Справа № 212/4304/25
2/212/2866/25
23 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши за відсутності сторін без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві,-
У квітні 2025 року адвокат Толстих А.Б., що діє в інтересах позивача звернулась до суду із вказаним позовом до Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» (далі - АТ “Кривбасзалізрудком»), в обґрунтування якого вказала, що позивач протягом тривалого часу, а саме з 1998 року по 2020 року працював на підприємстві відповідача на різних посадах. У зв'язку з шкідливими умовами праці позивач з вини відповідача отримав хронічні професійні захворювання. Комісіями з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було встановлено, що внаслідок тривалої праці в шкідливих умовах на АТ “Кривбасзалізрудком» позивач втратив своє здоров'я та працездатність та набув професійні захворювання. Згідно висновком МСЕК від 01 березня 2022 року позивачу первинно встановлено 65 % втрати професійної працездатності на ІІІ групу інвалідності безстроково. Внаслідок отримання професійного захворювання позивач став інвалідом, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується. Позивач скаржиться на задишку при мінімальному фізичному навантаженні, іноді у стані спокою, приступоподібний сухий кашель, іноді з виділенням слизового харкотиння, важкість у грудній клітці, щоденні приступи задухи, зниження слуху на обидва вуха, шум у вухах, періодичний головний біль, запаморочення, біль та обмеження рухів у шийному відділі хребта з іррадіацією болю в обидві руки та п/крижовому відділі хребта з іррадіацією болю в обидві ноги, біль та обмеження рухів у плечових, ліктьових і колінних суглобах, затерпання рук та ніг, періодичний біль у ділянці серця, відчуття частого серцебиття, періодичні перебої у роботі серця, зниження зору, загальну слабкість. Через хворобу позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві, це доводиться робити його близьким, що викликає неприхований осуд з боку оточуючих. Внаслідок набутого професійного захворювання, систематично виникає необхідність отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Позивач вважає, що професійне захворювання виникло внаслідок порушень норм охорони праці на підприємстві відповідача, у зв'язку із отриманими професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, розмір якої позивач оцінює в 400 000 грн., яку просив стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року судом відкрито провадження у справі та призначене розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача ОСОБА_2 скористався правом надання відзиву в якому зазначив, що позивач протягом тривалого часу, більш ніж 2 роки та 1 місяць працював в підземних, шкідливих і небезпечних умовах в ПрАТ “Суха Балка» та 9 місяців на КДГМК “Криворіжсталь», даний період також став підставою для встановлення професійного характеру захворювання позивача. Отже під час роботи протягом майже 14% загального шкідливого стажу на нього діяли шкідливі і небезпечні фактори, від яких його не захистив інший роботодавець. Тому, відповідач не повинен і не може нести відповідальність за нанесення шкоди здоров'ю позивача іншими особами. Також, згідно Окремої думки, що є невід'ємною частиною Акту П-4 від 19 березня 2024 року, відповідач, як роботодавець, не винен у виникненні професійних захворювань у позивача, оскільки умови праці в яких працював позивач, не створювалися підприємством, а є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом, в результаті чого на робочому місці параметри шкідливих факторів перевищували гранично-допустимий рівень. Крім того, законодавчо допускається робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів виробничого середовища за умови застосування засобів індивідуального захисту та колективного захисту. Позивач на протязі всього часу роботи своєчасно забезпечувався протипиловим респіратором, ефективність очищення повітря від пилу яких становить 99,9%. Також усе гірниче обладнання, яке в процесі роботи утворює пил, обладнується пиловловлюючими пристроями. Тому за умови постійного використання ЗІЗ шкідливий вплив пилу на Позивача не відбувався. Позивач з власної волі працював у шкідливих умовах праці, взамін на отримання додаткових благ і гарантій. Розмір моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, не відповідає принципам співмірності та розумності, є значно завищеною. Крім того, звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. При стягненні моральної шкоди з сум мають бути утримані податки та збори відповідно до норм податкового законодавства, які є спеціальними. Якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи моральну шкоду, завдану порушенням трудових прав, ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов'язана утримати і перерахувати податок із суми такого доходу. Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач протягом тривалого періоду працював на підприємстві відповідача на різних посадах, а саме: з 25.08.1998 року по 01.12.1998 року - заступником начальника дільниці на шахті “Октябрська» ВАТ “Кривбасзалізрудком» на підземних роботах, з 01.12.1998 року по 01.03.1999 року - начальником дільниці № 22 на шахті “Октябрська» ВАТ “Кривбасзалізрудком» на підземних роботах, з 01.03.1999 року по 10.12.1999 року - начальником дільниці на шахті “Сєверна» ВАТ “Кривбасзалізрудком» на підземних роботах, з 10.12.1999 року по 13.03.2000 року - начальником дільниці № 22 на шахті “Октябрська» ВАТ “Кривбасзалізрудком» на підземних роботах, з 13.03.2000 року по 25.05.2000 року - начальником дільниці № 7 на шахті “Октябрська» ВАТ “Кривбасзалізрудком» на підземних роботах, з 25.05.2000 року по 06.10.2000 року - гірничим майстром на дільниці № 18 на шахті “Октябрська» ВАТ “Кривбасзалізрудком» на підземних роботах, з 06.10.2000 року по 03.08.2001 року - гірничим майстром на дільниці № 7 на шахті “Октябрська» ВАТ “Кривбасзалізрудком» на підземних роботах, з 01.11.2004 року по 01.04.2005 року - гірничим майстром дільниці ГКР № 23 шахтобудівельного управління ВАТ “Кривбасзалізрудком» у підзмених умовах, з 01.04.2005 року по 31.05.2006 року - підземним начальником дільниці ГКР № 23 проходки шахти “Леніна» у шахтобудівельному управлінні ВАТ “Кривбасзалізрудком» у підземних умовах, з 31.05.2006 року по 29.08.2006 року - начальником дільниці на шахті “Октябрська» ВАТ “Кривбасзалізрудком», з 05.09.2006 року по 08.09.2006 року - гірничим майстром дільниці ГКР № 2 проходки шахти “Родіна» у підземних умовах, з 08.09.2006 року по 14.09.2006 року - гірничим майстром дільниці ГКР № 2 проходки шахти “Леніна» у підземних умовах, з 14.09.2006 року по 10.10.2007 року - підземним начальником дільниці № 1 проходки шахти “Леніна» у шахтобудівельному управлінні ВАТ “Кривбасзалізрудком» у підземних умовах, з 10.10.2007 року по 03.03.2008 року - начальником проходки шахти “Октябрська» з підземними роботами, з 03.03.2008 року по 10.11.2008 року - заступником начальника проходки шахти “Октябрська» у шахтобудівельному управлінні ВАТ “Кривбасзалізрудком» з підземними роботами, з 10.11.2008 року по 18.02.2020 року - начальником проходки шахти “Октябрська» у шахтобудівельному управлінні ВАТ “Кривбасзалізрудком» з підземними роботами 50 % і більше робочого часу. 18.02.2020 року звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію згідно ст.38 КЗпП. Вказані обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача (а.с.26-31).
Медичним висновком ЛЕК високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я Державної установи “Український науково-дослідний інститут промислової медицини» № 262 від 27 січня 2022 року позивачу встановлені професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень другої-третьої стадії (пиловий бронхіт другої-третьої стадії, емфізема легень другої-третьої стадії), група С, загострення середнього ступеня важкості. ЛН третього ступеня. Хронічне легеневе серце, НК першої стадії. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) (а.с.23).
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 13 лютого 2020 року, проведеного на АТ “Кривбасзалізрудком», встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання позивача, а саме: працюючи підземним начальником проходки шахти “Октябрська» шахтобудівельного управління ПАТ “Кривбасзалізрудком» з 10.10.2007 року по 03.03.2008 року та з 10.11.2008 року по теперішній час, ОСОБА_1 виконує роботи з керівництва підземними шахтобудівельними роботами, координує роботу підлеглих, забезпечує виконання планових завдань, організовує та контролює дотримання технологічного процесу гірничих робіт, видобування корисних копалин. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив підвищених параметрів аерозолю фіброгенної дії та шуму, що перевищували нормативні. Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 21.01.2020 року № 98, підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послужив профмаршрут: з 25.08.1998 року по 01.12.1998 року - підземний заступник начальника дільниці на шахті “Октябрська» ВАТ “Кривбасзалізрудком»; з 01.12.1998 року по 01.03.1999 року- підземний начальник дільниці на шахті “Октябрська» ВАТ “Кривбасзалізрудком»; з 01.03.1999 року по 10.12.1999 року - підземний начальник дільниці на шахті “Сєверна» ВАТ “Кривбасзалізрудком»; з 10.12.1999 року по 03.08.2001 року - підземний начальник дільниці, підземний гірничий майстер дільниці на штахті “Октябрська» ВАТ “Кривбасзалізрудком»; з 07.09.2001 року по 07.06.2002 року - начальник підземної дільниці № 8 ш. ім. Артема КДГМК “Криворіжсталь», ШУ з підземного видобутку руди; з 27.08.2002 року по 02.12.2002 року - підземний майстер гірничий на шахті “Ювілейна» ВАТ “Суха Балка»; з 02.12.2002 року по 08.01.2004 року - підземний заступник начальника дільниці на шахті “Ювілейна» ВАТ “Суха Балка»; з 08.01.2004 року по 25.03.2004 року - підземний начальник дільниці на шахті “Ювілейна» ВАТ “Суха Балка»; з 25.03.2004 року по 22.10.2004 року - підземний майстер гірничий на шахті “Ювілейна» ВАТ “Суха Балка»; з 01.11.2004 року по 01.04.2005 року - підземний гірничий майстер дільниці шахтобудівельному управлінні ВАТ “Кривбасзалізрудком»; з 01.04.2005 року по 31.05.2006 року - підземний начальник дільниці у шахтобудівельному управлінні ВАТ “Кривбасзалізрудком»; з 31.05.2006 року по 29.08.2006 року - підземний начальник дільниці на шахті “Октябрська» ВАТ “Кривбасзалізрудком»; з 05.09.2006 року по 14.09.2006 року - підземний майстер гірничий дільниці у шахтобудівельному управлінні ВАТ “Кривбасзалізрудком»; з 14.09.2006 року по 10.10.2007 року - підземний начальник дільниці у шахтобудівельному управлінні ВАТ “Кривбасзалізрудком»; з 03.03.2008 року по 10.11.2008 року - заступник начальника проходки, зайнятий на підземних роботах, шахти “Октябрська» у шахтобудівельному управлінні ВАТ “Кривбасзалізрудком» (а.с.9-11).
З пункту 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 13 лютого 200 року вбачається, що причиною виникнення хронічного професійного захворювання є: пил переважно фіброгенної дії - концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70 % в повітрі робочої зони перевищує гранично-допустиму в 1,6 рази і складає 3,2 мг/мЗ при ГДК 2,0 мг/мЗ згідно вимог ГОСТ 12:1:005-88 “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»; шум- еквівалентний рівень шуму перевищує на 14 дБА, при фактичному - 94 дБА при гранично допустимому рівні 80 дБА згідно ДСН 3.3:6.037-99 “Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку і інфразвуку».
Згідно Окремої думки інспектора (з охорони праці) служби охорони праці АТ “Кривбасзалізрудком» члена комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 виникнення професійних захворювань у останнього є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземних способом, в результаті чого на робочому місці параметри шкідливих факторів перевищували граничо-допустимий рівень. Крім того, законодавчо допускається робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів виробничого середовища за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту. ОСОБА_1 на протязі всього часу роботи своєчасно забезпечувався протипиловими респіраторами типу “Лепесток-40», ефективність очищення повітря від пилу яких становить 99,9 %. Також усе гірниче обладнання, яке в процесі роботи утворює пил, обладнується пиловловлюючими пристроями. Тому за умови постійного використання ЗІЗ шкідливий вплив пилу з вмістом кремнію діоксиду кристалічного від 10% до 70% на ОСОБА_1 не відбувався. І причиною професійного захворювання ОСОБА_1 є незастосування ним у процесі виконання трудових обов'язків засобів індивідуального та колективного захисту, не зважаючи на забезпечення ними у повному обсязі. ОСОБА_1 на протязі всього часу роботи своєчасно забезпечувався протишумними вкладишами типу ЗМ-1100, які знижують відчутні рівні шуму на 37 дБА, а тому фактичне шумове навантаження на Шардубу за умови постійного використання особистих засобів захисту від шуму не перевищував допустимий рівень. Жодних заяв про відмову від дорученої роботи у зв'язку з небезпекою для здоров'я, або розірвання трудового договору за власним бажанням у зв'язку з невиконанням підприємством законодавства про охорону праці від ОСОБА_1 не надходило. Тому відповідальність за виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 лежить безпосередньо на ньому самому. Крім того, з метою попередження виникнення професійних захворювань у працівників АТ “Кривбасзалізрудком» постійно впроваджуються нові технології, дотримуються основних напрямків в організації технологічних процесів та раціоналізації обладнання згідно гігієни та промислової санітарії в частині комплексної механізації та автоматизації виробничих операцій, ведеться робота з пропаганди безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці (а.с.12).
Згідно довідки МСЕК від 01 березня 2022 року позивачу первинно становлено 65 % втрати працездатності за захворюванням: 50 % - ХОЗЛ, 15 % - туговухість та ІІІ групу інвалідності з 21 лютого 2022 року безстроково. Позивачу противопоказана важка праця в умовах виробничого пилу та шуму, рекомендовано спостереження у сімейного лікаря, ЛОРа та є необхідність у санаторно-курортному лікуванні, медикаментозному лікуванні (а.с.13-14).
У зв'язку з отриманими професійними захворюваннями позивач звертався до закладу медичного лікування, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з медичної картки стаціонарного хворого (а.с.24-25).
Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Згідно частин 1, 3 ст.3 Закону України “Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Згідно ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Так, відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 2371 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст.2371 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок роботи у шкідливих умовах, під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я через виникнення у нього професійних захворювань, спричинених негативними виробничими факторами, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.
Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.2371 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов'язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.
Так, судом встановлено, що професійні захворювання виникли у позивача під час його роботи саме на підприємстві відповідача, а тому АТ “Кривбасзалізрудком» повинно нести відповідальність за заподіяну позивачу моральну шкоду, що спричинена професійним захворюванням.
Судом встановлено, що у зв'язку з отриманими професійними захворюваннями позивачу встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 65 % та ІІІ групу інвалідності безстроково, внаслідок чого порушено нормальний спосіб життя, позивач постійно потребує лікування.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).
Cуд враховує тривалий період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача понад 19 років, характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності в розмірі 65 % та ІІІ групу інвалідності, які визначені безстроково, що свідчить про неможливість відновлення стану здоров'я потерпілого. Суд також приймає до уваги тяжкість та невідворотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, і вважає необхідним, доцільним та достатнім визначити розмір компенсації в сумі 320 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 400 000 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.
Крім того, відповідно до пп. “А» п. 164.2.14 ст.164 Податкового кодексу України (в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Враховуючи викладене, доводи сторони відповідача щодо оподаткування суми моральної шкоди суд відхиляє, оскільки чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю.
В даному випадку предметом стягнення є сума відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров'я, у зв'язку з чим зазначені відповідачем зміни до Податкового кодексу України не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю.
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави також судовий збір в розмірі 3200 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.153, 2371 КЗпП України, Законом України “Про охорону праці», ст.ст.3, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 320 000 (триста двадцять тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Стягнути з Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", код ЄДРПОУ 00191307, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1-А.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 26 травня 2025 року.
Суддя М.Д. Власенко