Номер провадження: 22-ц/813/2073/25
Справа № 522/9957/23
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В.
Доповідач Погорєлова С. О.
15.04.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С.
за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), третя особа: Комунальне підприємство «Житлово-Комунальний Сервіс «Порто-Франківський» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
встановила:
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, у розмірі 320846 грн., та моральної шкоди в сумі 100000 грн.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково.
Ухвалою суду від 14.02.2024 року заяву представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) про перегляд заочного рішення суду було задоволено, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2023 року по зазначеній справі скасовано і призначено справу до судового розгляду.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) на користь ОСОБА_1 майнову шкоду по 160423 грн. з кожного.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі по 50000 грн. з кожного.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вказане судове рішення оскаржене у апеляційному порядку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ).
У квітні 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачам у справі, а саме на приміщення міні-готелю НОМЕР_1 , загальною площею 355 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ).
В обґрунтування вимог заяви представник ОСОБА_1 посилається на те, що предметом позову є відшкодування значної майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в сумі 420 846 грн. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) є громадянами Ізраїлю, які не мають банківських рахунків на території України. Отже, при задоволенні позову виконання рішення суду про стягнення грошових коштів буде значно ускладненим або взагалі неможливим.
За інформацією заявника, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), як власники міні-готелю НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , планують провести відчуження вказаної нерухомості іншим особам.
Ознайомившись із заявленим клопотанням та матеріалами справи, колегія суддів доходить до висновку, що клопотання представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
За змістом ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про забезпечення позову підлягає розгляду за правилами, встановленими ч. 1 ст. 153 ЦПК України, та розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника); метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.
Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 року по справі №916/3710/22 наголошував на тому, що, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що у даній справі ОСОБА_1 заявлено про накладення арешту на нерухоме майно - приміщення міні-готелю НОМЕР_1 , загальною площею 355 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якого об'єктивно більша, ніж сума завданого відповідачами матеріального та морального збитку. При цьому заявником не надано жодних доказів, що відповідачі не мають на території України майно меншої вартості.
Відповідно, обраний ОСОБА_1 вид забезпечення позову - накладення арешту на приміщення міні-готелю, колегія суддів визнає неспівмірним із заявленими позовними вимогами, однак роз'яснює заявнику, що він не позбавлений права звернутися до суду із заявою про застосування іншого виду заборони.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) - міні-готелю 301, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. ст. 149, 153, 381 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Клопотання представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), третя особа: Комунальне підприємство «Житлово-Комунальний Сервіс «Порто-Франківський» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе