Справа № 202/7560/24
Провадження № 2/175/2134/24
26 травня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам на дитину яка продовжує навчання та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам на дитину яка продовжує навчання та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по виплаті аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року у сумі 9 787 грн. 27 коп.; неустойку (пеню)за прострочення сплати аліментів за період з 01.01.2022 року по 31.05.2024 року у сумі 64 690 грн. 03 коп.
Представник відповідача - адвокат Гур'єва Людмила Миколаївна у судовому засіданні просила суд у задоволенні позову відмовити, вважає позові вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Суд, заслухавши сторони ,розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ст. 82 ЦПК України).
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання(ст. 199 СК України).
Відповідно до рішення Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/12379/19 (провадження № 2/234/1040/20) від 18 лютого 2020 року, що набрало законної сили 01 липня 2020 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/10 частини усіх заробітків (доходів), починаючи з 16.07.2019 року і до закінчення нею навчання - 30.06.2021 року, але не більше ніж до досягнення позивачкою 23 років.
Вказане судове рішення позивачкою було пред'явлено до виконання до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавче провадження АСВП № 62584978.
16.07.2020 року керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам.
19.08.2021 року керуючись п. 9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/11485/20 (провадження № 2/234/3221/20) від 10 грудня 2020 року, що набрало законної сили 12 січня 2021 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 16 липня 2019 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 6257 грн. 79 коп.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/16804/20 (провадження № 2/234/1653/21) від 02 березня 2021 року, що набрало законної сили 02 квітня 2021 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню за період з 01.01.2020 року по 07.12.2020 року за несвоєчасну сплату аліментів за рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 18.02.2020 року у сумі 5 948 грн. 22 коп.
Відповідно до рішення Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/10968/21 (провадження № 2/234/3810/21) від 25 жовтня 2021 року, що набрало законної сили 25 листопада 2021 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/10 частки усіх видів доходу (заробітку) щомісяця, починаючи з 01 вересня 2021 року до 31.12.2022 року.
Так, у своєму позові від 09 червня 2024 року позивачка як за основу своїх вимог посилається на рішення Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/10968/21 (провадження № 2/234/3810/21) від 25 жовтня 2021 року, що набрало законної сили 25 листопада 2021 року, яким стягнуто аліменти у розмірі 1/10 частки усіх видів доходу (заробітку) щомісяця, починаючи з 01 вересня 2021 року до 31.12.2022 року.
У подальшому позивачка надала клопотання про уточнення заборгованості, де як за основу своїх вимог посилається на рішення Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/12379/19 (провадження № 2/234/1040/20) від 18 лютого 2020 року що набрало законної сили 01 липня 2020 року, про стягнення аліментів на її утримання у розмірі 1/10 частини усіх заробітків (доходів), починаючи з 16.07.2019 року і до закінчення нею навчання - 30.06.2021 року, але не більше ніж до досягнення позивачкою 23 років, та надає розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за судовим рішенням № 234/12379/19 (провадження № 2/234/1040/20) від 18 лютого 2020 року.
Разом з тим, судом встановлено, що 30.09.2024 року ОСОБА_3 як стягувач у виконавчому провадженні АСВП № 62584978 звернулась до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про надання розрахунку заборгованості за несплату аліментів за час її навчання та надала довідку з ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», в якій зазначено, що стягувач продовжувала навчання з 01.09.2021 року по 31.12.2022 року.
09.10.2024 року керуючись ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження АСВП № 62584978 та нараховано заборгованість за період з 01.02.2022 року но 31.12.2022 року у розмірі 9 787 грн. 27 коп.
Начальником Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції проведена перевірка виконавчого провадження АСВП № 62584978 та встановлено, що були відсутні підстави для поновлення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що стягувач ОСОБА_3 зверталась 18.08.2021 року до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до боржника ОСОБА_2 про стягнення аліментів в зв'язку з продовженням навчання, однак Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про це повідомлений не був.
07.04.2025 року керуючись ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про скасування процесуального документа, а саме постанови державного виконавця про відновлення виконавчого провадження № 62584978 від 09.10.2024 року.
Таким чином судом встановлено, що позивачкою як за основу суми заборгованості зі сплати аліментів покладено розрахунок, який на сьогоднішній день не є чинним, оскільки скасований 07.04.2025 року начальником Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Як встановлено в судовому засіданні, рішення Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/10968/21 (провадження № 2/234/3810/21) від 25 жовтня 2021 року позивачем до органу виконання рішень - Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - пред'явлено не було. Доказів зворотного станом на день ухвалення судового рішення суду не надано.
Відповідно відсутні підстави стверджувати про наявність заборгованості зі сплати аліментів згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/10968/21 (провадження № 2/234/3810/21) від 25 жовтня 2021 року.
Таким чином, оскільки не доведено самого факту заборгованості зі сплати аліментів згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/10968/21 (провадження №2/234/3810/21) від 25 жовтня 2021 року, то питання про стягнення неустойки (пеню) за прострочення сплати аліментів є передчасним, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 199Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263, 264, 265, 266, 280, 281, 282 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам на дитину яка продовжує навчання та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Озерянська Ж.М.