Справа № 523/2768/25
Номер провадження 3/523/1355/25
"14" травня 2025 р. Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Бузовський В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
21 лютого 2025 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставинами того, що 12 лютого 2025 року о 02:57 годині, по вул. Академіка Заболотного, буд.12, у м. Одеса, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом «YAMAHA JR», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, яка не відповідала обстановці.Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на приладі Драгер та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
За вказаними обставинами працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 244650 від 12.02.2025 року.
Відповідно до Закону України від 26.02.2025 року №4273-ІХ, Суворовський районний суд м. Одеси з 02.05.2025р., перейменовано на Пересипський районний суд м. Одеси.
ОСОБА_1 у судовому засіданні після роз'яснення прав, передбачених ст.268 КУпАП, свою вину не визнав, вказавши на те, що він не керував транспортним засобом «YAMAHA JR», та його навіть не було ніде поруч з відділком поліції, де відбувались події, а був із шоломом в руках, бо посварився з дружиною і не мав наміру повертатись додому до дружини. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, але пояснив працівникам поліції, що не розуміє навіщо це, якщо він не керував жодним транспортним засобом, а саме по собі перебування в стані алкогольного сп'яніння не є адміністративним правопорушенням. Також просив закрити провадження у справі на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, переглянувши відеозапис, суддя дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити з огляду на таке.
Згідно із ст.1 КУпАП завданнямцього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимогст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р.№ 1306, встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від10.10.2001р.№ 1306).
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Проте, висновки поліцейського не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і спростовуються поясненнями особи.
Так, під час дослідження відеозапису, долученого співробітниками поліції до протоколу, встановлено, що відеозапис відтворюється лише перші 02 хвилини 19 секунд, залишок запису не має відповідних криптографічних позначок для відтворення. Частина запису містить лише факт перебування двох чоловіків, на території двору невідомої будівлі, розмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з поліцейським та його дзвінок невідомій особі, в оточенні чоловіків у зеленому тактичному одязі.
Верховний Суд у справі №338/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники поліції мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Також слід зауважити, що Верховний Суд у справі №489/4827/16-а (постанова від 15.04.2020 року) зробив остаточний висновок, що протокол не може вважатись об'єктивним доказом порушення, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський у спірних правовідносинах виступає в якості суб'єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді справи.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Вказані обставини ОСОБА_1 також підтвердив у клопотанні про закриття провадження (Вх№11780 від 02.04.2025року).
Отже, суддя дійшов висновку, що у справі відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а зібрані у справі докази не підтверджують обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, тому вина його є недоведеною.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не було доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
На підставі вищезазначеного та враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.23, 130, 251, 255, 247, 283, 284 КУпАП,суд-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Пересипський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: