Справа № 202/14997/24
Провадження № 2/202/1676/2025
22 травня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Недобитюк Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Завгородньої Ю.В.,
за участю адвоката позивачів Скочко О.А.,
представника Дніпровської міської ради, третьої особи 1 - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради Григоренко А.В.,
інші - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета: 1 - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, 2 - ОСОБА_4 , про визнання права користування житловим приміщення
У грудні 2024 року до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська звернулася адвокат Скочко Ольга Анатоліївна, яка діяла в інтересах позивачів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за позовом до Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 26510514), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета: 1 - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради ЄДРПОУ 38114671), 2 - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий).
Позивачі (кожний окремо) у позові заявили одну вимогу: визнати за ними «право користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ».
ОСОБА_1 просив визнати право користування зазначеною квартирою з 02.11.2006, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - з 08.04.2004.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачі вселилися у зазначене житло з дозволу ОСОБА_4 , якому квартира була надана згідно ордеру.
Метою визнання за позивачами права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , є їх намір приватизувати зазначену квартиру, тобто набути право власності на неї.
З метою вирішення питання приватизації позивачі звернулися Дніпровської міської ради, проте отримали відмову. З огляду на зазначене позивачі подали позов.
Протоколом автоматизованого розподілу судовою справи справу передано для розгляду судді Недобитюк Н.В.
Провадження у справі відкрите ухвалою від 30.12.2024. Розгляд справи проводився за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 26.02.2025 продовжений строк підготовчого провадження. Ухвалою від 20.03.2025 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судові засідання позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 жодного разу не з'явилися. Були належним чином повідомлені про дату час і місце розгляду справи. Позовні вимоги не уточнювали.
Інтереси позивачів представляла адвокат Скочко Ольга Анатоліївна, яка заявила клопотання про допит свідків. Інші заяви, клопотання не надходили.
Інтереси відповідача Дніпровської міської ради та третьої особи 1 - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, представляла ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 з матеріалами справи знайомилася, як представник відповідача, надала Відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити позивачам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог. Позиція обґрунтована відсутністю підтвердження перебування позивачів на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов. Крім того, позивачі не є членами сім'ї наймача. Наголосила на тому, що у ордері на житлове приміщення № 80 серія 01 до складу сім'ї входять: ОСОБА_6 , його дружина та двоє доньок.
Третя особа ОСОБА_4 у судові засідання не з'являвся. Бажання брати участь у судових засіданнях засобами відеоконференцзв'язку не виявляв. Зі слів адвоката позивачів, він постійно проживає у м. Києві.
У матеріалах справи наявна заява за підписом « ОСОБА_7 », яка надійшла до суду засобами поштового зв'язку та зареєстрована у канцелярії суду 24.02.2025. Згідно заяви, позивачі оселилися у спірній квартирі та мешкають у ній з дозволу ОСОБА_4 .
Вказана вище заява оформлена у простій письмовій формі, нотаріально не засвідчена.
Оскільки ОСОБА_4 не брав участі у судових засіданнях, суд об'єктивно був позбавлений можливості пересвідчитися у справжній волі ОСОБА_4 та авторстві зазначеної заяви.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши свідків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
У матеріалах справи наявні:
копія свідоцтва про одруження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ,
копія Ордеру на житлове приміщення № 90 серії 01, відповідно до якого спірна квартира виділена «ВВВ МВСУ … Печерською ДА м. Києва від 14.08.2000» ОСОБА_10 та членам його родини: ОСОБА_11 (дружина), ОСОБА_12 (донька), ОСОБА_13 (донька);
копія паспорта ОСОБА_14 серії НОМЕР_4 з відміткою про реєстрацію у спірній квартирі та зняття з реєстрації. Копія містить підпис та штамп: «з оригіналом згідно ОСОБА_15 »;
копія довідки № 1547 від 2010 року про реєстрацію ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спірній квартирі;
копія довідки № 1647 від 01.10.2015, з якої через некоректність її складання не можливо достеменно встановити хто саме ( ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) зареєстроний чи знятий з реєстрації у спірному житлі;
копія довідки № 927 від 10.03.2017, виданої ОСОБА_2 і членам сім'ї ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ) про реєстрацію у спірній квартирі. Вбачається, що довідка № 927 від 10.03.2017 та попередня довідка № 1647 від 01.10.2015 підписані одними й тими ж особами та складені тим же почерком;
копія Довідки № 4881 від 13.08.2024 про склад сім'ї, відповідно до даних, зазначених в Електронній картотеці. У зазначеній довідці міститься інформація про осіб, зареєстрованих у спірній квартирі, а саме: ОСОБА_2 з 08.04.2004, ОСОБА_1 - з 02.11.2006, ОСОБА_3 - 01.04.2010, ОСОБА_4 - у графі «родинні стосунки» значиться - «Наймач», «26.09.1956 Незареєстрований власник»;
копія технічного паспорту на спірну квартиру, замовником якого є ОСОБА_1 ;
копія листа від 04.11.2024 № 3/16-5521 «Про розгляд заяви», відповідно до якого ОСОБА_17 повідомлено, що Департамент житлового господарства ДМР не має правових підстав для підготовки проекту рішення про зміну умов договору найму. А також наголошується на відсутності документів, що підтверджують родинні стосунки ОСОБА_18 та позивачів, та відсутності інформації про місце перебування сім'ї ОСОБА_19 (у тому числі дружини та дочок);
копія листа № 10/5-876 з інформацією про реєстрацію позивачів у спірному житлі: ОСОБА_2 з 08.04.2004, ОСОБА_1 - з 02.11.2006, ОСОБА_3 - 01.04.2010;
копії актів від 01.11.2024 про фактичне проживання позивачів за підписом голови ОСББ і печаткою ОСББ «Миру 2 А»;
копія акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2024 -22.11.2024 ОСББ «Миру 2А»;
копія листа № 7907 «ДМБТІ» ДМР, відповідно до якого будинок АДРЕСА_2 зареєстрований за КВ ЖРЕП Індустріального району;
копії паспортів та ІНН позивачів.
Оригінали зазначених документів позивачами та адвокатом на огляд суду не надавалися.
У судовому засіданні за клопотанням адвоката позивачів були допитані у якості свідків сусіди: ОСОБА_20 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_4 ).
Зазначені особи підтвердили обставину проживання позивачів за адресою: АДРЕСА_5 , проте не надали інформацію про підстави вселення у спірне житло та чітко не вказали з якого року позивачі займають житло, лише вказали, що позивачі мешкають у квартирі багато років. Також свідки не володіють інформацією про сім'ю первісного наймача спірної квартири.
У ході судового розгляду встановлено, що позивачі не мали підстав для вселення у житло за адресою: АДРЕСА_5 . Свідчення адвоката позивачів про згоду первісного наймача ОСОБА_18 / ОСОБА_14 на вселення позивачів у спірне житло не підтверджені доказами.
Представник відповідача Дніпровської міської ради Григоренко А.В. натомість через канцелярію суду надала заяву від 22.04.2025 та «Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта», відповідно до якої фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 18.05.2011 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 .
Обставини реєстрації позивачів у житлі за адресою: АДРЕСА_5 не досліджувалися судом, оскільки адвокат позивачів не володіє достатньою інформацією, а самі позивачі у судові засідання не з'являлися.
Позивачі не проявляли особистої зацікавленості у розгляді справи (з матеріалами справи не знайомилися, заяви, клопотання не подавали, оригінали доказів на огляд суду не надали, не виявили бажання надати свідчення у судовому засідання). При цьому, суд звертає увагу, що саме позивачі мають бути зацікавлені у розгляді справи, як особи, які ініціювали судову процедуру.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивачі повинні активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2020 у справі № 757/1782/18: «Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.».
Разом з тим, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтями 77-80 ЦПК України встановлено критерії доказів, а саме їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Згідно частиною 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 ст. 80 ЦПК України).
З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача. При подачі позову позивачі сплати судовий збір у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10,12,13, 77-81, 83, 141, 229, 263-265, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета: 1 - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, 2 - ОСОБА_4 , про визнання права користування житловим приміщення - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія НЕДОБИТЮК