні,
-вік та стан здоров'я підозрюваного - не має хронічних захворювань;
-міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини - не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітній дітей;
-наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання - підозрюваний є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , має постійне місце реєстрації та проживання;
-репутацію підозрюваного - за місцем служби характеризується негативно;
-майновий стан підозрюваного - не має офіційного джерела доходу;
-наявність судимостей у підозрюваного - вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.04.2025 року, який не набрав законної сили, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.;
-дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше - запобіжні заходи відносно підозрюваного раніше не застосовувалися;
-наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення - існує підозра у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а саме, 24.04.2025 року до суду направлено обвинувальний акт за ч. 1 ст. 309 КК України;
-розмір майнової шкоди - майнова шкода не завдана;
-ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї - не встановлено.
Слідчий суддя приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім того, як зазначалося вище, у відповідності до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Враховуючи наведене, відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави (ч. 4 ст. 183 КПК України)..
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Згідно до ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
У зв'язку з вищенаведеним, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 187, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого Слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Гусятинського відділу Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2025року за № 12025042350000527 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком до 18 липня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала діє по 18 липня 2025 року включно.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 13:00 годині 23 травня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1