Справа № 199/7172/25
(3/199/3931/25)
іменем України
26.05.2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л. за участю:
- потерпілої ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
19.05.2025 року було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , про те, що він: 19.05.2025 року приблизно о 17-00 годин, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_1 , а саме: виражався нецензурною лайкою , ображав, погрожував фізичною розправою та душив, чим завдав шкоди психологічному та фізичному насильству.
У судове засідання, будучи належним чином сповіщеним про дату та час розгляду, ОСОБА_2 не з'явився.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , суд враховує те, що останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні на 26.05.2025, судовою повісткою, та на яку у зазначений час та місце до суду не з'явився.
Вважаю, що ОСОБА_2 був судом належним чином повідомлений на 26.05.2025.
Крім того, до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_2 про неможливість розгляду справи за його відсутності.
Суд вважає такі дії ОСОБА_2 , як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останнього уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, неявка ОСОБА_2 , як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003.
Суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний Веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід зазначити, що ОСОБА_2 не звертався до суду з заявою про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення - 26.05.2025, щодо свого наміру особисто надати пояснення або докази стосовно обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Судом вжито всіх заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій ОСОБА_3 , та права ефективно будувати свій захист задля справедливого та прозорого розгляду питання щодо наявності підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності та постановлення справедливого судового рішення.
Суд, з огляду на викладене, констатує той факт, що ОСОБА_2 скористався наданими йому правами на власний розсуд.
Оскільки відсутня така вищевказана заява ОСОБА_2 , яка містить відомості про обставини, які не унеможливлюють судовий розгляд, ОСОБА_2 був належним чином повідомлені про дату, місце та час судового засідання, тому, за вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_2 з'явився в судове засідання, не бажає з'являтися у судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, тому вважаю за можливе на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядати справу у відсутність ОСОБА_2 .
При цьому також враховую, що 24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Потерпіла ОСОБА_1 подала до суду заяву про закриття судового провадження відносно особи, щодо якої було складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 у зв'язку із примиренням. У заяві остання зазначила, що вона та її син ОСОБА_2 розібрались самостійно, дійшовши до порозумінню, питань щодо матеріальних та моральних відшкодувань до ОСОБА_2 , у неї немає. Не наполягає на з'ясуванні обставин викладених у протоколі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вважаю, що провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Суд вважає, що сторони порозумілись та примирились між собою і на з'ясуванні обставин, викладених в протоколі, заявник не наполягає.
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
В судовому засідання потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що в ситуації, яка склалася між нею та ОСОБА_2 вони розібралися самостійно, просила за фактом її заяви не притягувати останнього до адміністративної відповідальності, провадження відносно нього закрити.
Тому, суд вважає, що сторони порозумілися та примирилися між собою і на з'ясуванні обставин, викладених в протоколі, заявник не наполягає.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: В.Л. Воробйов
26.05.2025