Справа № 517/340/25
Провадження № 2/517/127/2025
26 травня 2025 рокусмт. Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Гончар І.В., за участі секретаря Заболотної Л.В., позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_3 укладено в електронній формі договір позики № 75666957, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000 ,00 грн. на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день. Того ж дня позикодавець на виконання п.1 договору позики № 75666957 від 18.07.2021 передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн., шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництва платіжної установи ТОВ "ФК Фінекспрес". Враховуючи умови договору позики та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 11,20 грн., заборгованість відповідача за договором позики складає 13 381,60 грн., зокрема: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 381,60 грн. - сума заборгованості за відсотками. 21 грудня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2112. 31 березня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ "Фінпром Маркет" уклали договір факторингу № 310323-ФМ. Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконала ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором ТОВ "Фінпром Маркет", що набуло право вимоги за договором позик на підставі договору факторингу. Ухвалою від 07 квітня 2025 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. В судовому засіданні, призначеному на 23.04.2025 відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що позивач просить стягнути з неї дуже великі проценти за користування кредитом. Також, не згідна із позовною вимогою про стягнення з неї витрат на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.. Пояснила, що на даний час вона перебуває у декретній відпусці, доходів не має, тому для неї ця сума є занадто велика, просила суд розглядати справу в загальному позовному провадженні та позовні вимоги задовольнити частково. Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року було ухвалено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження в розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 08 травня 2025 року на 11:30 годину. 08 травня 2025 року відповідачка надала до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі, зазначивши, що позовні вимоги не визнає, також надала заяву про застосування строків позовної давності, копію свідоцтва про шлюб, на підставі якого її прізвище було змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », довідку про склад сім'ї, довідку про перебування у декретній відпустці та довідку про доходи (виплату грошової допомоги при народженні дитини). В судове засідання, призначене на 26 травня 2025 року відповідачка також надала досуду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить задовольнити позовні вимоги частково, зменшивши суму нарахованих відсотків та витрати на правничу допомогу. В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повнму обсязі та надав до суду заперечення на заяву про застосування строків позовної давності. Суд, вислухавши відповідача, дослідивши наявні у справі докази, дійшов до наступних висновків. Судом встановлено, що 18 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_6 укладений договір позики №75666957 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) шляхом підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором fAYv68CzfK, що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів". Відповідно до п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики. Згідно з п.2 договору позики, сума позики 4 000,00 грн., строк позики (строк договору) 30 днів, процентна ставка (базова) 1,99 % в день. Факт видачі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 18 липня 2021 року позичальнику ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 4 000,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-0000181882/ТНПП від 13 березня 2025 року, платіжною інструкцією № f1c6df20-1b98-4b16-bc93-a227c6ab9470 від 18 липня 2021 року. 21 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» укладений договір факторингу № 2112, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги, серед інших, до боржника ОСОБА_8 за договором позики №75666957 від 18 липня 2021 року, про що свідчить договір факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року разом із додатками та витяг з Реєстру прав вимог від 21 грудня 2021. 31 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" уклали договір факторингу № 310323-ФМ, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до, серед інших, боржника ОСОБА_8 за договором позики №75666957 від 18 липня 2021 року, що підтверджується договором факторингу № 310323-ФМ від 31 березня 2023 року разом із додатками та витяг з Реєстру прав вимог від 31 березня 2021 року. Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 , виданого 15.02.2024 Захарівською селищою радою Роздільнянського району Одеської області, відповідачка змінила прізвище з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ". Також, відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_3 , орган який видав документ 12.03.2024 № 5136, прізвище відповідачки - " ОСОБА_5 ". Щодо строків позовної давності, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності становить три роки. Водночас, відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків звернення до суду, зокрема строків позовної давності, зупиняється. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020. 27.06.2023 Постановою КМУ відмінено карантин на всій території України. При цьому, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції чинній на день подання позову), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначенні статтями 257,259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії, яким доповнено ЦК України в березні 2022 року. 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діяв на момент звернення до суду із даним позовом. Таким чином, строк позовної давності не порушено. Отже, за розрахунком позивача сума заборгованості відповідача за спірним договором позики становить 13 393,60 грн. та складається із заборгованості за тілом позики в сумі 4 000 грн. та заборгованості за процентами в сумі 9 393,60 грн.. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За положеннями п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України). За змістом ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. За приписами ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Закон України «Про електронну комерцію» передбачає використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, пійписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідкам прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту. Факт укладення спірного договору позики та отримання від ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" грошових коштів в сумі 4 000 грн. відповідач не оспорює, а оспорює нараховані відсотки та витрати на правничу допомогу. Докази повернення відповідачем позики в сумі 4 000 грн. в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні. Судом встановлено, що нараховані позивачем проценти за користування кредитом є завищеними, з огляду на тривалий строк прострочення, економічну ситуацію та принцип справедливості. Враховуючи положення ст. 551 ЦК України та п. 6 постанови Пленуму ВСУ №6 від 28.03.2008, суд вважає за доцільне зменшити розмір процентів. Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором позики 30 днів. Доказів того, що що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Проценти за спірним договором позики в сумі 9 393,60 грн. за період з 18 липня 2021 року до 13 листопада 2021 року (118 днів) нараховані за базовою ставкою 1,99 % в день відповідно до умов, передбачених Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики). В п. 5.2 спірного договору позики позичальник (відповідач) підтвердив, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. До спірного договору позики позивач додав Правила надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" (на умовах повернення позки в кінці строку позики), затверджені директором ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" наказом № 14/05/2021 від 14 травня 2021 року. Разом з тим, вказані Правилами не містять підпису відповідача та в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що саме ці Правила вивчив відповідач. Згоди відповідача на визнання цих Правил невід'ємною частиною договору в тексті спірного договору позики не зазначено. За таких обставин надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджені директором ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" наказом № 14/05/2021 від 14 травня 2021 року, не можна розцінювати як частину договору, укладеного між сторонами 18 липня 2021 року. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки. У постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Сторони спірного договору позики погодили строк позики (строк договору) 30 днів. Умов щодо пролонгації/автопролонгації строку користування позикою, нарахування процентів за понадстрокове користування позикою та процентної ставки за таке користування спірний договір позики не містить. Отже, проценти за користування позикою можуть бути нараховані лише в межах погодженого сторонами строку позики 30 днів, тобто строку, на який були надані кошти. Розмір заборгованості відповідача за процентами, нарахованими за 30 днів за ставкою 1,99% в день, становить 2 376,80 грн. ((4000 грн. х 1,99 % х 30 днів) - 11,20 грн. сплачених 15.08.2021 процентів). За встановлених у справі обставин стягненню з відповідача підлягає заборгованість за тілом позики в сумі 4 000 грн. та заборгованості за процентами в межах строку позики в сумі 2 376,80 грн., в загальній сумі 6 376,80 грн., а отже, позов підлягає частковому задоволенню. В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами, нарахованими поза межами строку позики, слід відмовити. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з п. 1 ч. 2, ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем витрачено 3 500,00 грн. на правничу допомогу, що підтверджується документами доданими до матеріалів справи. Враховуючи те, що позов задоволено частково, а саме 0,48 % від заявленої суми, тому, згідно пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто 0,48 % від 3 500,00 грн., що становить 1 680,00 грн. та підлягає стягненню з відповідача. Також, за правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на часткове задоволення позову (0,48 % заявлених вимог), з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в сумі 1 162,75 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог). На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 133, 137, 141, 258, 264-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (код ЄРДПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: вул. Стельмаха, 9 А, офіс 204, м. Київ, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ "ПУМБ", код банку - 334851) суму заборгованості за договором позики №75666957 в розмірі 6 376 (шість тисяч триста сімдесят шість) гривень 80 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" судовий збір в розмірі 1 162 (одна тисяча сто шістдесят дві) гривні 75 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з його проголошення.
Суддя: Ірина ГОНЧАР