Справа № 212/11497/24
2/212/631/25
22 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,-
У листопаді 2024 року адвокат Булгакова Д.А., що діє в інтересах позивача звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 30 000 грн., а також судові витрати, а саме витрати на поштові відправки документів, витрати на правову (правничу) допомогу, що у загальному розмірі відповідає сумі 8 125 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 липня 2024 року об 11:10 годині за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський р-н, мкрн 5-й Зарічний, буд. 11К відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів “Ssangyong» під керуванням відповідача та “Lexus RX 450» під керуванням позивача. Постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 серпня 2024 року по справі № 212/7814/24 відповідача визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. ОСОБА_2 було завдано позивачу моральну шкоду, яка полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з іншим ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях. До ДТП позивач перебував на обліку у сімейного лікаря з 1997 року, і вже мав певні проблеми зі здоров'ям, зокрема, епілепсію з частотою нападів 1-2 рази на тиждень, а після ДТП, що спричинило суттєве емоційне навантаження і стрес, що стало фактором ускладнення та відповідно погіршення стану здоров'я. Після аварії кількість судомних нападів істотно зросла, а саме в три рази, до того ж вони стали більш інтенсивними. Це спричинило такі негативні наслідки, що спричинило фізичного болю та страждань, зокрема 30 липня 2024 року, 11 серпня 2024 року, 20 серпня 2024 року, 27 серпня 2024 року, 30 серпня 2024 року, 11 вересня 2024 року ОСОБА_1 потребував екстреної медичної допомоги через збільшення частоти судом та відповідного лікування, що свідчить про прогресуюче погіршення здоров'я після ДТП. Також, позивачу завдано моральну шкоду: емоційний стрес та психологічний дискомфорт, викликані внаслідок дій відповідача, що безпосередньо вплинув на стан позивача та призвело до розвитку та посилення існуючих психічних розладів. ОСОБА_1 відчуває тривожність, депресію, страх перед наступними нападами. Так, позивач звертався з відповідними скаргами до невролога. Через підвищену частоту нападів, втрату свідомості, загальну слабкість і постійні медичні втручання ОСОБА_1 обмежений у здатності працювати, вести активне соціальне життя, здійснювати повсякденні справи, відчуває душевну болісність, зокрема ускладнені навіть базові фізичні функції, такі як сон, харчування, самообслуговування, що викликає схвильованість у позивача.
Ухвалою суду від 09 січня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 17 березня 2025 року здійснено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Булгакова Д.А. надала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи та/або розгляду справи без її не надходило. Відзиву надано не було.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , транспортний засіб “Lexus PX 450H д.н.з. НОМЕР_2 2019 року випуску належить ОСОБА_3 (а.с.21).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2677986 від 25 липня 2024 року, складеної інспектором взводу № 3 роти 2 батальйону № 2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, ОСОБА_4 визнано винної у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с.28-29). Згідно вказаної постанови, 25 липня 2024 року о 12.30 годині за адресою: Кривий Ріг, Покровський район, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 11К, водій ОСОБА_5 керував транспортним засобом “Ssangyong» д.н.з. НОМЕР_3 без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі, чим порушила п.2.1г ПДР України.
Постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 серпня 2024 року (справа № 212/7814/24, провадження № 3/212/3218/24) ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. та судовий збір у розмірі 605,60 грн. Постанова суду набрала законної сили 02 вересня 2024 року (а.с.16).
Згідно змісту вказаної постанови, 25 липня 2024 року об 11:10 годині в місті Кривий Ріг, Покровський район, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 11К, ОСОБА_5 керувала транспортним засобом “Ssangyong» д.н.з. НОМЕР_3 не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною та під час руху заднім ходом створила небезпечну перешкоду іншим учасникам дорожнього руху. Для забезпечення безпеки руху заднім ходом водій ОСОБА_5 повинна звернутися за допомогою до інших осіб. Здійснила зіткнення з транспортним засобом “Lexus RX 450», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який стояв в тій смузі руху в попутному напрямку. Своїми діями ОСОБА_5 порушила п.10.9 ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Транспортний засіб “Lexus PX 450H д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 був застрахований в INGO згідно полісу № 222344594 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.22).
Згідно довідки Комунального некомерціного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Криворізької міської ради», ОСОБА_1 звернувся до сімейного лікаря у зв'язку з погіршенням стану здоров'я внаслідок ДТП, яка сталася 25 липня 2024 року приблизно об 11.10 годині за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський р-н, мкрн 5-й Зарічний, буд. 11К. ОСОБА_1 перебуває на обліку в КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» КМР як пацієнт з посттравматичною парціальною епілепсією. З 06 червня 2024 року по 17 червня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП “Криворізька міська лікарня №16» КМР. У Виписці з медичної карти стаціонарного хворого за №164656 зазначено, що парціальна епілепсія з комплексними нападами відбувається з частотою 1-2 рази на тиждень. В результаті ДТП, яка сталася 25 липня 2024 року, зі слів ОСОБА_1 , мало місце суттєве емоційне перевантаження, стрес, що спричинило значне погіршення самопочуття пацієнта (запаморочення, нудота, судоми). 30 липня 2024 року ОСОБА_1 із-за збільшення кількості судом змушений був звернутися по надання екстреної медичної допомоги. На адресу, за якою мешкає пацієнт, була викликана швидка. Із-за збільшення кількості судом знову надавалася невідкладна екстрена медична допомога ОСОБА_1 , а саме 11 серпня 2024 року, 20 серпня 2024 року. На адресу, за якою мешкає пацієнт, була викликана швидка. 23 серпня 2024 року ОСОБА_1 був на прийомі у невролога зі скаргами на судомні приступи, втрату свідомості, поганий сон, загальну слабкість. Невролог поставив діагноз: епілепсія післятравматична з полімерними нападами. 27 серпня 2024 року, 30 серпня 2024 року із-за збільшення кількості судом знову викликалася екстрена медична допомога, на адресу, за якою мешкає пацієнт. З 30 серпня 2024 року по 02 вересн 2024 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП “Криворізька міська лікарня №16» КМР. У Виписці з медичної карти стаціонарного хворого за №167406 зазначено, що парціальна епілепсія з частими комплексними нападами збільшилася до 5 разів на тиждень, що часто (до 6 разів на тиждень) переходить у вторинні генералізовані. 11 вересня 2024 року із-за збільшення кількості судом знову викликалася екстрена медична допомога, на адресу, за якою мешкає ОСОБА_1 (а.с.17).
29 жовтня 2024 року представником позивача - адвокатом Булгаковою Д.А. направлено на адресу відповідача досудову претензію про відшкодування моральної шкоди, завданої ДТП, у якій просила відшкодувати потерпілому ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000 грн. (а.с.12). Вказана претензія була надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується накладною № 5000800018020, описом вкладенням та чеком про сплату за відправку у розмірі 60 грн. (а.с.13-18). Вказана претензія була повернута 20 листопада 2024 року та було сплачено за поштове повернення 15 грн., що підтверджується чеком про сплату повернення (а.с.26).
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч.1 ст.1167 ЦК України).
Відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 197/1330/14-ц вказано, що причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У пункті 5 зазначеної постанови роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п.9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом встановлено, що неправомірними діями відповідача, як винуватця ДТП, позивачу було завдано моральної шкоди, він переніс стрес та душевні хвилювання. Крім того, відбулось істотне погіршення стану його здоров'я, зокрема, системне збільшення судомних нападів, з'явилось виникло почуття недовіри до інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого позивач після ДТП не сідає за кермо, що свідчить про обмеження в русі та побуті, що у сукупності призвело до посттравматичного стресового стану, що потребує постійної терапії та більшого системного нагляду сімейного лікаря. Крім того, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, судом враховується характер і обсяг заподіяної моральної шкоди позивачу, глибину душевних страждань, завданих останньому у зв'язку з ушкодженням здоров'я, необхідністю лікування, погіршенням стану його здоров'я, а також те, що зазначений погіршений стан має продовжуючий характер, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань буде стягнення з відповідача моральної шкоди у заявленому позивачем розмірі 30000 грн.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, при зверненні до суду із вказаним позовом, позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір» і враховуючи результат вирішення спору з відповідача підлягає стягненню в дохід держави також судовий збір в розмір 1211,20 грн.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правничої (правової) допомоги № СС1 від 24 жовтня 2024 року, укладеного з адвокатом Булгаковою Д.А. та рахункок-фактуру, з якої вбачається, що адвокатом Булгаковою Д.А. було надано позивачу послуги: усна консультація - 700 грн., усне роз'яснення одного правового питання з надання документів - 500 грн., надання правової інформації у письмовому вигляді - 850 грн., представництво та захист прав та інтересів у суді - 5975 грн., всього на суму 8025 грн. (а.с.6, 10).
Вивчивши вказані докази, враховуючи, що відповідачем до суду не подавалось відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 8025 грн.
Також, пунктом 4 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених позивачем витрат, необхідних для підготовки справи до розгляду до позовної заяви додано: досудову претензію про відшкодування моральної шкоди, яка надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку та надано накладну № 59001195643795 на суму 25 грн. (а.с.23-24), а також № 5000800018020, опис вкладення та чек про сплату за відправку у розмірі 30 грн. (а.с.13-18), а також, надано чек № 215600426655 про сплату за отримання повернення вказаної претензії у розмірі 15 грн. (а.с.26).
Вивчивши надані докази, суд вважає, що витрати позивача на пересилання відповідачу досудової вимоги у сумі 30 грн. та сплати повернення у сумі 15 грн. є процесуальними витратами, які відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.
На підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуг поштового зв'язку до позовної заяви додано: накладну № 5008400040116, опис вкладення на ім'я ОСОБА_2 , чек про сплату за відправку на суму 30 грн., з яких вбачається, що позивачем на виконання вимог абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України направлено на поштову адресу відповідача пакет документів, плата за пересилання документів становить 30 грн. (а.с.25).
Оскільки надіслання позовної заяви з додатками відповідачу є обов'язком позивача у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, то суд вважає, що витрати позивача на пересилання позивачу позовної заяви з додатками є процесуальними витратами, які відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача всього судові витрати на загальну суму 8125 грн. (8025 грн. + 25 гр. +30 грн. + 15 грн. + 30 грн.).
Відповідно до ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 133, 139, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 30000 (тридцять тисяч ) гривень та судові витрати у розмірі 8125 (вісім тисяч сто двадцять п'ять) гривень, а всього 38125 (тридцять вісім тисяч сто двадцять п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 26 травня 2025 року.
Суддя: М.Д. Власенко