Справа № 521/11955/24
Провадження №2/521/875/25
15 травня 2025 року місто Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Петренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди,-
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 433174,50 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням страхового відшкодування СК ТДВ СГ «Оберіг», здійсненого на користь позивача у розмірі 157500,00 грн., 5000,00 грн. витрати, пов'язані з експертними установами.
Стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн. та судові витрати.
Вимоги обґрунтовує тим, що 14.02.2024 року приблизно о 11:30 год. у м. Одесі водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Середня/2-й Розумовський провулок, біля буд 41 по вул. Середній, порушив пункти 2.3 б, 16.13 Правил дорожнього руху, в наслідок чого під час виконання повороту ліворуч, здійснив зіткнення з автомобілем «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача. Від первинного зіткнення, автомобіль «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , відкинуло, та стався наїзд на автомобіль «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився на зазначеному перехресті.
Внаслідок даної ДТП транспортним засобам спричинено механічні пошкодження.
Відносно водія ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №794709, відповідно до якого своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.3 б, п. 16.13 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
03.04.2024 року Малиновський районний суд м. Одеси виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення №521/3524/24 за ст. 124 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №794709, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Відповідно з інформацією з офіційного інтернет - сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України, на час настання дорожньо - транспортної пригоди, а саме 14.02.2024 року, цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР323348 СК ТДВ «СГ «Оберіг».
У результаті дорожньо - транспортної пригоди позивачу (володільцю майна) була завдана матеріальна та моральна шкода.
Відповідно до законодавства позивач як потерпілий звернувся до СК ТДВ «СГ «Оберіг» та надав документи, необхідні для прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування.
СК ТДВ «СГ «Оберіг» здійснило страхове відшкодування на користь позивача у розмірі 157500,00 грн.
Для визначення суми матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , подано заяву, щодо проведення авто товарознавчого дослідження з визначенням матеріального збитку. Та отримано висновок експерта №46-24 від 04.03.2024 року з визначенням розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, позивачем сплачено кошти у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується квитанцією про оплату.
Відповідно до Висновку експерта №46-24 від 04.03.2024 року, виконаного судовим експертом Крутих Є.О., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 14.02.2024 року складає 590674,50 грн.
Розмір реального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 14.02.2024 року складає 433174,50 грн. (з урахуванням страхового відшкодування СК ТДВ «СГ «Оберіг» у розмірі 157500,00 грн.) та 5000,00 грн., витрати пов'язані з експертними послугами.
Позивач зазначає, що йому заподіяно моральну шкоду. Моральні страждання проявилися в негативному психологічному переживанні позивача, які виразилися у душевному болі та депресії внаслідок пошкодження майна, а саме автомобіля, який фактично був знищений, оскільки він був отриманий у власність за кошти. Зароблені тяжкою працею. В один момент, з вини відповідача, автомобіль позивача було приведено до стану, який не дає можливості його подальшого використання за цільовим призначенням. На тривалий час, через відсутність власного автомобіля, погіршилися можливості підтримання нормальних соціальних стосунків з близькими родичами та друзями.
Душевних страждань завдає і той факт, що відповідач розуміючи наслідки вчиненого ним правопорушення жодним чином не намагається їх виправити, він просто самоусунувся, що тягне за собою необхідність нераціонального використання свого часу на юридичні засоби поновлення порушених прав.
Позивач просить відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.
Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Садікова О.О. надійшли письмові пояснення, в яких останній просить позовну заяву задовольнити частково.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про слухання справи сповіщені належним чином та своєчасно. Надали заяву про слухання справи у відсутності сторони позивача.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про слухання справи сповіщені належним чином та своєчасно. Надали заяву про слухання справи у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються розділом третім главою 82 книги п'ятої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
Згідно зі статтями 1166, 1167 ЦК України діє презумпція вини завдавача шкоди, тому не позивач має доводити вину, а відповідач має довести відсутність своєї вини.
Судом встановлено, що 14.02.2024 року приблизно о 11:30 год. у м. Одесі водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Середня/2-й Розумовський провулок, біля буд 41 по вул. Середній, порушив пункти 2.3 б, 16.13 Правил дорожнього руху, в наслідок чого під час виконання повороту ліворуч, здійснив зіткнення з автомобілем «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .. Від первинного зіткнення, автомобіль «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , відкинуло, та стався наїзд на автомобіль «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився на зазначеному перехресті.
Внаслідок даної ДТП транспортним засобам спричинено механічні пошкодження.
Відносно водія ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №794709, відповідно до якого своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.3 б, п. 16.13 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
03.04.2024 року Малиновський районний суд м. Одеси виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення №521/3524/24 за ст. 124 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №794709, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно з інформацією з офіційного інтернет - сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України, на час настання дорожньо - транспортної пригоди, а саме 14.02.2024 року, цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР323348 СК ТДВ «СГ «Оберіг».
Відповідно до законодавства позивач як потерпілий звернувся до СК ТДВ «СГ «Оберіг» та надав документи, необхідні для прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування.
СК ТДВ «СГ «Оберіг» здійснило страхове відшкодування на користь позивача у розмірі 157500,00 грн.
Для визначення суми матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , подано заяву, щодо проведення авто товарознавчого дослідження з визначенням матеріального збитку. Та отримано висновок експерта №46-24 від 04.03.2024 року з визначенням розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, позивачем сплачено кошти у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується квитанцією про оплату.
Відповідно до Висновку експерта №46-24 від 04.03.2024 року, виконаного судовим експертом Крутих Є.О., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 14.02.2024 року складає 590674,50 грн. Ринкова вартість автомобіля «Audi» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у урахуванням аварійних пошкоджень, внаслідок ДТП, яка відбулася 14.02.2024 року, визначається рівною 255293,42 грн.
Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ст.ст. 15, 16 ЦК України кожнаособа маєправо назахист свогоцивільного правау разійого порушення,невизнання абооспорювання.Кожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогонемайнового абомайнового правата інтересу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду яка висловлена в постанові від 04 липня 2018 року за результатами розгляду справи № 755/18006/15-ц:
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування заподіяної шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
Згідно дослідження з п.1.1 Висновку №46-24 від 04.03.2024 року, ринкова вартість автомобіля «Audi» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент ДТП, яка сталася 14.02.2024 року, у непошкодженому стані, складала 590674, 50 грн.
Згідно дослідження з п.1.3. Висновку №46-24 від 04.03.2024, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 14.02.2024 року, станом на дату його експертного огляду 23.02.2024, становила 754159,74 грн.
Отже, відповідно до положень п.8.2 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» (із змінами і доповненнями, внесеними згідно наказами Міністерства юстиції України. Фонду державного майна України від 08.12.2008 №137/5/2732. від 24.07.2009 №1335/5/1159. від 21.10.2019 №3207/5/1033, від 24.05.2022 №2060/5/496) та згідно дослідження з п.1.6. Висновку №46-24 від 04.03.2024, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля АПРІ А6 реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 14.02.2024 року, становить 590674,50 грн.
Страхове відшкодування, здійснене СК «ТДВ СГ «ОБЕРІГ» на користь власника автомобіля «Audi» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 157500,00 грн.
Згідно дослідження з другого питання Висновку №46-24 від 04.03.2024, ринкова вартість автомобіля «Audi» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом після ДТП, яка сталася 14.02.2024 року, у пошкодженому стані (з урахування аварійних пошкоджень), складає 255293,42 грн.
Таким чином, з урахування вимог та положень Цивільного Кодексу України, вимог «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» (із змінами і доповненнями, внесеними згідно наказами Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 08.12.2008 №137/5/2732, від 24.07.2009 №1335/5/1159, від 21.10.2019 №3207/5/1033, від 24.05.2022 №2060/5/496, даних Висновку №46-24 від 04.03.2024, вартість збитків, завданих власнику автомобіля «Audi» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 14.02.2024 року, визначається за наступним алгоритмом:
590674,50 грн. (ринкова вартість автомобіля«Audi» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом до моменту ДТП, яка сталася 14.02.2024 року, у непошкодженому стані); - 157500,00 грн. (страхове відшкодування, яке здійснене СК «ТДВ СГ «ОБЕРІГ» на користь власника автомобіля «Audi» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) - 255293,42 грн.(ринкова вартість автомобіля «Audi» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом після ДТП, яка сталася 14.02.2024 року, у пошкодженому стані (з урахування аварійних пошкоджень)) складає = 177881.08 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 177881,08 грн.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, то суд прийшов до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Суд зазначає, що дорожньо-транспортна пригода це подія, яка виражається у зіткненні двох транспортних засобів під час здійснення ними руху по дорозі загального користування, що призвело до механічного пошкодження даних транспортних засобів.
Сама по собі дорожньо-транспортна пригода є стресовою і небезпечною подією, що полягає у факті настання дорожньо-транспортної пригоди та її наслідках.
Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини і на законодавчому рівні в Україні, у тому числі ч.2 ст. 1166 ЦК України, згідно з якою особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, закріплено дію презумпцію моральної шкоди. Тобто, моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди (узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10 лютого 2021 у справі № 761/24143/19).
Таким чином, виходячі із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що відшкодуванню позивачу підлягає моральна шкода, завдана в результаті ДТП, у розмірі 10000, 00 грн.
Зазначений розмір відшкодування є не більш, ніж достатнім для розумного задоволення позовних вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди і не призводить до його збагачення.
За таких обставин, позивач правомірно звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, оскільки з вини останнього сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої позивачу було спричинена матеріальна та моральна шкода.
Судом не встановлено підстав для звільнення відповідача від відповідальності за завдану ним шкоду.
Відповідно до ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2024 року між позивачем та адвокатом Баранівським В.О. укладено договір про надання правової допомоги та додатковий договір, яким гонорар адвоката визначено у сумі 20000,00 грн.
Встановлено, що позивач сплатив адвокатц Баранівському ВО. На правничу допомогу 20000,00 грн.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, законодавець пов'язує можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу із здійсненням даних витрат стороною у справі.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
З матеріалів справи вбачається, що за проведення експертизи позивач сплатив 5000,00 грн., що підтверджується копією квитанції.
Отже, суд вважає, що відповідач зобов'язаний сплати позивачу за проведення експертизи позивач 5000,00 грн.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.
При звернення до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 5383,00 грн.
З урахуванням того, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2129,00 грн.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 177881,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 5000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового забору в розмірі 2129,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги - після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя: І.В. Плавич