Номер провадження: 22-з/813/180/25
Справа № 522/4628/22
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Погорєлова С. О.
20.05.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, -
встановила:
У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсними договори від 24 травня 2016 року купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які укладені між нею і ОСОБА_1 , посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Д.І. та зареєстровані в реєстрі за № 667 та № 668.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року позов було задоволено. Визнано недійсним договір від 24 травня 2016 року купівлі-продажу садового будинку житловою площею 13,1 кв.м, загальною площею 53,0 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 24 травня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 667. Визнано недійсним договір від 24 травня 2016 року купівлі-продажу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0233 га, кадастровий номер 5110136900:41:014:0031, який укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 24 травня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 668.
Вказане судове рішення оскаржене у апеляційному порядку представником ОСОБА_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 було залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду.
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 було задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
07 квітня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Колісник А.І. до Одеського апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат за надання правничої допомоги та судового збору, у якій заявник просив стягнути з ОСОБА_2 на користь заявника витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн., та 1489,50 грн. суму судового збору.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність залишення заяви представника ОСОБА_1 стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду, з наступних підстав.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 3 ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу (ст. 246 ЦПК України).
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов'язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (пункти 57-58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19));
Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 908/574/20 (провадження № 61-3454св22)).
У даному випадку, до закінчення судових дебатів представник ОСОБА_1 - адвокат Колісник А.І. докази, що підтверджують розмір понесених відповідачем судових витрат, не подавав.
У судовому засіданні Одеського апеляційного суду 01 квітня 2025 року представником Должикова Ю.В. також не було заявлено про подачу доказів щодо понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення відповідно до норм ЦПК України, що вбачається із журналу судового засідання за вказану дату.
Доводи представника Должикова Ю.В. про те, що він нібито заявив у судовому засіданні, що ним будуть подані докази про понесені витрати на правничу допомогу, є безпідставними, оскільки судом було здійснено прослуховування запису судового засідання від 01 квітня 2025 року та встановлено, що відповідне клопотання представником відповідача не заявлялось.
У наступному, представником ОСОБА_1 - адвокатом Колісник А.І. до Одеського апеляційного суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі 07 квітня 2025 року, тобто з пропуском передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України строку.
За змістом статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або судом.
Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Однак, у даному випадку представником ОСОБА_1 клопотання про поновлення процесуального строку на подачу заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу не подавалось.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в сумі 15000 грн.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 270, 381 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе