Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/3285/24
Номер провадження: 2-др/511/4/25
21 травня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання - Полихи Ю.О.,
за участю:
позивача- ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача.
У квітні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Вказана заява мотивована тим, що Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.12.2024 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Однак, судом не вирішено питання стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки «FІАТ», модель «ТІРО», об'єм двигуна 1400 см3, 1988 року випуску, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 в сумі 14 456,00 грн. та стягнення судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 519,00 грн.
На підставі вищевикладеного, позивач просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з ОСОБА_2 . грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки «FІАТ», модель «ТІРО», об'єм двигуна 1400 см3, 1988 року випуску, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 в сумі 14 456,00 грн. та судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 20 519,00 грн.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.05.2025 року прийнято до розгляду заяву та призначено судове засідання.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свої вимоги та просила суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з ОСОБА_2 . грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки «FІАТ», модель «ТІРО», об'єм двигуна 1400 см3, 1988 року випуску, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 в сумі 14 456,00 грн. та судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 20 519,00 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій зазначив, що суд при ухваленні рішення від 04.12.2024 року не вирішив питання стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з нього грошової компенсації 1/2 частини вартості автомобіля марки «FІАТ», модель «ТІРО», в розмірі 14 456,00 грн. та судових витрат, а саме витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 20 519,00 грн. Зазначив, що він позовні вимоги ОСОБА_1
про поділ спільного майна подружжя визнав у повному обсязі, а витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 20 519,00 грн. є завищеними, та просив суд їх зменшити.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
У серпні 2024 року представник позивача-адвокат Трусов А.С., який діяв на підставі ордера серії ВН № 1400681 від 21.08.2024 року, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив: визнати, що:
- житловий будинок загальною площею 78 кв.м, житловою площею 47,7 кв.м (опис: "А" житловий будинок, "а" веранда, "Б" літня кухня, "В" гараж, "Г" погріб, "Д" сарай, "І" мостіння, "II" колодязь, №1-2 огорожа, ворота), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1779112651239, та земельну ділянку загальною площею 0.092 га, кадастровий номер 1222955700:02:084:0005, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , спільною сумісною власністю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
- виділити 1/2 частини житлового будинку загальною площею 78 кв.м, житловою площею 47,7 кв.м (опис: "А" житловий будинок, "а" веранда, "Б" літня кухня, "В" гараж, "Г" погріб, "Д" сарай, "І" мостіння, "II" колодязь, №1-2 огорожа, ворота), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1779112651239, та земельну ділянку загальною площею 0.092 га, кадастровий номер 1222955700:02:084:0005, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
- виділити 1/2 частини житлового будинку загальною площею 78 кв.м, житловою площею 47,7 кв.м (опис: "А" житловий будинок, "а" веранда, "Б" літня кухня, "В" гараж, "Г" погріб, "Д" сарай, "І" мостіння, "И" колодязь, №1-2 огорожа, ворота), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1779112651239, та земельну ділянку загальною площею 0.092 га, кадастровий номер 1222955700:02:084:0005, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
-стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки «FІАТ», модель «ТІРО», об'єм двигуна 1400 см3, 1988 року випуску, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 в сумі 14 456,00 грн.;
-cтягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, у тому числі судовий збір.
Заочним рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.12.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя ,- задоволено.
Визнано, що житловий будинок загальною площею 78 кв.м, житловою площею 47,7 кв.м (опис: "А" житловий будинок, "а" веранда, "Б" літня кухня, "В" гараж, "Г" погріб, "Д" сарай, "І" мостіння, "II" колодязь, №1-2 огорожа, ворота), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1779112651239 та земельна ділянка загальною площею 0.092 га, кадастровий номер 1222955700:02:084:0005, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на частину житлового будинку, загальною площею 78 кв.м, житловою площею 47,7 кв.м, (опис: "А" житловий будинок, "а" веранда, "Б" літня кухня, "В" гараж, "Г" погріб, "Д" сарай, "І" мостіння, "II" колодязь, №1-2 огорожа, ворота), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину житлового будинку, загальною площею 78 кв.м, житловою площею 47,7 кв.м, (опис: "А" житловий будинок, "а" веранда, "Б" літня кухня, "В" гараж, "Г" погріб, "Д" сарай, "І" мостіння, "II" колодязь, №1-2 огорожа, ворота), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на частину земельної ділянки, загальною площею 0.092 га, кадастровий номер 1222955700:02:084:0005, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину земельної ділянки, загальною площею 0.092 га, кадастровий номер 1222955700:02:084:0005, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору - в розмірі 2532,30грн.
Разом з тим, в рішенні суду від 04 грудня 2024 року не вирішено питання щодо стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки «FІАТ», модель «ТІРО», об'єм двигуна 1400 см3, 1988 року випуску, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 в сумі 14 456,00 грн. та стягнення судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 519,00 грн.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Відповідно до статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених відповідною статтею ЦПК, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими вимогами на загальних підставах. При порушені питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що позивач подавала докази щодо спільного майна подружжя відносно автомобіля марки «FІАТ», модель «ТІРО», об'єм двигуна 1400 см3, 1988 року випуску, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , а саме лист Головного сервісного центру МВС №31/2275АЗ-24252-2024 від 16.08.2024, де зазначено, що з 23.10.1987 року по теперішній час перебуває у власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , вказаний автомобіль ( а.с.26-27), та відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги позивача про поділ майна, що зазначено в його заяві від 04.12.2024 року ( а.с.82) однак з цього приводу не ухвалено судове рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення по даній справі, а саме доповнити резолютивну частину рішення абзацом - Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки «РІАТ», модель «ТІРО», об'єм двигуна 1400 см3, 1988 року випуску, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 в сумі 14 456,00 грн.
VI. Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20519,00 грн., слід зазначити наступне.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених судових витрат у вигляді професійної правової допомоги, представником позивача подано: договір про надання правової допомоги від 07.08.2024 року, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «АБ Трусова Анатолія» в особі керуючого адвоката Трусова А.С., детальний опис робіт ( наданих послуг), вартість послуг -41038,00грн. ( за дві позовні заяви), квитанція до прибуткового касового ордера № 07-08/24 від 07.08.2024 року. ( а.с.76-77)
У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.
Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані представником не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Оцінюючи заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді, дотримуючись принципу диспозитивності, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, обсяг наданої правової допомоги, зміст заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також з урахуванням складності справи, співмірності, доцільності та необхідності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270, 353 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки «РІАТ», модель «ТІРО», об'єм двигуна 1400 см3, 1988 року випуску, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 в сумі 14 456,00 грн.
Стягнути з (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст виготовлений та підписаний суддею 26.05.2025 року.
Суддя С. І. Гринчак