Справа № 947/15004/25
Провадження № 2/947/3069/25
23.05.2025 суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Оглянувши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).
Слід зазначити, що стаття 187 ЦПК України регламентує дії судді перед вирішенням питання про відкриття провадження у справі, в тому числі суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
У відповідності до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За положеннями ч.ч. 6 та 8 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Судом отримано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, позивачем зазначено, що останньою адресою місця перебування відповідачки ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 , а тому слід вжити максимальні заходи для забезпечення обізнаності про порушення цивільної справи для гарантування реалізації нею процесуальних прав та обов'язків та направити запит до Міністерства соціальної політики про надання відомостей з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до Постанови КМУ № 646 від 22.09.2016р., уповноважені органи з дотриманням вимог Законів України «Про інформацію» і «Про захист персональних даних», мають право отримувати відомості про внутрішньо переміщену особу від органів виконавчої влади, органів реєстрації, підприємств та організацій, що надають адміністративні послуги, житлово-експлуатаційних організацій і органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. При цьому згідно п. 4 ч. 5ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.
Суд, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, враховуючи характер спірних відносин, з метою гарантування реалізації сторонами процесуальних прав та обов'язків, - вважає за доцільне витребувати з Міністерства соціальної політики відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
При таких обставинах та керуючись ст.12,83,84,260ЦПКУкраїни,суддя,-
Витребувати з Міністерства соціальної політики (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10) відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (в розумінні Постанови КМУ № 646 від 22.09.2016р.) інформацію (персональні дані) відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Копію ухвали надіслати Міністерству соціальної політики (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10) для виконання.
Згідно з ч. 8, 9 ст.84 ЦПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Огренич